Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gorpinchuk_vidpovidi_na_pitannya.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.08.2019
Размер:
32.02 Кб
Скачать

56. Криза та розпад командно-адміністративної системи і необхідність переходу до ринкових відносин.

Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки поетсоціалістичних країн до ринкових відносин

Усі досоціалістичні економічні системи спочатку вини­кали в процесі еволюційного розвитку, і лише потім наука вдавалась до спроб теоретично осмислити їх.

Відмінністю соціалізму є те, що він спочатку виник як теорія, і лише згодом була зроблена спроба реалі­зувати цю теорію на практиці шляхом революційних перетворень.

Соціалізм — перехідна форма від капіталізму до кому­нізму, оскільки, на відміну від попередніх економічних си­стем, які мали єдину економічну основу — приватну влас­ність, елементи комунізму не можуть зародитися у надрах капіталізму (через відмінність економічної основи).

Особливості комуністичної системи:

економічною основою нової системи є суспільна власність;

всезагальність праці;

безкласовість;

  колективізм, що усуває індивідуальний егоїзм;

  „ і— нетоварні (безпосередньо суспільні) зв'язки;

  розподіл здійснюється на І фазі суспільного розвитку — за працею,

  на II — за потребами;

  самоуправління як антипод державної форми управління;

  повне відмирання держави як апарату насильства на II фазі суспільного розвитку.

Реалізація марксистської концепції економічного роз­витку супроводжувалася значними теоретичними змінами і модифікувалася у марксистсько-ленінську теорію побудови соціалізму, яка мала такі етапи.

1.    Політика "воєнного комунізму" (В.І. Ленін згодом визнав її політикою не тільки вимушеною, а й помилковою) була спрямована на ліквідацію ринкових відносин, приватної власності та класів, на перехід до безпосереднього продуктообміну через державні органи влади.

2.    Нова економічна політика (НЕП), яка внесла в теоретичну концепцію суттєві корективи і насамперед визнання:

  ринкових форм (товар, гроші, ціна, кредит, фінанси тощо);

  двох форм власності (державної та кооперативної);

  двох класів (робітників і селян, інтелігенції як прошарку);

  державної форми управління за участю народу.

Реалізована модель соціалізму дістала назву командно-адміністративного соціалізму.

57. Основні напрямки формування сучасних ринкових відносин

Об’єктивним змістом перехідної економіки України є формування дійсних (а не формальних) ринкових відносин. Формально елементи цих відносин існували і в плановій економіці. Але зовнішні форми їх існування не були наповнені адекватним змістом.

Перехід до ринкових відносин передбачає насамперед лібералізацію економіки, здійснення якої пов’язане з:

переходом до вільного ціноутворення;

організацією торгівлі на основі використання принципу свободи торгівлі для всіх суб’єктів господарської діяльності;

підпорядкуванням діяльності виробників вимогам ринку.

Зазначені проблеми охоплюють лише внутрішньоекономічну лібералізацію економіки. Але для повноцінного функціонування ринку цього замало. Необхідно здійснити також лібералізацію зовнішньоекономічних зв’язків.

Основними її формами є:

ліквідація повного одержавлення зовнішньоекономічних зв’язків;

створення умов для припливу зарубіжних інвестицій;

помірна лібералізація експорту та імпорту (відміна невиправданих обмежень і пільг);

забезпечення конвертабельності національної валюти — гривні.

Формування повноцінних ринкових відносин неможливе без створення ринкової інфраструктури — системи економічних і надбудовних закладів (інститутів), які покликані обслуговувати ринковий механізм з метою безперебійного руху товарних і грошових потоків, їх відповідного розподілу в просторі й часі. (Інше бачення суті та складових інфраструктури ринку викладено: Гриценко А., Соболєв В. Ринкова інфраструктура: суть, функції, будова // Економіка України. — 1998. — № 4.)

Процес формування ринкової інфраструктури у перехідній економіці має певні особливості, а саме:

багато з інститутів ринкової інфраструктури створюються, як кажуть, на «порожньому місці», тобто без аналогів у минулому (біржі, комерційні банки тощо);

створення цих інститутів не завжди базується на належній правовій основі, що призводить до масових зловживань (один з найяскравіших прикладів — горезвісні фінансові «піраміди»);

новостворені інститути не завжди чітко визначають своє місце у ринковій інфраструктурі, не завжди усвідомлюють і виконують покладені на них функції;

має місце непропорційність у виникненні та розвитку окремих елементів ринкової інфраструктури. Скажімо, бурхливий розвиток мережі комерційних банків не корелюється зі становленням пенсійних фондів;

багато інститутів ринкової інфраструктури діють мляво, висувать як головну мету проблему виживання.

Процес формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури супроводжується становленням ринкового і державного механізмів регулювання економіки. Усвідомити особливості та взаємозв’язок цих процесів студентам допоможе узагальнення навчального матеріалу теми 8 «Ринок: сутність, функції та моделі» і теми 15 «Держава та її економічні функції».

Особливості ринкової трансформації економіки України можна визначити так:

1) вихідний стан ринкових перетворень — антипод ринку — планова економіка. Тому перехід до ринкових відносин здійснюється шляхом глибоких якісних перетворень попередніх відносин;

2) глобальний характер трансформаційних перетворень. Зміні підлягає все: відносини власності, спосіб розподілу ресурсів, мотивація, цілі і засоби економічного розвитку, елементи надбудови;

3) зростання ролі неекономічних факторів розвитку. Це насамперед стосується правильності вибраного курсу економічних перетворень і засобів їх здійснення;

4) трансформаційний економічний спад, зумовлений значною мірою прорахунками у виборі курсу перетворень і засобів його реалізації;

5) необхідність налагодження принципово інших економічних відносин із країнами колишнього СРСР;

6) складність інтеграції України у світове господарство;

7) затяжна тривалість трансформаційного періоду порівняно з рядом інших постсоціалістичних країн;

8) високий рівень тіньової економіки (понад 50 % ВВП) та засилля олігархічно-кланових структур.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]