Інформаційний листок до путівки туристської подорожі

Івано - Франківськ – Золочів – Підгірці – Олесько – Івано – Франківськ

Обов’язкова інформація

1.Зазначення виду і типу туристської подорожі, протяжність та тривалості всього маршруту і його похідної частини.

Оглядовий маршрут,

кільцевого типу,

протяжність –

Тривалістю – 12 год.

2.Короткий опис району подорожі( пам’ятки, особливості рельєфу місцевості тощо)

Золочів.

Золочівський замок — замок у місті Золочів, Львівська область, Україна. Музей-заповідник «Золочівський замок» — відділ Львівської галереї мистецтв, пам'ятка історії і культури національного значення. Замок входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

Впродовж віків замок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та pови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі знаходиться Китайський палац. Цікавим також замок є тим що тут була перша система каналізації, яка збереглася до наших днів.

Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони і житла.

Оборонні споруди Золочівського замку — це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст — реконструкція.

У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, Великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.

Виїзна вежа, Китайський палац, Великий житловий палац творять ренесансний ансамбль.

Великий житловий палац.

Вид на внутрішнє подвір'я, Великий житловий (справа) і Китайський (зліва) палаци Золочівського замку.

Великий житловий палац Золочівського замку — двоповерхова будівля 72х22 метри з підвалами. У процесі реставрації відтворено розміщення кімнат, віднайдено шість туалетів початку XVIII століття, потайний хід і комини. Втраченими є печі, каміни, підлоги. З порталів внутрішніх дверей зберігся один повністю на першому поверсі і два напівзруйновані на другому поверсі.

У серпні 2009 року Великий палац Золочівського замку відкрито для огляду.

На першому поверсі Великого палацу в експозиційних залах представлено історію замку, тюремний час, період реставрації, регіон Золочева, а також тут розміщена палацова капличка Благовіщення, виставковий зал, зали ХVІІ і ХVІІІ століття і королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького.

На другому поверсі палацу розміщено відділ «Інтер'єри періоду історизму».

У Великому палаці представлено більше 550 експонатів, в тому числі 122 одиниці живопису, 123 одиниці меблів, зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інше.

Серед живописних робіт портрети ХVІІ—XIX століть, копії картин відомих європейських художників: А. Дюрера «Мадонна з дитятком», П. Рубенса «Свята вечеря», «Суд Соломона», Рембрандта «Вигнання Агари», «Вчений», «Портрет чоловіка», А. ван Дейка «Портрет молодої людини» («Портрет Рупрехта з Палатинату») та багато інших.

Китайський палац.

Китайський палац у Золочівському замку збудовано в кінці XVII століття. Палац має вигляд двоповерхової шпилястої ротонди з одноповерховими бічними прибудовами. Спочатку це була галерея-ротонда з вісьмома колонами зі сторони головного фасаду і балконом довкола. У XVIII столітті добудовують бічні прибудови і називають будівлю Китайським палацом. Рельєфи над дверима і вікнами другого поверху ротонди збережені.

У відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку 21 травня 2004 року відкрито Музей Східних культур.

У центральній двоповерховій частині Китайського палацу — ротонді — облаштовано інтер'єр та «чайний зал».

У п'яти експозиційних залах представлено близько 250 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно прикладного мистецтва, а також археологічних експонатів, які представляють мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Туреччини, Персії. Серед експонатів — мумія сокола, фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII століття, вироби з лаки, східні тканини XVII — XVIII століття, полотно львівського художника кінця XVII століття Івана Малиновського «Єрусалим».

Навколо Китайського палацу закладено східний парк з альтанкою.

Від королівського замку до в'язниці.

Король Ян ІІІ рідко перебував у Золочеві. Найчастіше він жив у Яворові та Варшаві. Але і в Золочівському замку, хоча він і мав першочергове фортифікаційне призначення, були всі ознаки королівського резиденції. Головним житловим приміщенням замку був двоповерховий ренесансний палац. Саме в ньому мешкала королівська родина під час нечастих відвідин Золочева. Палац отоплювався печами та камінами. Крім того, він був обладнаний новинкою для тогочасної Польщі - каналізацією. Шість туалетів збереглися до наших днів. Деякі з них мають досить оригінальну конструкцію - до унітазу підведено ринву з даху, щоб стічні води змивали у вигрібну яму нечистоти. Для більшої частини Європи таке обладнання вважалося проривом у майбутнє.

Королівський палац.

Зараз палац займає площу близько 1000 кв. м. Під ним розташовані льохи і підземелля. Кажуть, що досить цікавим є його внутрішнє планування, але екскурсанти можуть лише частково ознайомитись з ним, адже більшу частину палацу закрито на реконструкцію (літо 2006). Поряд з Великим палацом розміщується крихітний Китайський палац, в якому зараз працює експозиція творів мистецтва східних культур. Китайський палац збудували наприкінці ХVII століття.

У ХVII- ХVIIІ ст. в замку стояв військовий гарнізон, який розміщувався в Надбрамному корпусі. Це лишній раз підкреслювало тогочасну важливу роль замку як форпосту на шляху до Львова та Перемишля. Замок довгий час служив притулком для місцевого населення (переважно шляхти) під час татарських набігів. Але татари рідко нападали на цитадель - частіше вони просто обходили її.

До 1737 року замок належав родині Собєських. Після смерті принца Якова він на короткий час потрапив у власність до Сандомирського воєводи Тарли, від якого перейшов до відомого роду Радзивіллів.

Вали та бастіони замку.

Зважаючи на втрату замком (в другій половині ХVIIІ століття) фортифікаційного значення, Радзивілли не дуже переймались підтриманням його споруд в належному стані. Замок занепадав та руйнувався.

1772 року в Золочів прийшла нова влада - австрійці. Вони наклали лапу на інвентар замку, але зовсім не потурбувались про відбудову цитаделі. Подібна фортеця державі вже була не потрібна.

У 1801 році граф Лукаш Комарницький, який став новим власником замку, здійснив реставрацію замкових споруд. Тридцять років Комарницькі володіли Золочівським замком, але в 1834 році вони продали його австрійському уряду. Австрійці спочатку перетворили замок на військові казарми, потім - на лікарню. В 1872 році неприступна в минулому фортеця стала державною в'язницею.

Замок та НКВС.

1939 року в Галичину прийшла радянська влада. В Золочеві від Австрії та Польщі вона отримала у спадок в'язницю. Золочівський замок отримав нову назву - Львівська тюрма №3. НКВС відразу наповнив тюрму в'язнями, більшість з яких опинилась тут за політичні переконання.

Тюрма у Золочеві, як і більшість в'язниць, створених радянською владою в Західній Україні, вирізнялась особливим відношенням до в'язнів - вона була справжньою катівнею. Західноукраїнські в'язниці були складовою частиною радянської програми по викорінюванню залишків минулої влади. Іншою частиною стали нічні каральні рейди більшовиків, після яких до тюрем привозили все нових і нових в'язнів, більшості з яких так і не судилося вийти на свободу. Точно не відомо, скількох людей закатували у Золочівському замку НКВСовці. Не десяток і не сотню - тисячі. Апогею більшовицьке свавілля досягло перед приходом німецьких окупантів. Не дивно, що місцеве населення чекало їхнього приходу. Чекало з надією позбавитись від цього жаху.

4-5 липня німецькі бомбування вигнали із Золочева більшовиків, а 6 липня у місто ввійшли німці. З пропагандистською метою вони публічно відкрили тюрму.

Ось як згадує відкриття в'язниці один з очевидців: "Пiд замком-в'язницею зiбралося багато людей. Я побачив довгi ряди розкладених трупiв, добутих з ями пiд муром. Запах гниючого тiла звалював з нiг, але люди, закриваючи обличчя хустинками, все ходили у пошуках рiдних. Трупи чоловіків були у брудній подертiй бiлизнi або напiвголi, неголенi. Багато мали повикручуванi та поламанi руки й ноги, зi слiдами тортур, з повириваними нiгтями, пошкодженими статевими органами. Серед них i жiнки у такому ж станi. У декого поскручуванi ззаду руки. Бiльшiсть убитi пострiлами в потилицю. Свiжих трупiв там не було.

Підрігці.

Підгоре́цький за́мок або Палац в Підгірцях — пам'ятка архітектури епохи Ренесансу, що стоїть у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635—1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Замок видно з міжнародної траси М 06 на відтинку Олесько-Броди (проходить за 2 км від замку).

Розташування та план замку.

Підгорецький замок розташований на одному з відрогів Подільської височини на висоті 399 м над рівнем моря, біля підніжжя якого починається долина річки Стир. Південна частина плато у цьому місці рівнинна, саме в її бік спрямовані укріплення замку і в'їзна брама, а в сторону долини — палац, з вікон якого відкривається чудовий краєвид. Під час хорошої погоди місцевість проглядається на десятки кілометрів.

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а у випадку військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

Історія замку.