- •На госи соціальне забезпечення
- •1. Виникнення та розвиток концепцій соціальної держави.
- •2. Поняття соціального захисту та його структура в Україні
- •I. Державний соціальний захист.
- •II. Недержавне соціальне забезпечення:
- •3. Поняття соціального забезпечення
- •4) Соціально-реабілітаційна (спрямована на відновлення громадянського статусу інвалідів та інших соціально незахищених громадян).
- •4. Пенсійний фонд України, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, як джерело фінансування соціальних виплат.
- •4. Створення резерву фонду (сума, необхідна для виплати допомоги на випадок безробіття в розрахунку на місяць).
- •5. Поняття форм права соціального забезпечення та їхня класифікація
- •6. Право на соціальне забезпечення в системі соціальних прав людини
- •7. Державні соціальні стандарти в системі соціального забезпечення
- •8. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт
- •5) Встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
- •6) Формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
- •9. Поняття права соц забезпечення
- •11. Методи права соц. Забезпечення.
- •12.Система права соц. Забезпечення
- •13.Функції права соц. Забезпечення.
- •14. Місце права соц.Забезпечення в системі права України
- •15. Принци пиправа соціального забезпечення.
- •16. Джерела права соціального забезпечення: поняття, зміст, види
- •17. . Поняття, основні ознаки, види правовідносин у сфері соціального забезпечення
- •18. Суб’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- •19. Об’єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення
- •21. Процедурні правовідносини у сфері соціального забезпечення
- •22. Поняття і структура системи пенсійного права.
- •Поняття пенсій: ознаки, види та критерії їх розмежування.
- •24. Поняття та загальна характеристика єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за законодавством України
- •25. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування
- •26. Поняття та загальна характеристика єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування за законодавством України
- •27. Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
- •28. Поняття стажу та його види в праві соціального забезпечення.
- •29. Загальний трудовий стаж, види діяльності, що зараховується в загальний трудовий стаж.
- •30. Спеціальний трудовий стаж. Види діяльності, що зараховується в спеціальний трудовий стаж.
- •31. Пільгове обчислення трудового стажу.
- •32. Підтвердження трудового стажу свідками.
- •33. Поняття страхового стажу та його значення для права соціального забезпечення.
- •Коефіцієнт страхового стажу.
- •34. Поняття пенсії за віком у солідарній системі, механізм призначення пенсій за віком у солідарній системі.
- •35. Умови призначення пенсій за віком працівникам, зайнятим на роботах за списком № 1.
- •36. Умови призначення пенсій за віком трактористам-машиністам.
- •37. Дострокові пенсії за віком.
- •38. Поняття пенсій за вислугу років. Особливості призначення пенсії за вислугу років.
- •39. Поняття пенсії по інвалідності та умови призначення пенсії у солідарній системі.
- •40. Поняття пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Загальна характеристика, відмінність від інших видів пенсії.
- •41. Надбавки і підвищення пенсій по інвалідності у солідарній системі.
- •42. Пенсії по інвалідності та у зв язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
- •43. Звернення за призначенням пенсії. Заява про призначення пенсії. Порядок звернення, день звернення.
- •44. Загальні правила виплати пенсій.
- •45. Виплата пенсій особам, що перебувають на повному державному утриманні.
- •46. Види пенсійних виплат з коштів Накопичувального фонду.
- •48. Пенсійне забезпечення по інвалідності військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб. Умови призначення.
- •49. Пенсійне забезпечення в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб.
- •50. Пенсії за віком згідно зу «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
- •51. Пенсійне забезпечення науково-педагогічних працівників.
- •52. Пенсії за особливі заслуги перед Україною.
- •53. Особливості пенсійного забезпечення державних службовців, народних депутатів України, посадових осіб місцевого самоврядування.
- •54. Особливості пенсійного забезпечення суддів, працівників прокуратури.
- •55. Концепція державної політики щодо регулюваня діяльності в сфері недержавного пенсійного забезпечення.
- •56. Правове регулювання недержавного пенсійного забезпечення, її поняття, структура.
- •57. Види недержавних пенсійних фондів, учасники та вкладники недержавних пенсійних фондів.
- •58. Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії.
- •59. Схема функціонування недержавних пенсійних фондів. Рада пенсійних фондів.
- •60. Види пенсійних виплат, умови та порядок їх виплати
- •61. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- •62. Поняття та види державних соціальних допомог.
- •63. Поняття, види та загальна характеристика допомог з соціального забезпечення
- •64. Допомога в зв’язку з вагітністю та пологами, умови, розмір та порядок призначення.
- •65. Допомога при народженні дитини: умови, розмір та порядок призначення.
- •77. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- •81. Тривалість виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах
- •84. Відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю
- •86. Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг
- •89. Соціальне обслуговування в системы соціального забезпечення
- •90. Поняття права соціального обслуговування, його предмет, методи та система
- •91. Поняття та види соціальних послуг
- •92. Професійна діяльність в сфері надання соціальних послуг (ліцензування)
- •93. Волонтерська діяльність у сфері надання соціальних послуг
- •94. Порядок призначення та виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги
- •95. Поняття інвалідності та її правові наслідки
- •96. Правові засади реабілітації інвалідів
- •97. Види реабілітації інвалідів
- •98. Забезпечення населення технічними засобами реабілітації органами соціального захисту населення
- •99. Право на забезпечення інвалідів сгіецавтотранспортом
- •100. Забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування органами праці та соціального захисту населення
- •101. Загальні положення про територіальний центр соціального обслуговування
- •102. Умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціальної допомоги вдома територіального центру
- •103. Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням соціально-побутової адаптації територіального центру
- •104. Перелік, умови та порядок надання соціальних послуг відділенням соціально-медичних послуг територіального центру
- •105. Перепік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування {надання соціальних послуг) стаціонарним відділенням для постійного або тимчасового проживання територіального центру
- •106. Перелік, умови та порядок здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділенням організації надання адресної натуральної та грошової допомоги територіального центру
- •107. Заклади інтернатного типу Міністерства соціальної політики України. Принципи та організація функціонування.
- •108. Умови та порядсж влаштування громадян похилого віку та ветеранів до стаціонарних установ Міністерства соціальної політики України
- •109. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам закладами та установами Міністерства охорони здоров'я України.
- •110. Соціальні послуги, що надаються фізичним особам закладами та установами Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •111. Соціальні послуги біженцям
- •112. Соціальні послуги, що надаються особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •113. Соціальні послуги, що надаються потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •114. Види соціальних послуг, що надаються безробітним
95. Поняття інвалідності та її правові наслідки
Легальне визначення термінів..інвалідність" „інвалід",„дитина-інвалід"дається в Законі Україні „Про реабілітацію інвалідів в Україні".
Згідно з ним інвалідність - міра втрати здоров'я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів.
Інвалід - особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (іі наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав.
Дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності та викликає необхідність надання їй соціальної допомоги і захисту.
інвалідність пов'язана з втратою здоров'я та обмеженням життєдіяльності. Втрата здоров'я - наявність хвороб і фізичних дефектів, які призводять до фізичного, душевного і соціального неблагополуччя. Обмеження життєдіяльності - це неможливість виконувати повсякденну діяльність способом та в об'ємі, звичайних для людини, що створює перешкоди у соціальному середовищі, ставить її в незручне становище порівняно зі здоровими і проявляється частковою або повною втратою здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю за поведінкою, а також значним обмеженням обсягу трудової діяльності, зниженням кваліфікації і призводить до соціальної дезадаптації.
Критеріями життєдіяльності виступають:
- здатність до пересування;
- здатність до самообслуговування; здатність до орієнтації;
- здатність до спілкування;
- здатність контролювати свою поведінку;
- здатність до навчання;
- здатність до трудової діяльності.
МСЕК визначають ступінь обмеження життєдіяльності, тобто величину відхилення від норми діяльності людини.
Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюється I, II, III групи, а також причини інвалідності, однією з яких є інвалідність з дитинства.
Правові наслідки встановлення інвалідності
Встановлення інвалідності особі тягне за собою виникнення права людини на соціальне забезпечення, зокрема: пенсійне забезпечення, забезпечення соціальними допомогами, отримання соціальних послуг, пільгта компенсацій. В залежності від групи інвалідності та причини інвалідності буде залежати на який конкретний вид соціального забезпечення має право особа, на яких умовах та в якому розмірі чи обсязі.
96. Правові засади реабілітації інвалідів
Реабілітація інвалідів - система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму, усунення обмежень їх життєдіяльності для досягнення і підтримання соціальної і матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство.
Реалізація державної політики у сфері реабілітації інвалідів покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які у співпраці та партнерстві з громадськими організаціями інвалідів забезпечують розробку і виконання програм для запобігання виникненню інвалідності, компенсації вад і розладів функцій організму особи, створення умов для іх усунення шляхом медичної, психолого-педагогічної, психологічної, фізичної, професійної, трудової, фізкуль- турно-спортивної, соціальної реабілітації інвалідів.
За допомогою законодавства втілюється у життя соціальна політика держави, зокрема в сфері реабілітації інвалідів. Основною метою законодавства, що стосується осіб, які мають інвалідність, є, по можливості, найбільш повна соціальна і економічна інтеграція інвалідів у сім'ю, колектив і суспільство.
Законодавство України з питань реабілітації інвалідів складається із законів України „Про реабілітацію інвалідів в Україні", „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні",„Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії",
„Про соціальні поспуги"та деякі інші. Воно доповнене підзаконними нормативними актами та ратифікованими міжнародними договорами.
Багато положень щодо соціального забезпечення інвалідів міститься у нормативних актах Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства освіти і науки України. Окремі питання правового статусу інвалідів регулюються актами громадських організацій інвалідів.
Основними завданнями такого законодавства є:
- створення умов для усунення обмежень життєдіяльності інвалідів, відновлення і компенсації їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності;
визначення основних завдань системи реабілітації інвалідів, видів і форм реабілітаційних заходів;
розмежування повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;
регламентування матеріально-технічного, кадрового, фінансового, наукового забезпечення системи реабілітації інвалідів;
структурно-організаційне забезпечення державної соціальної політики по відношенню до інвалідів і дітей-інвалідів;
сприяння залученню громадських організацій інвалідів до реалізації державної політики у цій сфері.
Законодавство мусить враховувати постійно змінюючі критерії інвалідності, умови роботи і життя. До такого роду змін відносяться досягнення медицини,ліквідація хвороб, що призвели до інвалідності, роль сім'ї, економічні умови, нова технологія, досягнутий суспільством прогрес у розумінні статусу інвалідів.
Важливими складовими державної політики у сфері реабілітації інвалідів є державні соціальні нормативи у сфері реабілітації та державних типових програм реабілітації інвалідів.
Державні соціальні нормативи у сфері реабілітації інвалідів встановлюють вимоги до змісту та обсягу реабілітаційних заходів з відновлення та компенсації обмежених функціональних можливостей інваліда з урахуванням оцінки стану його здоров'я щодо здатності до самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, контролювання своєї поведінки, навчання і зайняття трудовою діяльністю.
Державні соціальні нормативи у сфері реабілітації інвалідів розробляються центральними органами виконавчої влади у межах їх повноважень за участю реабілітаційних установ, відповідних науково-дослідних установ, на основі наукових досліджень.