- •Державний комітет зв’язку та інформатизації україни
- •1. Література
- •2. Вибір варіанта роботи
- •3. Завдання на курсовий проект
- •Таблиця 1
- •Таблиця 2
- •Показники лінійного підсилювача
- •4. Правила виконання і оформлення контрольної роботи
- •1. Виконання вимог методичних вказівок обов'язкове. Проекти, що не відповідають вимогам методичних вказівок, не рецензуються.
- •5. Методичні вказівки з проектування лінійного підсилювача.
- •5.1. Загальні питання схемотехники лінійних підсилювачів
- •5.2. Принципова схема підсилювача
- •5.3. Розрахунок лінійного підсилювача
- •Вибір типу транзисторів
- •Розрахунок вихідного каскаду
- •Розрахунок стабілізуючих кіл
- •Розрахунок каскаду попереднього підсилення
- •Розрахунок регулятора підсилення
- •Розрахунок реактивних елементів
- •6. Підготовка до захисту курсової роботи та її захист
- •7. Додаток.
- •Кт 312 б
Державний комітет зв’язку та інформатизації україни
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Методичні вказівки
для виконання контрольної роботи
з дисципліни “Основи схемотехніки” ч. 2
для підготовки бакалаврів за напрямком
“Телекомунікації”, “Інформаційні мережі”
Київ 2013
ЗМІСТ
сторінка
Вступ 3
1. Література 4
3. Завдання на контрольну роботу 4
4. Правила виконання і оформлення контрольної роботи 8
5. Методичні вказівки з проектування лінійного підсилювача 9
5.1. Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів 9
5.2. Принципова схема підсилювача 13
5.3. Розрахунок лінійного підсилювача 15
6. Підготовка до захисту контрольної роботи 24
7. Додаток 26
ВСТУП
В процесі проектування пропонується ознайомитися з принципами побудови функціональних і принципових схем підсилювачів, що використовуються в телекомунікаційних системах і розрахувати трикаскадний підсилювач на біполярних транзисторах.
Оскільки проектування ведеться до деякої міри паралельно з вивченням самої дисципліни, то, перш ніж приступити до виконання роботи, необхідно ознайомитися з основним змістом наступних розділів програми:
1. Основні показники підсилювачів.
2. Основи теорії зворотного зв'язку.
3. Принципи побудови підсилювальних схем.
4. Каскади попереднього підсилення.
5. Вихідні і передвихідні каскади підсилення.
Ознайомлення з зазначеними розділами виконується за одним з трьох підручників [I, 2, 3].
Варто мати на увазі, що підручники [I, 2, 3] при виконанні проекту можуть використовуватися тільки як допоміжний матеріал, оскільки питання проектування лінійних підсилювачів знайшли почасти відображення лише в [1]. Детально методика проектування лінійних підсилювачів з допущеними спрощеннями викладена в методичній розробці [4], яку рекомендується використовувати з метою скорочення термінів виконання проекту.
Яких-небудь відомостей по коректорах сполучних ліній в навчальній літературі немає. Всі необхідні інформаційні відомості і розрахункові співвідношення приводяться в даній методичній розробці.
Вихідні дані для проектування і методичні вказівки складені таким чином, що для виконання проекту можна не користуватися якою-небудь іншою літературою (навіть довідковою). Необхідний обсяг довідкових даних зазначений у додатках. Для бажаючих застосувати більш різноманітний асортимент елементної бази достатній, але обмежений довідковий матеріал зазначений у списку літератури.
Мета проектування будь-якої радіоелектронної апаратури являє собою створення апаратури з заданими якісними характеристиками при можливо менших витратах на її розробку й експлуатацію. Процес проектування звичайно прийнято розділяти на кілька стадій: технічна пропозиція (обгрунтовується доцільність і можливість створення апаратури), ескізний проект (розробка функціональних схем, вибір конструктивного оформлення) , технічний проект (розробка принципових схем, макетування апаратури, її випробовування і видача конструкторської документації), робочий проект (остаточне відпрацьовування повного комплекту конструкторської документації).
Комплекс робіт, що виконуються в процесі курсового проектування, реалізується на стадії технічного проектування за технічним завданням, сформульованому в ескізному проекті.