Розділ 6 екологічна експертиза

Вступ. Нераціональне і неконтрольоване використання природних ресурсів на території України призводять до все помітнішого погіршення екологічного стану. Характерними ознаками цього є забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, порушення земель, забруднення ґрунтів. Дані чинники, в свою чергу, активізують розвиток несприятливих природних процесів (зсуви, підтоплення і т.п.), ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів у промисловості і сільському господарстві [14].

Значне техногенне навантаження на довкілля, що має місце у великих промислових містах Чернігівської області, зумовлене застарілими основними виробничими фондами і технологіями. Збільшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, використання автотранспортних засобів, веде до збільшення викидів у атмосферу забруднюючих речовин. При цьому обсяг викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення склав 65 кг за рік. Основними законодавчими актами в галузі охорони навколишнього середивища, якими керуються всі фізичні і юридичні особи, були і залишаються: Конституція України, Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” (від 25.06.91 р.), “Про екологічну експертизу” (від 9.01.95 р.), “Про охорону атмосферного повітря” (від 16.10.92 р.), “Про оплату за землю” (від 19.04.96 р.), “Про селянське (фермерське) господарство” (від 22.06.93 р.), “Про тваринний світ” (від 3.03.93 р.), “Про пестициди і агрохімікати” (від 2.03.95 р.), “Про рослинний світ” (від 9.04.95р.), “Про відходи” (5.03.98 р.), “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (від 24.02.94 р.), “Про транспорт” (10.10.94 р.) та ін., Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Кодекс України про надра та ін. [34].

Охорона грунтових ресурсів. Сучасне рослинництво як основа агробіоценозу повинно бути гармонійною системою, в якій би оптимально взаємодіяли всі ланки. Створюване людиною штучне біологічне середовище має функціонувати так само ефективно, як і природне. Треба прагнути, щоб обсяг біологічного кругообігу речовин у ньому був більшим, ніж у природі. Це забезпечить одержання більшої кількості, ніж у природі, продуктів харчування і сировини для промисловості. Слід передбачати повернення органічної речовини в ґрунт, бо агрофітоценози не можуть забезпечити повне відтворення органічної маси.

Отже, забезпечуючи екологічну чистоту трофічного ланцюга агробіоценозу, треба дбати і про високоефективний кругообіг поживних речовин у ньому. Це означає, що екологічно чисте рослинництво обов'язково повинно бути і високопродуктивним. Основною ознакою інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур є одержання високого екологічно чистого врожаю з мінімальними затратами на одиницю продукції. Як свідчать дослідні дані і практика, цього треба добиватися за рахунок застосу­вання переважно біологічних та агротехнічних прийомів вирощування культур. У сучасних умовах для вирощування такої продукції рослинництва, а звідси і тваринництва мало лише технології без застосування пестицидів. Велике значення для одержання екологічно чистої продукції має система природоохоронної організації території, яка передбачає запобігання ерозії, очищення промислових стоків від біологічних і мінеральних забруднювачів та важких металів.

Забороняється вносити у ґрунт надмірні дози калійних і особливо фосфорних добрив. Таке внесення може призвести до збільшення радіоактивного фону на полях. Так, суперфосфат іноді містить багато важких металів, зокрема урану. Гній треба знезаражувати термічно, мул і сапропель - тривалим витримуванням у штабелях, компостуванням з негашеним вапном, аміаком, аміачною водою тощо.

Протиерозійна охорона території - основна мета ґрунтозахисної, контурно-меліоративної систем землеробства. Це - реальна альтернатива негативному впливу техногенного процесу на ґрунт, який насамперед виявляється у розвитку водної ерозії і дефляції. Суть ґрунтозахисної системи землеробства полягає в тому, що її розробляють відповідно до ґрунтово-екологічних факторів. З цією метою локалізують інтенсивне землеробство на рівнинній частині території, застосовують принципи екологічно чистого рослинництва і землеробства на схилах, а на землях вододілів, які прилягають до гідрографічного фонду, проводять залуження. Ґрунтозахисну систему землеробства, як комплекс природоохоронних заходів, треба розробляти в кожному регіоні і господарстві.

Стан складських приміщень не завжди відповідає природоохоронним вимогам та санітарним нормам. Тільки 37,8% (148) складів мінеральних добрив і 68% (273) складів пестицидів придатні для експлуатації.

Для вирішення екологічної проблеми, яка виникла в Чернігівській області з невпізнаними, непридатними та забороненими пестицидами на даному етапі необхідно забезпечити надійне їх зберігання у складських приміщеннях на місцях. У перспективі необхідно вирішити питання утилізації цих отрутохімікатів [34].

В свою чергу, зберігання та використання пестицидів та мінеральних добрив на базі ТОВ «Агроресурс-2006» перебуває під суворим контролем, а саме: добрива та пестициди зберігаються у спеціально обладнаному приміщенні, ізольованому від робочих приміщень та джерел води, суворо ведеться контроль за внесенням, утилізацією тари та ін. Використовуються тільки ті пестициди, які є дозволеними до використання. В результаті створення несанкціонованих сміттєзвалищ також відбувається забруднення земельних ресурсів. В усіх населених пунктах повинні бути, визначені в установленому порядку, території під сміттєзвалища побутових відходів.

Охорона атмосфери. Існує два головних джерела забруднення атмосфери: природне і антропогенне. Природне джерело – це вулкани, пилові бурі, лісові пожежі, процеси розкладання рослин і тварин. До основних антропогенних джерел забруднення відносять підприємства паливно–енергетичного комплексу, транспорт, різні машинобудівні підприємства. Забруднення навколишнього середовища автотранспортом – одне з найбільш небезпечних для здоров’я людини. Промислові викиди, в свою чергу, крім того, що негативно відображаються на здоров’ї людей, руйнують також матеріали та обладнання, знижують продуктивність лісового та сільського господарства.

Щодо автотранспорту, то, зокрема, в нашій області передбачено:

• обмеження використання етилованого бензину;

• впровадження на автотранспортах пристроїв для запобігання викидів в атмосферу;

• будівництво об’їздних доріг для транзитного транспорту;

• поліпшення стану автомобільних доріг в населених пунктах;

• переведення автотранспорту на газове пальне.

Стосовно господарства ТОВ «Агроресурс-2006», то основним джерелом забруднення повітря являється автотранспорт та котельня, що не має належної системи очищення викидів. Тому головними напрямками роботи в напрямку охорони атмосферного повітря повинні бути перехід автомобільного транспорту та тракторів на біопаливо, використання фільтрів – уловлювачів, та очисного обладнання в котельні. В майбутньому досить перспективним напрямком являється заміна газових котелень на котельні, що працюють від альтернативних джерел енергії: сонця чи вітру.

Охорона водних ресурсів. Біосфера (повітря, ґрунт, вода) швидко забруднюється як відходами промислових підприємств, так і тваринницьких ферм і комплексів. Кількість відходів тваринницьких підприємств (екскременти, викиди вентиляції, води, забрудненої дезинфікуючими засобами, тощо) рік у рік збільшується і вже перевищує обсяг побутових стоків.

Екологічну оцінку біосфери та її охорону від забруднення відходами тваринницької галузі здійснюється згідно із вимогами Статуту ветеринарної медицини [1].

Однією з найбільш складних залишається проблема підготовки і раціонального використання гною та гнійних стічних вод. Науково – дослідна робота з вирішення цієї проблеми виконується за такими напрямками. Перший – підготовка гнійних стічних вод та гною для використання у вигляді органічного добрива. Другий напрямок – це переробка рідкого гною й гнійних стічних поживних речовин для створення другорядних кормів, одержання біогазу [34].

Глобальною екологічною проблемою сучасності стає забруднення і виснаження водних ресурсів. Величезний об’єм забруднень заноситься у водні джерела з поверхневим і зливним стоком з територій смітників, сільськогосподарських об’єктів і угідь, що значно впливає на сезонне, у період весняної повені, погіршення якості питної води [14].

Охороні вод сприяє раціональне водовикористання – комплекс заходів, спрямований на зниження забору свіжої води сільськогосподарськими та іншими об’єктами та технологічно впроваджене зменшення загальних витрат води у виробничих процесах.

У технологічному процесі необхідно впроваджувати замкнений цикл використовування – багатократне використання води в одному й тому ж виробничому процесі без скидання у природні водні об’єкти стічних вод.

Охороні водних ресурсів сприяють меліоративні заходи: - лісова меліорація – вирощування дерев'янистої і чагарникової рослинності в межах верхньої і середньої частин річкових басейнів із метою зменшення поверхневого стоку і ослаблення процесів водної ерозії; - агротехнічна меліорація – правильне ведення робіт та гідротермічна меліорація – регулювання водно–повітряного режиму ґрунту [34].

Стосовно паливно-мастильних матеріалів, то на території ТОВ «Агроресурс-2006» дані речовини зберігаються у відповідних ємкостях на спеціально відведеній території, де є спеціально обладнаний майданчик для заправки техніки. Прийняті всі заходи по недопущенню потрапляння паливно-мастильних речовин до грунтових, підземних вод та джерел питної води.

У господарстві ТОВ «Агроресурс-2006» охорона водних ресурсів є досить важливим напрямком природоохоронної діяльності. Так, як уже зазначалося вище, небезпечні пестициди, мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали та інші речовини, які є потенційно небезпечними забруднювачами води зберігаються у спеціальних ємкостях або ж приміщеннях, добре ізольованих від джерел питної води та ґрунтових вод. Використання цих речовин теж перебуває під суворим контролем: не допускається перевищення норми внесення пестицидів та мінеральних добрив. Зменшення використання в господарстві гною та перехід на «зелене добриво» також мало сприятливий вплив на стан водних ресурсів.

Охорона фауни, флори та рослинності (біорізноманіття).

У господарстві худобу випасають на при фермерській ділянці та на природних пасовищах. Це призводить до знищення тваринами дикорослих лікарських рослин (кульбаба, звіробій, подорожник, жабник польовий, лаванда справжня).

Якість і продуктивність пасовища за останній рік знизилась, зросла забур’яненість. Щоб зменшити забур’яненість пасовища проводять підсів більш продуктивних трав тобто докорінне поліпшення. Щоб запобігти витоптуванню, або знищенню лікарських рослин на природних пасовищах, періоди випасання на одному тому ж місці скорочують. При збиранні врожаю всі операції проводять дуже уважно, тому як зустрічаються випадки попадання птахів та звірів під робочи органи агрегатів.

Не допускається вирубування водорегулюючих і водоохоронних лісів. Велику роль у підвищення продуктивності лісів відіграє боротьба з лісовими пожежами, шкідниками і хворобами.

Висновки. Враховуючи те, що з екологічної точки зору основою сільського господарства являються агроландшафти, то на основі опрацьованого вище матеріалу, можна сформулювати основні шляхи екологічної стабілізації їх використання в господарстві ТОВ «Агроресурс-2006»:

1. оптимальна просторова організація земельних ресурсів різноманітного призначення; 2) спрямування зусиль на збереження та відтворення запилювачів і ентомофагів; 3) впровадження ґрунтозахисного контурно–меліоративного землеробства та широке впровадження точного землеробства, основним завданням якого є оптимізація використання технологічних матеріалів відповідно до вимог, які висуваються до вирощуваної культури, стану ґрунту та збереження навколишнього середовища, важливе значення при цьому має суворе дотримання правил зберігання та використання дозволених пестицидів;

4) поетапна біологізація землеробства, яке передбачає виключення застосування отрутохімікатів та неякісних мінеральних добрив та заміну їх на біологічні засоби; 5) переведення транспорту на біопаливо; 6) використання відходів тваринництва та рослинницької галузі для отримання палива.