A)Пишається над водою а кругом їх верболози

Червона калина Й лози зеленіють.

Учень. Над Дніпровою сагою А калина з ялиною

Стоїть явір між лозою. Та гнучкою лозиною,

Між лозою з ялиною, Мов дівчата з гаю,

З червоною калиною. Виходжаючи, співають...

Учениця. Посадила стара мати Три явори посадила

Три ясени в полі, Сестра при долині,

А невістка посадила А дівчина заручена —

Високу тополю. Червону калину.

Виконується пісня «При долині кущ калини».

Учень. Нахилилися в задумі стиглі грона калини, що завжди символізували мужність і силу народу в боротьбі за національну свободу: «А ми тую калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо».

Виконується пісня «Ой, у лузі червона калина».

Природа. Ще не всі квіти ми вплели в український віночок. У ньому традиційно було дванадцять квіток, і кожна з них — оберіг. Український віночок — знахар душі, бо в ньому є така чудодійна сила, що болі знімає, волосся дівчат береже. Тож плетімо, друзі, завжди ці вінки в наших душах. І нехай це буде вінок прекрасний рідній матінці-Природі. Носімо завжди його з великою повагою і пошаною, бо поки є вона, доти і ми будемо.

Висновок до практичного розділу

Моральний смисл дій, які відображають відношення суб’єкта до природного оточення, не визначає актуального змісту побутових екологічних уявлень.

Екологічний зміст вчинків, які були зроблені по відношенню до природного оточення, показано у побутовій свідомості в неактуалізованому вигляді. Актуальними при щоденній оцінці таких вчинків виявляються практичну суть, яка задається соціальними аспектами людської життєдіяльності.

Екологічні побутові уявлення є системною багаторівневою освітою, яка функціонує на різних рівнях рефлексії.

Традиційно основу навчання складав антропоцентризм, який приводив до формування (закріплення) уявлень про людину – господаря природи. В останні часи намітилась деяка тенденція до відмови від категоричних тверджень про пануючу роль людини і до визнання небезпеки, яка породжується прагненням людини домінувати над природою. Але екологічна ситуація досі оцінюється з позицій антропоцентризму. Наголос робиться на тих наслідках людської діяльності, які завдають шкоди насамперед людським інтересам, і лише тоді, коли ці наслідки набувають характеру незворотності.

Висновки

На основі дослідження проблеми екологічного виховання у ПТНЗ можна стверджувати наступне:

1. Метод формування свідомості є невід'ємною складовою частиною навчально-виховного процесу в ПТНЗ, оскільки на основі добровільної участі і врахування пізнавальних інтересів учнів він дає можливість розширити знання про природу, сформувати вміння і навички дослідження біологічних явищ, розвинути творчі здібності дитини і збагатити досвід емоційно-ціннісного ставлення до довкілля.

2. Мета екологічного виховання –– формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, що будуються на базі екологічної свідомості. Це передбачає дотримання моральних і правових принципів природокористування і втілення ідей щодо його оптимізації, активну діяльність з вивчення і охорони природи своєї місцевості.

3. Відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища характеризується такими показниками особистості: – готовністю до грамотної екологічної поведінки і діяльності у навколишньому середовищі, у відповідності з мораллю і нормами права в суспільстві; – здатністю здійснювати науково обґрунтовані екологічні дії і займати активну життєву позицію, виявляти нетерпимість до безвідповідального ставлення до природи; – вмінням передбачати наслідки впливу людини на природу та вміння підпорядковувати всі види своєї діяльності вимогам раціонального природокористування ; – турботою про збагачення природних ресурсів.

4. Ціннісне ставлення до природи формується на основі взаємозв'язку раціонального і емоційного сприйняття довкілля. Ефективним засобом підвищення емоційності у сприйманні проблем довкілля є використання місцевих матеріалів в організації масових позакласних заходів: натуралістичних свят, кампаній тощо.