Національний університет оборони України
Кафедра підготовки офіцерів запасу
Контрольна робота
з предмету:
“ Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бою “
На тему: “ Оцінка соціально-економічної та морально-психологічної обстановки в Яготинському районі ”
Виконав:
Студент 27 взводу
Курбацький Олександр
Київ-2012
ПЛАН:
1.Загальна характеристика району.
2. Коротка історична довідка .
3. Соціально-економічний паспорт .
3.1. Освіта та навчання.
3.2. Медицина.
3.3 Культура.
3.4. Фізична культура та спорт.
4. Охорона здоров’я.
5. Навчальні та виховні заклади.
6. Заклади культури, спорту
7.Загальні висновки.
Герб Яготинського району
Великий герб Яготинського району: у золотому, усіяному дев’ятнадцятьма восьмикутними зірками, полі пурпуровий (малиновий) щиток із срібним лицарським хрестом. У клейноді – герб війська Запорозького "козак із самопалом” у вигляді козака у червоному кунтуші із закоченими рукавами, синьому жупані, шапці з червоним верхом та сірою опушкою, золотим поясом та підбивкою кунтуша. Щит оточений вінком із дубових гілок із зеленим листям та золотими жолудями, що перевиті знизу жовто-блакитною стрічкою. Допускається використання герба без вінка, клейноду (малий герб району) чи з додаванням замість жовто-блакитної стрічки білої стрічки з написом червоними літерами "ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОН”.
Символіка герба:
- білий лицарський хрест на малиновому тлі – давній символ запорозького козацтва, захисників українського народу, його культури та віри від ворогів;
- золоте поле щита – символ золотого пшеничного лану, почесної хліборобської праці жителів району;
- дев’ятнадцять восьмикутних зір – символ надії, чистоти помислів, кількість зір відповідає кількості територіальних громад, розташованих на території району;
- герб війська запорозького "козак із самопалом” – згадка про засновників більшості населених пунктів району – запорозьких козаків;
- вінок із дубових гілочок – символ хоробрості, мужності, безстрашності, шляхетності мешканців краю;
- жовто-блакитна стрічка – символ належності району до України.
При виконанні герба застосовані геральдичні кольори й кольори металу:
- пурпуровий (малиновий), символізує помірність, щедрість, шляхетність;
- червоний, символізує хоробрість, мужність, безстрашність;
- синій - символ краси, м’якості, величі;
- зелений - символ надії, достатку, волі, радості;
- золото - символ багатства, справедливості, великодушності;
- срібло - символ чистоти, добра, незалежності.
Прапор Яготинського району
Прапор являє собою малинове квадратне полотнище з косицею в 1/2 ширини і жовтою лиштвою в 1/6 ширини, в центрі котрого розміщено білий лицарський хрест в 1/2 ширини.
Полотнище прапора виконане з використанням одного геральдичного кольору й кольору двох (шляхетних) металів, що позначають:
- малиновий колір символізує помірність, щедрість, шляхетність. У палітрі прапора він символізує козацьку звитягу мешканців краю;
- білий (срібла), символ чистоти, добра, безвинності (скромності). У палітрі прапора він відбиває безхмарне, мирне небо, чистоту помислів жителів краю;
- жовтий (золотий), символ багатства, справедливості, великодушності.
Загальна характеристика району
Загальна площа – 793 тис. га
Географічні координати район розташований у фізико-географічній зоні Центрального Лісостепу. Відсоток від загальної території області-2,8.
Кордони: захід Переяслав-Хмельницький і Баришівський райони Київської області : схід-Полтавська і Черкаська області. Північ Згурівський район Київської області,південь – Черкаська область і Переяслав-Хмельницький район Київської області.
Водні ресурси: на території району протікають річки: р. Супій (37км), р. Ржавець (23км), р. Лозова (15км), р. Гнила оржиця (14.6км), р. Чумгак (13,5), р. Жоравка (10км), р.Будячивщина (9км), р.Малий Супій (8км), р.Бутовщина (4,5км). Ставки-90,загальною площею 446,8 га. Водосховища-4: Великий Супій-1040 га, Малий Супій № 1-378 га, Малий Супій № 2-421 га, Малий Супій № 3-576 га.
Перелік відстані до міст ( Київ 100км, Москва 800км, Варшава 890км, Прага 1480км, Берлін 1550км )- км.
Відстань до найближчого аеропорту Бориспіль - 90 км.
Адміністративно-територіальні обдиниці: У складі району виділена Яготинська міська рада та 18 сільських рад, що об’єднують 41 населений пункт та м. Яготин
2. Коротка історична довідка
Найдавніший період в історії Яготинщини сягає в далеке минуле - кам'яний палеоліт. Ще 10-12 тисяч років тому на території району проживали первісні люди-кроманьйонці (у районі діє музей археології "Добраничівська стоянка"). Є також відомості про перебування тут людини в епоху міді-бронзи та Київської Русі. Найстародавнішою згадкою про річку Супій, головну водну артерію району, є "Повчання Володимира Мономаха синам своїм", яке датується 1085 роком. Береги Супою поблизу Яготина були заселені ще до 1240 р. тобто нашестя монголо-татар. Проте перша письмова згадка про Яготин відноситься тільки до 1552 року, а перша інформація про власників Яготина - до початку XVII ст. У 1637 р. в універсалі Якова Острянина згадується Яготинський повіт. Це означає, що Яготин був на той час адміністративним центром. Місто також було центром козацької сотні (1723 р.), козаки якої брали активну участь у визвольній війні 1648-1654 рр.
Одним з перших поміщиків Яготина був Василь Ганський - внук Семена Палія, у якого в 1757 році купив землі Кирило Розумовський. У деяких джерелах є свідчення, що Яготин Розумовському подарувала імператриця Єлизавета.
Після скасування гетьманства К.Г. Розумовський переїхав до Яготина, де в 1765 р. спорудив греблю, за допомогою якої утворилося озеро Супій. В 1800 р. Розумовський спорудив у Яготині унікальну Троїцьку церкву, зруйновану в 1936 році. Нині церква включена до числа пам’яток історії і культури України.
Після смерті Гетьмана Яготин, в числі інших земельних володінь, дістався його сину Олексію Розумовському - відомому дипломату, міністру народної освіти Росії. А в 1820 р., О.К. Розумовський подарував Яготинський маєток дочці Варварі, яка вийшла заміж за князя М.Г. Рєпніна-Волконського. Завдяки князю Яготин відвідують О.В. Капніст В.П. Лукашевич, Є.Г. Гребінка, В. Штернберг, Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголь, М.А. Маркевич та багато інших відомих людей.
Особливе значення має перебування в Яготині Т.Г. Шевченка. Вперше він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М.Г. Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему "Тризна", яку присвятив доньці М.Г.Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844, 1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його "Археологические записи ...", малюнок сепією "Шевченко малює селянський двір", та повість "Близнецы".
За радянських часів, з 1923-го року, Яготин став районним центром Прилуцького округу Полтавської губернії. У 1932 році Яготин перейшов до складу Київської області, з 1933-го по 1937-й рік - Харківської, з 1938-го - Полтавської, а в 1954-му – знову Київської.
Відважно воювали яготинці проти загарбників на фронтах і в партизанських загонах. Яготинщина славиться двома Двічі Героями Радянського Союзу: А.Г. Кравченком (с. Сулимівка), майором М.З. Бондаренком (с. Богданівка), Героями Радянського Союзу: В.І. Кравченком та І.В. Борщиком (с. Годунівка), А.І. Гиричем (м. Яготин), І.І. Бранцем (с. Райківщина), В.Ф. Кайдашем, Г.Є. Литвиненком, О.П. Матіковим. Прославили наш край і повні кавалери орденів Слави: Дубошій М.Н., Ходус В.І., Гелевера Є.Д., Козлов, підпільники з с. Фарбоване на чолі з директором школи М.І. Яценком, партизанка Феня Мотильова (вчителька), партизани загону "Перемога або смерть" на чолі з Осєчкіним С.Я.
На Яготинщині народилася і творила видатна Народна художниця України К.В. Білокур, ім'я якої відоме далеко за межами України. Нині в Богданівці, на батьківщині митця, діє Музей-садиба, а картини художниці експонуються у Яготинській картинній галереї.
Промисловість в районі в основному харчова: цукровий завод, маслозавод, хлібозавод, завод продовольчих товарів та ін. На Яготинщині діє поліклініка, центральна районна лікарня, 3 дільничні лікарні. В районі 22 загальноосвітні школи, медичне та професійно-технічне училища, Яготинський інститут МАУП, районний Будинок культури, Яготинський державний історичний музей, центральна бібліотечна система.
На Яготинщині два Герої Соціалістичної Праці: Пащенко Т.П., Косяченко Г.Я., повний кавалер орденів Трудової Слави Ясьмо В.І. Яготинщина багата знатними людьми: заслуженими вчителями, лікарями, працівниками культури, заслуженими трудівниками сільського господарства, а також творчими людьми, художниками, письменниками, поетами, композиторами і ін.
Карта-схема Яготинського району
Яготинський район розташований у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу. Його площа 793,3 км2, що становить 2,8% території області. Відстань до Києва - 115 км. Район розташований у фізико-географічній зоні Центрального Лісостепу. Межує: захід Переяслав-Хмельницький і Баришівськийрайони Київської області, схід - Полтавська і Черкаська області, північ Згурівський район Київської області.
Площа району складає 793 тис. кв. км. – 2,8 %, від території області, 83,9% території становлять сільськогосподарські угіддя.
Населення: чисельність населення в районі становить 34,8 тис. чол., в тому числі кількість міського населення – 20,7 тис.чол, сільського – 14,1 тис.чол.
Кількість населених пунктів: в районі нараховується 42 населених пункти, серед яких 41сільських та місто Яготин - районного значення. На території району діють одна міська та 18 сільських рад.
На території району протікають 9 річок: річка Супій (37 км), р. Ржавець (23 км), р. Лозова (15 км), р. Гнила Оржиця (14,6 км), р. Чумгак (13,5 км), р. Жоравка (10 км), р. Будячивщина (9 км), р. Малий Супій (8 км), р. Бутовщина (4,5 км). Районний центр: Яготин.
У районі 22 загальні школи, Державний професійно-технічний заклад "Яготинський центр Професійно-технічної освіти", Комунальний вищий навчальний заклад "Чорнобильське медичне училище", Яготинський інститут межрегіональної академії управління персоналом ім. К. Білокур.
Працюють Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа, стадіон "Колос", стадіон ДП "Яготинського цукрового заводу".
Екскурсійні об'єкти:
- Музей археологічний "Добраничівська стоянка" (с. Добраничівка)
- Музей краєзнавчий ім. Двічі Героя Радянського Союзу А.Г. Кравченка (с. Сулимівка)
- Музей-садиба народної художниці України К. Білокур (с. Богданівка)
- Свято-Михайлівський храм (с. Лозовий Яр)
- Свято-Стрітенський храм (с. Сулимівка)
- Свято-Успенський жіночий монастир (с. Райківщина)
Заклади культури:
- Державний Історичний музей
- Картинна Галерея
- Музей "Флігель Тараса Шевченка"
- Музей освіти
- Археологічний музей "Добраничівська стоянка"
- Меморіальний музей-садиба К. Білокур
- Героя Радянського Союзу А.Г. Кравченка
- Краєзнавчий музей с. Капустинці.