- •Одноповерхова промислова будівля
- •Вихідні дані для проектування
- •1.2. Вибір конструкцій та компоновка поперечної рами.
- •2. Визначення навантажень, що діють на раму.
- •2.1. Постійні навантаження від маси покриття.
- •2 Рис.2.1. .2. Постійні навантаження від маси підкранових балок
- •2.3 Навантаження від власної ваги колон.
- •2.4. Навантаження від маси стін та вікон.
- •2.5. Тимчасові навантаження
- •2.5.1. Снігове навантаження
- •2.5.2. Кранові навантаження
- •2.5.3. Вітрове навантаження
- •2.6. Розрахункова схема рами
- •2.7. Статичний розрахунок рами
- •Визначення зусиль в колоні по осі а
- •2.7.1. Завантаження силою від маси покриття
- •2.7.2. Завантаження силою від маси підкранової балки
- •2 .7.3 Завантаження силами від маси колони
- •18 М 18 м 18 м 5,19 кН·м Еп. М (кН·м) w qw qw׀ 5,85 м 3,6м 9,3 м Рис.2.14. До визначення зусиль від вітрового навантаження. 117,61 кН·м
- •2.8. Складання комбінацій розрахункових зусиль від основного сполучення навантажень
- •Розрахунок колони крайнього ряду
- •3.1. Матеріали для проектування
- •3.2. Розрахунок арматури надкранової частини колони
- •3.3. Розрахунок арматури підкранової частини колони
- •Перевірка на другу комбінацію зусиль.
- •3.4. Розрахунок підкранової консолі
- •4. Розрахунок фундаменту
- •Матеріали для проектування
- •4.2. Навантаження на фундамент
- •4.3. Попередні розміри підошви фундаменту
- •4.4. Визначення крайового тиску на основу
- •4.5. Розрахунок тіла фундаменту
- •4.6. Розрахунок вертикальної арматури підколінника
- •Необхідна площа перерізу арматури при симетричному армуванні
- •4.6. Розрахунок арматури підошви фундаменту
- •4.6.1. Розрахунок в напрямку довгої сторони
- •Тиск під підошвою в перерізі
- •Тиск під підошвою в перерізі
- •4.6.2.Розрахунок в напрямку короткої сторони
- •1.1. Вихідні дані для проектування .......................................4
2.4. Навантаження від маси стін та вікон.
Н
2400
а рис. 2.3. показано розкладку стінових панелей та вікон. Обчислюємо значення сил за слідуючими формулами=
+9,800
+10,800
· а · tст · ρст (10) · γf · γn ==
+8,400
1800
2,4 · 12 · 0,2 · 1,2(10) · 1,2· 0.95 = 78.8 кН,
+4,200
+5,400
+6,600
1200
=( · qвік · а · γf + · а · tст · ρст (10) · γf ) · γn =(1,8 · 0,5 · 12 · 1,1 + 1,2 · 12 · 0,2 1,2(10) · 1,2) · 0.95 =50.68 кН.
Е
+1,200
1200
4,200
ксцентриситети дії сил та по відношенню до осі верхньої та нижньої частини колони становлять
± 0,000
Рис.2.3. Схема розкладки стінових
панелей та вікон по осі А.
на підкранову (нижню) вітку колони на рівні відмітки 0.000:
кН.
2.5. Тимчасові навантаження
2.5.1. Снігове навантаження
Розрахункове граничне навантаження від снігу становить
Sm= γfm · S0 · C = 1.04 ·1.35 ·1=1.404 кПа,
де – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням, що визначається згідно [2].
-характеристичне значення снігового навантаження, згідно завдання.
С – коефіцієнт, що визначається за формулою
де μ=1-коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні грунту до снігового навантаження на покрівлю, який визначається за 8.7,8.8 [2].
=1 -коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі і визначається
за 8.9[2].
=1 -коефіцієнт географічної висоти,що визначається за 8.9 [2].
Величина сили від ваги снігу, що діє на колону крайнього ряду становить
Qs=0.5 · L · а · Sm · γn =0,5 · 18 · 12 · 1.404 · 0,95 = 144.05 кН.
Місце прикладення сили співпадає з . На середню колону діє сила кН.
Квазіпостійне розрахункове значення снігового навантаження:
кПа.
2.5.2. Кранові навантаження
Сума ординат ліній впливу
yi = y1 + y2 + y3 + y4= 1 + 0,842 + 0,633 + 0,475 = 2,95;
Рис. 2.3 Для розрахунку навантажень від крана
Тиск кранів на колону знаходимо за наступними формулами
.
Граничні розрахункові значення вертикального навантаження:
кН,
кН,
де – згідно п. 7.9 [2].
Граничне розрахункове значення горизонтального навантаження від гальмування кранів знаходимо за формулою:
кН,
де кН.
Місце прикладення сил співпадає з силою , а горизонтальне гальмівне зусилля прикладене до колони на рівні верху підкранової балки, що має висоту
м.
2.5.3. Вітрове навантаження
Інтенсивність тиску вітру обчислюємо за формулою:
де Wo - характеристичне значення вітрового тиску;воно дорівнює середній (статичній) складовій тиску вітру на висоті 10м над поверхнею землі,який може бути перевищений у середньому один раз за 50 років; визначається залежно від вітрового району (5 районів) по карті (рис.9.1 [2]) або за додатком Е [2].
Wo=0,46 кПа
- коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, визначений за 9.14 [2].
=1,035
а - крок колон, а=12м;
C-коефіцієнт,який визначається за формулою
,
де Caer — аеродинамічний коефіцієнт, що визначається за 9.8 [2] та додатком І [2]; він враховує умови обтікання вітром і залежить від конфігурації поверхні. Наприклад, для вертикальних навітряних поверхонь (активний тиск) Caer,1 = 0,8, для завітряних поверхонь (відсос) Caer,2 = 0,5 ;
Ch — коефіцієнт висоти споруди. Він враховує збільшення вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що розглядається, над поверхнею землі, типу навколишньої місцевості і визначається за рис. 9.2 [2];
За рисунком 9.2 [2] для III типу місцевості
при висоті м – ,
при висоті м (відмітка низу ферми) – ,
при висоті м (відмітка верху стінових панелей) – .
Calt — коефіцієнт географічної висоти, який враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря. При H<0,5 км ;
Crel — коефіцієнт рельєфу, що враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об’єкта і приймається таким, що дорівнює одиниці, за винятком випадків, коли об’єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі;
Crel=1
Cdir — коефіцієнт напрямку, що враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що дорівнює одиниці. Значення Cdir, що відрізняється від одиниці, допускається враховувати при спеціальному обгрунтуванні тільки для відкритої рівнинної місцевості та при наявності достатніх статистичних даних; Cdir=1
Cd — коефіцієнт динамічності, що враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду. Для основних типів будівель і споруд значення Cd визначаються за графіками на рис. 9.5...9.10 [2]. Cd=1
Визначаємо тиск вітру з навітряної сторони:
,
кН/м;
,
кН/м;
,
кН/м.
Визначаємо тиск вітру із завітряної сторони:
,
кН/м;
,
кН/м;
,
кН/м.
Тиск вітру, який діє на стінові панелі вище колони, замінуємо на еквівалентну зосереджену силу, що прикладена на рівні верху колони (див. рис. 3.8):
з навітряної сторони:
кН,
із завітреної сторони:
кН.