- •Основи об’єктно-орієнтованого програмування
- •Факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій
- •Луцьк 2009
- •Факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій 1 Лабораторна робота №1 5 Програмування лінійних алгоритмів 5
- •2.1. Приклад створення додатка 14
- •9.3. Виконання індивідуального завдання 61
- •Програмування лінійних алгоритмів
- •1.1. Візуальне середовище delphi
- •1.2. Приклад створення додатка
- •1.2.1. Збереження проекта
- •1.2.2. Настройка вікон
- •1.2.3. Зміна заголовка Форми
- •1.2.4. Розміщення компонентів на Формі
- •1.2.5. Написання процедури обробки події створення Форми (FormCreate)
- •1.2.6. Написання процедури обробки події натиснення кнопки Button1 (Button1Click)
- •1.2.7. Текст модуля UnLinAlg
- •X,y,z,a,b,c,u : extended; // оголошення локальних змінних
- •1.2.8. Робота з додатком
- •1.3. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №2 Програмування алгоритмів, що розгалужуються
- •2.1. Приклад створення додатка
- •2.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •2.1.2. Створення процедур обробки подій FormСreate і Button1Сlick
- •2.1.3. Текст модуля UnRazvAlg
- •2.1.4. Робота з додатком
- •2.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №3 Програмування циклічних алгоритмів
- •3.1. Відладка модулів проекта
- •3.1.1. Відладка синтаксичних помилок
- •3.1.2. Відладка логічних помилок
- •3.2. Приклад створення додатка
- •3.2.1. Розміщення компонентів на Формі
- •3.2.2. Текст модуля UnCiklAlg
- •3.3. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №4 Програмування алгоритмів з використанням масивів
- •4.1. Приклад створення додатка
- •4.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •4.1.2. Створення процедур обробки подій SpinEdit1Change і SpinEdit2Change
- •4.1.3. Текст модуля UnMas
- •4.1.4. Робота з додатком
- •4.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №5 програмування Алгоритмів з використанням рядків
- •5.1. Приклад створення додатка
- •5.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •5.1.2. Створення процедур обробки подій
- •5.1.3. Текст модуля UnStr
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №6 Програмування алгоритмів з використанням записів
- •6.1. Приклад створення застосування
- •6.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •6.1.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •6.1.3. Текст модуля UnZap
- •6.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №7 Програмування алгоритмів з використанням файлів
- •7.1. Приклад створення застосування
- •7.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •7.1.2. Створення процедур обробки подій
- •7.1.3. Текст модуля UnFile
- •7.1.4. Робота із застосуванням
- •7.2. Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №8 Програмування алгоритмів з використанням функцій і процедур. Створення модулів
- •8.1. Приклад створення додатка
- •8.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •8.1.2. Створення модуля і підключення його до проекта
- •8.1.3. Текст модуля UnFuncProc
- •8.1.4. Текст модуля UnModul
- •8.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №9 Програмування алгоритмів з використанням динамічних структур даних
- •Приклади створення застосувань
- •9.1. Використання динамічних масивів
- •9.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •9.1.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •9.1.3. Текст модуля UnDinMas
- •9.2. Використання динамічних списків
- •9.2.1. Розміщення компонентів на Формі
- •9.2.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •9.2.3. Текст модуля UnStek
- •9.3. Виконання індивідуального завдання
- •Навчально-методичне видання
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
9.3. Виконання індивідуального завдання 61
Лабораторна робота №1
Програмування лінійних алгоритмів
Мета лабораторної роботи: вивчити основні елементи візуального середовища, освоїти використання простих компонентів DELPHI для введення/виведення даних і створити додаток, який використовує лінійний алгоритм.
1.1. Візуальне середовище delphi
При запуску DELPHI на екрані з'являється панель інтерфейсу, показана на рис. 1.1. Середовище DELPHI візуально реалізується у вигляді декількох одночасно розкритих на екрані монітора вікон. Кількість, розташування, розмір і вид вікон можуть змінюватися програмістом.
Головне вікно завжди присутнє на екрані і призначене для управління процесом створення додатка.
Головне меню містить всі необхідні засоби для управління проектом.
Піктограми головного меню полегшують доступ до найчастіше вживаних команд.
Палітра Компонентів забезпечує доступ до набору бібліотечних програм середовища DELPHI, які описують деякий елемент (компонент), поміщений програмістом у вікно Форми. Кожен компонент має певний набір властивостей, які програміст може вибирати і змінювати на свій розсуд. Наприклад, заголовок вікна, напис на кнопці, розмір, колір і тип шрифту і ін. Властивості компонентів наведені в HELP.
Вікно Інспектора Об'єктів призначене для зміни властивостей вибраних компонентів і складається з двох сторінок. Сторінка Properties (Властивості) призначена для зміни необхідних властивостей компонента. Сторінка Events (Події) – для визначення реакції компонента на ту або іншу подію (наприклад, клацання кнопки “Миші ”).
Вікном Форми є інтерфейс проектованого Windows-додатка. У це вікно на етапі проектавання додатка поміщаються необхідні компоненти, які розробник бере з Палітри Компонентів. Кожній Формі проекта відповідає модуль (Unit), текст якого на мові Object Pascal розміщується у вікні Редактора Коди.
Вікно Редактора Коди призначене для перегляду, створення і редагування текстів модулів проекта. При первинному завантаженні у вікні Редактора Коди знаходиться текст модуля, що містить мінімальний набір операторів для нормального функціонування порожньої Форми як Windows-додатка. При розміщенні деякого компонента у вікні Форми текст модуля автоматично доповнюється необхідними операторами.
Про всі події, що відбуваються в системі, таких як створення Форми, натиснення кнопки миші або клавіатури і так далі, ядро Windows інформує вікна шляхом посилки відповідних повідомлень. Середовище DELPHI приймає і обробляє повідомлення за допомогою обробників подій (наприклад, клацання кнопки “миші” – подія OnClick, створення Форми – OnCreate). Найбільш часто вживані події представлені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 |
|
Подія |
Опис події |
OnActivate |
Виникає при активізації Форми |
OnCreate
|
Виникає при створенні Форми. У обробнику даної події слід задавати дії, які повинні відбуватися у момент створення Форми, наприклад установка початкових значень |
OnClick |
Виникає при натисненні кнопки миші в області компонента |
OnDblClick |
Виникає при подвійному натисненні кнопки миші в області компонента |
OnKeyPress
|
Виникає при натисненні клавіші на клавіатурі. Параметр Key має тип Char і містить ASCII-код натиснутої клавіші (клавіша Enter клавіатури має код #13, клавіша Esc - #27 і так далі). Звичайно ця подія використовується у тому випадку, коли необхідна реакція на натиснення однієї з клавіш |
OnKeyDown |
Виникає при натисненні клавіші на клавіатурі. Обробник цієї події отримує інформацію про натиснуту клавішу і стан клавіш Shift, Alt і Ctrl, а також про натиснуту кнопку миші |
Для створення обробника події програмістові необхідно розкрити список компонентів у верхній частині вікна Інспектора Об'єктів і вибрати необхідний компонент. Потім на сторінці Events Інспектора Об'єктів натисненням лівої клавіші миші вибрати назву обробника і двічі клацнути по його правій (білою) частині. У відповідь DELPHI активізує вікно Редактора Коди модуля і покаже заготівку процедури обробки вибраної події. Для кожної оброблюваної події в тексті модуля організовується процедура (procedure), між ключовими словами begin і end якій програміст на мові Object Pascal записує необхідний алгоритм обробки події.
Перемикання між вікном Форми і вікном Редактора Коди здійснюється кнопкою головного меню з піктограмою або клавішею F12.