31

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

факультет теорії та історії мистецтва

Кафедра ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА

методичні рекомендації

до написання курсових робіт з курсу

«Історія мистецтва Стародавнього світу»

для студентів

І курсу

факультету теорії та історії мистецтва

Методичні рекомендації:

розглянуті та схвалені на засіданні

кафедри теорії та історії мистецтва

Протокол № __від «__» ___2010 р.

Київ — 2010

1. Загальні положення

1.1. Курсова робота — це самостійне навчально-наукове до­слідження студента, яке виконується з певного курсу або з окремих його розділів. Згідно з Положенням про організацію навчального про­цесу у вищих навчальних закладах України курсова робота є важливою формою навчання і контролю знань, умінь та навичок студентів. Вона виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнен­ня знань, одержаних студентами за час навчання, та їх засто­сування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчаль­ної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потреба­ми конкретного фаху. Вона затверджується на засіданні ка­федри. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Курсові роботи виконуються у відповідності до робочого плану напряму підготовки 6.020205 «Образотворче мистецтво». Виконання роботи сприяє:

• систематизації, закріпленню і поглибленню отри­маних теоретичних знань з вивченої дисципліни і вмінню застосовувати їх для рішення конкретних задач у практичній діяльності.

• Розвитку навичок самостійної науково-практичної роботи (планування и проведення досліджень, інтерпретація отриманих результатів, їх правильний виклад і оформлення).

Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити про­блему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні прак­тичних завдань; формулювати висновки, пропозиції і рекомендації з предмета дослідження. Випадає й слушна мож­ливість проконтролювати вміння студента правильно органі­зувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

1.2. До курсових робіт висуваються наступні основні вимоги:

1. самостійність дослідження;

2. аналіз літератури за темою дослідження (історіографія) (вивчення та характеристика історії досліджуваної проб­леми та її сучасного стану; вивчення та критичний аналіз монографічних і періо­дичних видань з теми);

3. зв’язок предмета дослідження з актуальними проблемами сучасної мистецтвознавчої науки;

4. чітка характеристика предмета, мети і методів дослі­дження, опис та аналіз проведених автором досліджень;

5. узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації;

6. наявність у автора власних суджень з проблемних питань теми;

7. логічність викладу, переконливість представленого фактичного матеріалу, аргументованість висновків і узагальнень.

Студенти мають право вільного вибору теми із запропонованого кафедрою переліку, хоча можуть запропонувати і свою, відповідним чином обґрунтувавши і затвердивши її на кафедрі. При обранні теми краще погодити її попередньо з керівником. У кожному випадку студент пише заяву про затвердження теми (див. Додаток 1).

1.3. Структура та зміст курсової роботи. Об’єм курсової роботи 20—25 сторінок (компьютерного) тексту (вступ, основна частина, висновки), що приблизно дорівнює 40—50 тис. знаків з пробілами.

Незалежно від обраної теми, структура курсової роботи як правило повинна включати:

— Титульний аркуш (див. Додаток 3)

• Зміст (див. Додаток 4)

• Список умовних скорочень (при необхідності) (див. Додаток 5)

• Вступ

• Основна частина

• Висновки

• Список використаної літератури

• Додатки

Курсова робота повинна мати чітку структуру, яка відображена у змісті.

У Вступі необхідно обґрунтувати вибір теми, її актуальність, стисло і точно сформулювати об'єкт і предмет дослі­дження, визначити мету й основні завдання курсової, ме­тоди дослідження. Також у цій структурній частині роботи неоюхідно проаналізувати літературу по темі. Вступ як правило не перевищує за своїм об’ємом приблизно 10 % загального об’єму тексту.

Назва основної частини работи повторює тему курсової роботи. У цьому структурному розділі курсової вирішується основне завдання роботи — розкривається її тема. Текст повинен мати аргументований виклад опрацьованого матеріалу, бути логічно-послідовним, ясним, літературно грамотним, термінологічно точним, теоретичні побудови випливають з аналізу емпіричного матеріалу. Основна частина роботи може складатися з кількох підрозділів. Студент може використовувати цитати або висловлювання різних авторів для підтвердження свої суджень, має право полемізувати з ними. Проте не потрібно захоплюватися цитуванням, перетворюючи курсову роботу в реферат. При використання у тексті роботи цитат, положень, запозичених з літератури, необхідно обов’язково робити посилання на них у відповідності до встановлених правил (див. Додаток 6). Запозичення тексту без посилань на джерело (плагіат) забороняється.

У Висновках підводяться підсумки роботи, формулюються найважливіші висновки, які спираються на результати дослідження. Висновки як правило не перевищують об’єм 1,5—2 сторінки.

Список використаної літератури завжди подається у кінці курсової роботи. До цього списку включають джерела (монографії, статті, альбоми, архівні джерела, тощо), які були опрацьовані і використані у процесі підготовки і написання курсової роботи. Список літератури складається з урахуванням правил оформлення бібліографії (суцільна нумерація в алфавітному порядку (кирилиця, латиниця, архівні джерела), оформленні за правилами бібліографічного опису (див. Додаток 7—8).

Курсова робота може мати перелік архівних матеріалів (якщо такі є), Додатки (якщо такі є), список ілюстрацій, ілюстрації. Додатки у курсовій роботі можуть включати такі підрозділи: Список ілюстрацій (див. Додаток 9), Ілюстрації (рисунки, фото, таблиці, схеми, графіки тощо). У таблицях за одним зразком вказуються одиниці виміру (м, см, мм, d —, тощо).

Нумерація сторінок з додат­ками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тек­сту роботи.