Лекція 5 логіка наукового дослідження

1. Дослідження як форма розвитку науки.

2. Загальна схема наукового дослідження.

3. Пошук та підбір необхідної інформації. Загальна характеристика джерел теоретичного матеріалу.

4. Особливості обробки теоретичної інформації.

1. Дослідження як форма розвитку науки

Наукове до­слідження –

Наукове дослідження як вид діяльності людини включає в себе:

• розпізнання проблемної ситуації;

• визначення причин її виникнення;

• виявлення змісту, властивостей, закономірностей поведінки та розвитку;

• встановлення місця проблеми в системі накопичених знань;

• знаходження шляхів та засобів використання нових знань для роз'яснення даної проблеми.

Наукові дослідження можна класифікувати за рядом ознак. За своєю метою дослідження поділяються на практичні та на­уково-практичні (освітні); за методологією забезпечення — на емпіричні, що спираються на накопичений досвід, та загаль­нотеоретичні; за часом — на довгострокові та короткостроко­ві; за ступенем організованості — на індивідуальні та колек­тивні; за використанням ресурсів — на ресурсомісткі та нересурсомісткі.

Будь-яке дослідження включає в себе певний комплекс харак­теристик, які потрібно враховувати для його проведення. До осно­вних характеристик наукового дослідження належать:

Уперше логіка наукових досліджень була сформульована французьким філософом, математиком Рене Декартом у його праці “Міркування про метод”.

Декарт пропонує чотири простих і надійних, на його думку, правила для розуму, що наближають його до науки.

• ніколи не вважати істиною те, що неможливо виз­нати очевидним. Це означає необхідність ретельно запо­бігати поспіху й упередженості;

• поділити кожну річ на стільки частин, скільки потрібно, щоб краще її вивчити;

• вибудовувати свої думки у певному порядку, роз­починаючи з предметів найпростіших, завершуючи пізнанням найскладніших;

• робити вичерпні переліки і всеохоплюючі огляди, щоб мати впевненість, що нічого не пропущено.

Правила Декарта відповідають таким логічним опе­раціям: визначення, аналіз, синтез, нумерація (перелік).

2. Загальна схема наукового дослідження

Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці здійснюється індиві­дуально. Однак можна виявити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, які відбивають хід і послідовність процесу роботи.

Як правило, наукове дослідження здійснюють за та­кою логічною схемою.

Перший етап включає

Наукове спрямування —

У загальному вигляді наукова проблема — це різниця між реальністю та бажаною, прогнозова­ною ситуацією. Правильна постановка наукової проблеми — складне завдання і має три етапи. Перший —

Другий етап включає в себе

На третьому етапі визна­чається

Після обгрунтування проблеми та з'ясування її структурних компонентів здійснюється вибір теми наукового дослідження, до якої ставляться такі вимоги.

У вищих навчальних закладах на початковому етапі підготов­ки спеціалістів теми для самостійної наукової роботи студентам пропонуються кафедрами у вигляді рекомендованого переліку тем рефератів, наукових доповідей, курсових і дипломних робіт. Вибір конкретної теми, як правило, спирається на консультацію наукового керівника. Але, як свідчить досвід світової науки, зна­чного успіху дослідник може досягги лише тоді, коли він сам ви­значив для себе певну наукову проблему.

Об’єкт дослідження –

Предмет

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, котра і є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника, саме предмет дослідження і визначає тему роботи, яка виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Мета дослідження здебільшого міститься у форму­люванні теми. Чітке бачення наукової мети дослідження є передумовою цілеспрямованої діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Вона може стосувати­ся різноманітних теоретичних, прикладних питань. Як правило, мету вбачають у

Мета дослідження конкретизується в його завдан­нях, які дають уявлення про його спрямованість.

Другий етап-

Третій етап передбачає

Четвертий етап включає

Гіпотеза — можлива (передбачувана) відповідь на питання, яке ста­вить перед собою дослідник. Складається вона з перед­бачуваних зв'язків між досліджуваними фактами. Фор­мулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обра­ної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з'ясувати передусім актуальніші пи­тання, сформувати попередні уявлення про зв'язки, які можуть існувати між відомими фактами. На цій основі поступово виникає уявлення про гіпотезу дослідження.

Необхідність гіпотези у науковому дослідженні зу­мовлена такими причинами:

Переконливість гіпотези визначають і доводять екс­периментально. Щоб правильно сформулювати гіпоте­зу, необхідно мати широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її істо­ричні передумови, теоретичні засади.

П'ятий етап —

Шостий етап включає

Сьомий етап —

На восьмому етапі передбачається

Дев’ятий етап —