40. Внесок у вивчення регіонів України губернських вчених архівних комісій.

Губернські вчені архівні комісії займались не тільки архівами, а й етнографічними і археологічними дослідженнями. Катеринославська архівна комісія. У 1877р. була ств. Таврійська вчена архівна комісія, яка зробила найбільший вклад в регіональне дослідження. Потім вона була перейменована і протягом 1923-1931рр. це вже Таврійське товариство історії, археології та етнографії. Першим головою її був Стевен. Друкований орган: «Известия», які виходили в Сімферополі протягом 1877-1931рр. (вийшло 61 т.). також видавався «Бібліографічний огляд» (вийшло 3 випуски). В Чернігові діяв Чернігівський губернський статистичний комітет (сер. 19ст) Секретарем було обрано О.С.Лазаревського. Друкований орган-«Записки» (2 т.). в 70-ті рр. в Чернігові діяло також Статистичне відділення Чернігівської губернсько-земської управи. Однак основними осередками регіональних досліджень у Чернігові були: Чернігівська губернська архівна комісія (1896-1920) та Ніжинське іст.-філологічне товариство (1894-1919). На Полтавщині діяла Полтавська губернська вчена архівна комісія, друкованим органом якої були «Труди» (15 випусків). Крім неї до 1918р. проіснував Історико-археологічний комітет.

37. На початку XIX століття існувало 9 губерній: Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська, Подільська і Волинська. 1815 до Російської імперії було приєднано Холмщину і Підляшшя, які 1831 увійшли до складу Сідлецької, Люблінської і Гродненської губернії. (див. також Губернія). В І пол. XIX ст. для придушення національно-визвольного руху російський уряд сформував систему військово-адміністративних одиниць — генерал-губернаторств. В Україні було створено чотири генерал-губернаторства: Київське (Київська, Волинська і Подільська губернії), Малоросійське (Полтавська і Чернігівська), Харківське (Харківська і Воронезька), Новоросійське (Катеринославська, Таврійська, Херсонська губернія і Бессарабська область). Вся повнота військової і цивільної влади на території адміністративних одиниць належала генерал-губернатору.

У першій половині XIX ст. волості створювалися лише в тих районах губернії, які були населені державними селянами. Поділ всієї території губернії на волості введений у ході здійснення селянської реформи 1861, що дозволило повсюдно з 1866 встановити чотириступеневу систему управління (центр — губернія — повіт — волость). Зміни кількости та меж волостей протягом другої половини XIX ст. були незначними, та до початку XX ст. волосний поділ набув сталого характеру.

41. Внесок у справу регіонального дослідження історії України комісій ВУАН. У 1918р. була утворена Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН). В її системі існували різні комісії, кожна з якої мала своє конкретне завдання. Особливо помітний внесок зробила Постійна комісія для складання іст.-геогр.словника укр..земель. Його упорядкуванням займались С.Грушевський, О.Гермайзе. нажаль, словник видати так і не вдалось. Натомість протягом 1927-1931рр. вийшло 4 т. «Іст-геогр. збірника». Комісія по вивченню західноруського та укр..права ( оч.Василенко). У її складі працювали Багалій,Щербина,Новицький,Мавзолевський та ін.. Також діяла Комісія по вивченню звичаєвого права. В системі ВУАН було створено Антропологічно-етнографічний музей ім..Вовка. Центральні (академічні) комісії ВУАН: 1) Комісія краєзнавства (1922). Очолив академік Лобода, плюс Центральне бюро краєзнавства (представниками від України були Лобода і Птуха); 2)Харківська комісія для Слобожанщини (1922-1923) оч. проф.Зеленін; 3) Одеська комісія краєзнавства (ств. в кінці 1923р.). Оч. Дложевський.