Тема 6. Економічна соціологія.
1. Предмет економічної соціології.
Економічна соціологія – це міждисциплінарний науковий напрям, який інтегрує соціологію та економіку, вивчає дії економічних законів, закономірності розвитку економічних і соціальних відносин, життєдіяльність людей. Виникнення економічної соціології зумовлене соціальною потребою створення спеціального знання соціальних явищ і процесів, нагромадження спеціальних наукових ідей, концепцій, фактів і факторів, а також вироблення нових методів соціологічних досліджень.
Економічна соціологія як науковий напрям зародилась у США в середині 60-х років ХХ ст. Спричинили її появу потреби в пошуку шляхів ефективного управління людським фактором в умовах науково-технічного прогресу, розширення масштабів виробництва, ускладнення економічних зв’язків і загострення соціальних суперечностей. Важливим фактором становлення економічної соціології став процес соціологізації економічної науки, який охопив мотивацію економічної поведінки, співвідношення свободи й регламентованості в економіці, відносини людини і держави, бізнес та менеджмент, соціальні інститути — політику, власність, сім’ю та інші, а також їх роль в економічному житті. Передумовами визначення цього напряму стали дослідження М. Вебера і Т. Веблена, які розробили теорію соціальних інститутів та їх ролей у регулюванні економіки.
Предмет економічної соціології М. Вебер сформулював так: економічна соціологія вивчає економічну дію як форму соціальної дії. Соціальна дія є підставою і разом з тим внутрішнім елементом економічної дії. Соціальна дія внутрішньомотивована, а суб'єкт, що виконує таку дію, очікує від інших людей такої реакції, з якою він зобов'язаний рахуватися.
Н. Смелзер розширює межі економічної соціології, вважаючи, що «це дисципліна, яка вивчає відносини між економічними і неекономічними аспектами соціального життя».
Соціологи, що займаються проблемами регіонального розвитку, наприклад, звернули увагу на феномен бурхливого господарського зростання в окремих районах Італії та Франції, що спостерігався саме в той період (середина 1970-х років), коли країни Західної Європи зазнавали тиску жорстокої економічної кризи. Розгадку такого "дивного" явища вони відшукали в економічній поведінці суб'єктів господарювання, які зуміли в межах територіального округу на основі однакової системи цінностей і менталітету, взаємних зобов'язань організувати співробітництво, яке в поєднанні зі здоровою конкуренцією принесло всім учасникам соціоекономічного процесу благотворні результати.
У даному випадку економічна соціологія виявилася спроможною дати переконливі відповіді на виниклі проблеми (і надати необхідні рекомендації) у тих галузях, де «чиста» економічна теорія була неспроможною. Розвиваючись протягом тривалого часу окремо від економічної науки і паралельно з нею, економічна соціологія в останні три десятиліття все активніше вторгається у сферу інтересів економічної теорії, послуговуючись емпіричним матеріалом, що традиційно використовувався економістами у їхніх дослідженнях. Широке застосування такого матеріалу дає соціологам можливість доходити більш обґрунтованих висновків і прогнозів. Категорія соціальної дії, яка стала об'єктом вивчення двох суміжних дисциплін, є сполучною ланкою, що поєднує економічну теорію та економічну соціологію. Остання, зберігаючи самостійність окремої науки, усе частіше надає свої послуги економічній теорії та господарській практиці у вирішенні складних питань сучасного суспільного життя.
Суб'єкт економічної або соціальної діяльності у соціології називається áктором. На думку соціологів, кожний áктор зазнає впливу інших акторів, оскільки є складовою частиною групи, суспільства чи його окремого осередку. Для економістів він – незалежний індивід. Соціологи, навпаки, у діях індивіда, окремого актора розпізнають вплив оточуючої групи, її поведінкових норм та цінностей.
Для соціологів економіка є просто частиною суспільства та формою його раціональної діяльності. Економісти ж вважають, що суспільство є чимось «даним», тому суспільний устрій тлумачиться як похідний від економіки (ринку). Прийняття рішень надається елітам. У результаті суспільство сприймається як продукт ринку.
В економічній соціології ринок (економіка) інтегрально пов'язаний із суспільством та його культурою, а також з політикою, особливо з державою. Ринок є тільки відносно незалежним від інших соціальних систем, як і самі системи від ринку.