- •Факори ризику і групи ризику виникнення захворювання
- •Оздоровчі системи і способи загартування організму
- •Механізм впливу алкоголю і пов’язана з ним небезпека індивідуального і суспільного життя
- •Механізм згубного впливу тютюнопаління на організм людини і пов’язана з ним загроза життю
- •Поняття наркоманії, способи відлучення від наркотиків
- •Вплив харчування на життєдіяльність людини. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •Наслідки потрапляння в харчові продукти пестицидів, харчових добавок, стимуляторів росту
- •Генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров’я людини
- •Небезпечність поступлення радіонуклідів в харчові продукти, особливості харчування в умовах радіаційного забруднення
- •Особливості роботи медичного працівника з Віл-інфікованими пацієнтами. Поняття про «виробничу аварію» і порядку дій в разі її виникнення
- •Особливості роботи медичного працівника з хворими на вірусний гепатит. Профілактика інфікування вірусним гепатитом
- •Професійні шкідливості в роботі лікаря-рентгенолога, радіолога. Посадові інструкції що забезпечують безпеку професійної діяльності
- •Професійні шкідливості:
- •Створення і випробовування генетично модифікованих організмів: небезпека для лікаря і для оточуючих. Закони що регулюють генетичну інженерну діяльність
Поняття наркоманії, способи відлучення від наркотиків
Наркотики - речовини, вживання яких призводить до наркотичної залежності, пригнічення психічного стану і фізичного здоров'я людини.
Наркотик - отрута, що призводить до пригнічення всього організму і, в першу чергу, центральної нервової системи.
Наркоманія - це стан періодичної або хронічної інтоксикації натуральною або синтетичною наркотичною речовиною, що характеризується потягом до даної речовини, а також психічною і фізичною залежністю від ефекту цієї речовини. Головною причиною такого потягу є ейфорія.
У розвитку наркозалежності виділяють три стадії.
Перша стадія — це стадія наслідування
Друга стадія — зміцнення пристрасті — психічна залежність
Третя стадія — це фізична залежність — другий ступінь наркоманії
Абстинентний синдром — болісний стан людини, що викликається гострою потребою в новій дозі наркотика. Він розвивається після закінчення декількох (10-14) годин після останнього прийому. Наркомани називають цей стан ломкою, оскільки людину дійсно ламає, у нього все болить, зводить спазмами шлунок, кістки і суглоби якби розламуються на частини і розриваються. Наступає неспокій і слабкість, тіло тремтить, людина обливається потом, постійно позіхає, плаче. Потім наступає провал в свідомості, людина впадає в напівсон. Після повернення свідомості починаються нові страшні муки: з носа і очей нескінченним потоком ллється рідина, починається нестримний пронос, людина стає холодною і покривається "гусячою шкірою". Нескінченно болить шлунок, виламує суглоби, починається кривава блювота, все тіло трясе, людина кричить від болю, не знаходить собі місця, непритомніє. Стан дуже важкий, без нової порції наркотика або термінової медичної допомоги людина може загинути.
"Ломка" може продовжуватися від декількох днів до тижня. За цей час людина сильно худне, не спить, не їсть, втрачає сили. В стані «ломки» наркомани готові на все: обман, підкуп, брехня, крадіжка, навіть злочин заради отримання нової дози наркотика.
Після кидання прийому наркотиків, в перші декілька днів присутній абстинентий синдром, далі він змінюється станом апатії.
Так як самостійно з цим станом інколи неможливо впоратися, часто відлучення від наркотиків проводиться в спеціальних закладах.
Вплив харчування на життєдіяльність людини. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах.
Потреба людини в енергії визначається дослідним шляхом і виражається в калоріях. Кількість калорій, які надходять в організм з будь-якими продуктами, називається калорійністю їжі. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму, тобто енергетичні потреби людини повинні повністю покриватися за рахунок енергетичної цінності харчових продуктів, які входять у раціон людини.
Під раціональним харчуванням треба розуміти оптимальне співвідношення вживаних з їжею білків, жирів та вуглеводів.
Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду. Харчові речовини, які люди отримують разом з їжею, можна умовно розділити на дві групи: макрокомпоненти (вода, білки, жири, вуглеводи) та мікрокомпоненти (вітаміни та мінеральні компоненти).
Під раціональним харчуванням розуміють фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їх статі, віку, характеру трудової діяльності, особливостей клімату та інших чинників. Раціональне харчування повинно забезпечити гомеостаз внутрішнього середовища організму і підтримувати розвиток та функції його органів, систем на високому рівні.
Якщо реальна маса тіла не перевищує ідеальну більш ніж на 20%, то це означає, що маса тіла в нормі.
Для здорових людей співвідношення між кількістю білків, жирів та вуглеводів за енергетичною цінністю має бути таким як 1:2,5:4,6 і за масою 1:1:4,9.
До 80 % шкідливих речовин надходить до організму людини з їжею та напоями.
Екологічна чистота продуктів харчування та питної води — один з основних факторів, які визначають стан здоров’я людини.
Допустимі добові дози (ДДД) - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг тіла людини, надходження якої з їжею щоденно протягом усього життя не може негативно вплинути на стан здоров'я нинішнього та майбутнього поколінь з урахуванням сучасних наукових положень.
ГДК - це максимальна кількість ксенобіотика в мг на 1 кг (для рідкого на 1 л) конкретного виду продуктів, яка не змінює органолептичних властивостей і харчової цінності цього продукту.
О цінка токсичності хімічної речовини ґрунтується на абсолютно смертельній дозі, а також на середній смертельній дозі, при якій гине 50% особин. Дози вимірюються у мг речовини /кг м.