Криві виділення підшлункового соку

Були виділені на основі експерименту на собаках з виведенним загальним жовчним протоком та протоком підшлункової залози. При відсутності їжі в шлунку підшлункова залоза працює періодично: періоди спокою чергуються з періодами активної секреції. В період спокою секреція відсутня. В період секреторної активності (20-30 хвилин) виділяється декілька мл соку, багато ферментів.

Підшлунковий сік виділяється безперервно під час прийому їжі та після нього. В цей час його кількість і активність залежить від складу та кількості їжі. В лабораторії Павлова було встановлено особливості соковиділення при вживанні м’яса, хліба та молока:

• М’ясо викликає зростання виділення соку на протязі 2 годин, потім швидко знижується і закінчується до кінця 5-ї години. Добре виражені обидві фази.

• Хліб викликає максимум виділення соку в перші 2 години після прийому їжі, зниження соковиділення сростерігається з 3-ї години, але більш повільне, ніж на м’ясо і триває на протязі 8 годин. Хліб кислий і викликає секрецію секретину, що є стимулятором виділення підшлункового соку.

• Молоко сприяє повільному виділенню соку на протязі 1-ї години, потім дещо на протязі 2-ї години спостерігається зменшення секреції, а до кінця 3-ї години знову спостерігається максимум соковиділення, після чого зменшується секреція і припиняється до кінця 6-ї години. Жир молока стимулює в гуморальну фазу виробку панкреозиміну.

Жовч.

Жовч – це секрет клітин печінки, золотисто-жовтого кольору, виділяється до 1,5л за добу, поступає в жовчний міхур, там концентрується, а звідти під час прийому їжі через 15 хв. виділяється в 12-палу кишку. Міхур має об’єм до 80 мл. В його складі бікарбонати, фосфати, сульфати, Na, K, Ca, залізо, кадмій. Органічна частина включає жовчні пігменти, жовчні кислоти, холестерин, лецитин, жирні кислоти, муцин. Жовчні кислоти (первинні) утворюються в печінці, вторинні утворюються в кишечнику під впливом бактерій і повертаються (90%) знову в печінку. Жовчні пігменти (білівердин, білірубін) є продуктами розпаду гемоглобіну.

Роль жовчі

• нейтралізує кислий шлунковий вміст;

• гальмує дію жовчі;

• підсилює дію ферментів панкреатичного соку;

• емульгує жири;

• сприяє всмоктуванню жирних кислот, каротину, вітамінів D, E, K, амінокислот, Са;

• являється поверхнево-активною речовиною, сприяє процесам мембранного травлення, збільшує площу дотику ферментів з їжею;

• підсилює перистальтику кишечника;

• приймає участь в підтримці нормального рівня жовчовиділення;

• здійснює бактерицидну дію на кишкову флору, запобігає розвитку гниття;

• жовч є транспортною системою для переносу ліпідів.

Методи дослідження жовчоутворення і жовчовиділення.

В експерименті:

• виведення загальної жовчної протоки;

• фістула 12-палої кишки та катетеризація загальної протоки;

• фістула жовчного міхура.

В клініці:

1. проводять дуоденальне зондування: натще серце ковтають зонд Левіна ( резинова трубка з оливою довжиною 1,5м, діаметром 5мм) на глибину до мітки 90 см поступово. Одержують 3 порції:

порція А - суміш кишкового соку, підшлункового соку і жовчі – рідина

золотистого кольлору, прозора, лужної реакції;

порція В - міхурова жовч – темнозеленого кольору ( або темно-

коричневого), в’язкої консистенції. Щоб її отримати через зонд вводять 50

мл підігрітої до 40⁰С 33% сірчано-кислу магнезію або 20 мл рослинної олії;

порціяС - печінкова жовч – золотисто-жовта, прозора.

Щоб правильно ввести зонд ( на яку глибину) треба користуватись

правилом Ширяєва – це відстань від кінчика носа до мочки вуха + від мочки

вуха до пупка.

2. для оцінки стану жовчного міхура – ультразвукова томографія.

3. Рентгенконтрастні методи основуються на тому, що печінка має здатність виділяти сполуки, що мають йод ( білітраст, білігност):

3а. Холецистографія – за 18 годин до дослідження випивають 0,5 порції білітрасту після їжі, запивають содовим розчином. Через 3 години випивають другу половину білітрасту. Через 15 годин рентгендослідження ( форми, розміри, конкременти). Для оцінки скорочувальної функції міхура дають жовтки яйця через 30 – 60 – 90 хвилин – тінь повинна зменшитись на 1/3 початкової величини.

3б. Холангіохолецистографія – вводять в/в на протязі 5 хв 40 мл 20% розчину білігносту в підігрітому стані. Через 40 хв рентген.

3в. Біохімічне дослідження крові, клу, сечі – судять про обмін білірубіну, холестерину, жовчних кислот.

3г. Сканування печінки – оцінка стану та функції паренхіми печінки за допомогою розчину бенгальської рози з йодом –131. Вона накопичується в гепатоцитах, а потім виділяється з жовчю. Дослідження роблять через 30 хв. У дітей жовчі виділяється в 4 рази більше, але вона бідна жовчними кислотами, холестерином, лецитином.

Регуляція утворення та виділення жовчі відбувається за рахунок вегетативної нервової системи та складом їжі.

Жовчоутворення підсилюють:

• м’ясо, хліб, молоко, мінеральні солі, ефірні масла;

• жовч;

• кислий шлунковий сік;

• подразнення механорецепторів шлунку;

• секретин, глюкагон, гастрин.

Жовчоутворення гальмують антибіотики.

Для жовчовиділення потрібно, щоб відкрились 3 сфінктери:

ЛЮТКЕНСА – вихід з міхура

МІРІЦЦІ – вихід з печінкової протоки

ОДДІ – вхід в 12-палу кишку.

Тонус м’язів цих сфінктерів важливий для направленого руху жовчі.

При слабкому подразненні блукаючого нерва тіло міхура скорочується.ю сфінктери Міріцці, Одді, Люткенса відкриті – жовч потрапляє в 12-палу кишку. При сильному подразненні блукаючого нерва відбувається розслаблення міхура, закриття сфінктера Одді – жовч не виходить, а накопичується.

Симпатична НС гальмує секрецію жовчі, розслаблює міхур, закриває сфінктери.

Жовчовиділення підсилюють:

• акт прийому їжі;

• акт жування;

• рослинні жири, жовток яйця, пептони і альбумози, вуглеводи;

• мінеральна вода ( Нафтуся, Есентуки-17);

• сірчано-кисла магнезія, безсмертник, кукрудзяні рильця.

Умовно-рефлекторне виділення жовчі має місце на вигляд, запах їжі, при розмові про їжу. Безумовно-рефлекторне виділення жовчі відбувається при подразненні рецепторів слизової ШКТ.Гуморальна регуляція здійснюється за рахунок холецистокініну та гастрину ( полегшують виділення жовчі).