Класифікація і асортимент трансформаторів.
За призначенням трансформатори поділяють на силові, вихідні та спеціальні.
Силові трансформатори забезпечують живлення від мережі змінного струму і призначені для перетворення змінної напруги мережі (220 В, 50 Гц) у змінну напругу, яка необхідна для роботи радіоелектронного пристрою. На трансформаторах, як правило, розміщується пристрій перемикання напруги мережі.
Силові трансформатори (чи трансформатори живлення) маюті. одну чи дві котушки (обмотки) на каркасі із гетинаксу чи картону, які розташовано на замкненому магнітному сердечнику.
У сучасній апаратурі частіше використовують імпульсні джерела живлення, які відрізняються меншими габаритами та при деякому ускладненні схеми забезпечують стабілізацію напруги.
Вихідні трансформатори (низькочастотні) зв'язують вихідну низькочастотну частину підсилювача звукової частоти радіовиробів ч динамічною головкою. Тим самим вони забезпечують нормальну роботу гучномовців, головних телефонів, акустичних систем.
У зв'язку з тим, що через вихідний трансформатор пропускається вся потужність, на яку розрахована акустична система (до десятків ватт), габарити вихідних трансформаторів у потужних підсилювачах можуть бути досить значними. Тому на сьогодні широко використовують підсилювачі з безтрансформаторним вихідним каскадом. Однак ця схема менш економічна і використовується тільки в стаціонарних приймачах і підсилювачах. Більшість кишенькових приймачів виготовлені за трансформаторною схемою.
Спеціальні трансформатори застосовують у телевізорах - це трансформатори вихідних рядків і кадрів. Конструкція цих трансформаторів залежить від марки телевізора та типу його відхильної системи.
Відхильні системи (ВС) - це електромагнітні пристрої, призначені для переміщення електронного променя телевізійної трубки (кінескопа) у двох перпендикулярних напрямах. Складається ВС із двох пар відхильних котушок індуктивності. Одна пара котушок служить для відхилення електронних променів у кінескопі за горизонталлю, друга - за вертикаллю. Електронний промінь під дією р магнітних полів котушок переміщується на екрані в горизонтальному і) і вертикальному напрямах, прокреслюючи на екрані горизонтальні • лінії (растр). Відхильні системи розрізняють залежно від кута відхилення електронного променя. Наприклад, відхильна система 110 призначена для кінескопів з кутом відхилення 110°. Відхильні системи є досить точними пристроями. Порушення технології їх виготовлення призводить до спотворення зображень типів "трапеція", "бочка", "подушка", "паралелограм" (на випробувальній еталонній таблиці).
3.2. Електровакуумні прилади
До електровакуумних приладів належать електронні радіолампи і кінескопи (електронно-променеві трубки). У сучасній радіоапаратурі електронні лампи вже майже не використовують. їх замінили напівпровідниковими приладами та інтегральними мікросхемами.
Електронні лампи являють собою скляний балон, в якому створено вакуум і розташовано електроди.
Будь-яка система електронних ламп обов'язково містить катод і анод. Катод - це від'ємний електрод, який нагрівається ниткою розжарювання і являє собою тонкостінну трубку діаметром 1-2 мм, всередині якої знаходиться ізольована від неї вольфрамова нитка розжарювання. Анод - це позитивний електрод у вигляді циліндра чи паралелепіпеда, розташованого навколо катода. Електроди ламп прикріплені на металеві штирки, які впаяні в скляне дно балонів. Через ці штирки за допомогою лампових панелей з'єднують з іншими елементами ланцюгів радіопристроїв.
До ниток катода розжарювання надходить змінний струм, який розжарюючись до температури в декілька сот градусів, нагріває катод, який при цьому випромінює від'ємно заряджені частинки -електрони. На анод подається порівняно висока напруга, яка утворює між катодом і анодом значне електричне поле. Під дією цього поля електрони, які випромінює катод, притягуються до анода, утворюючи всередині лампи струм, який називається анодним. Якщо змінити полярність катода (тобто подати "плюс" на катод і "мінус" на анод), то електрони не будуть рухатися до аноду і відповідно анодний струм буде дорівнювати нулю, що свідчить про односторонню провідність лампи. Ця властивість лампи дозволяє використовувати її як підсилювач електричних коливань.
у
багатоелектродних лампах між катодом
і анодом розташопиио третій електрод
у вигляді спіралі із тонкого дроту чи
штампоншіої ґратки - сітки. Сітка керує
анодним током (збільшує чи змеїішуг
залежно від напруги, що подається) і
тому її називають керуючою, Подальше
збільшення сили струму в лампі досягається
за рахунок збільшення кількості сіток.
Класифікація радіоламп здійснюється за різними ознаками: залежно від кількості електродів та виконуваних функцій, ні матеріалами та особливостями конструкції.
Залежно від кількості електродів електронні лампи поділяють на діоди, тріоди, тетроди, пентоди, гептоди, комбіновані радіолампи.
Залежно від виконуваних функцій лампи використовують для випрямлення змінного струму в постійний, як генератори великих частот, детектори, підсилювачі, перетворювачі та ін.
За матеріалами виготовлення колби балона лампи бувають скляні, металеві та металокерамічні. Залежно від особливостей конструкції радіолампи бувають звичайними і пальчиковими декількох різновидів.
діодом називають електронну лампу із двома електродами: анодом і катодом.
Тріод - Це електронна лампа, у якої між анодом і катодом с третій електрод - сітка. Тетрод - це чотириелектродна лампа із двома сітками, пентод - це лампа з п'ятьма електродами, гептод - це семиелектродна електронна радіолампа, яка має п'ять сіток.
Комбінована радіолампа - це виріб, в одній колбі якого розміщено Дві або три радіолампи, які мають свої окремі системи електродів.
Характеристику кінескопів наведено у підрозділі 7.5 підручника.