2.2. Динаміка розвитку виробництва яловичини

Тваринництво – найважливіша галузь сільськогосподарського виробництва, яке дає більше половини його валової продукції. Провідне місце у тваринницькій галузі займає виробництво яловичини.

Аналіз виробництва продукції яловичини доцільно починати з вивчення її динаміки, як по окремих її видах, так і в цілому по тваринництву з оцінкою змін, що відбулися. Для цього необхідно мати дані про валову продукцію тваринництва за 3 останні роки. Дослідження показує, що за роки створення ринкових умов у виробництві яловичини і в формуванні її ринку склалися негативні тенденції. Якщо в 1990 році загальний обсяг виробництва м’яса в Україні перевищував 4 млн. тонн, то в останні роки він скоротився майже наполовину. Аналогічна ситуація склалася при виробництві яловичини, яка в структурі виробництва м’яса становить близько 50 відсотків. Знижується і економічна ефективність її виробництва. Якщо рівень рентабельності виробництва яловичини в 1990 році становив 43,7%, то в 2005 році (суспільний сектор) її виробництво було збиткове (-46%) а всередньому виходило по підприємствах лише на 3-5% рівень прибутковості. Зниження економічної ефективності виробництва яловичини не дає можливості повною мірою використовувати тваринництво і, зокрема, скотарство для швидкого виходу аграрного сектора з кризового стану і стабілізації економічного розвитку як окремих регіонів, так і  країни в цілому.

Подальше зростання темпів виробництва і поліпшення якості яловичини можливі лише на основі впровадження інтенсивних машинних технологій. Основну кількість яловичини (більше 98%) в Україні одержують за рахунок забою худоби молочних та комбінованих порід. Тварини чорно-рябої, симентальської, червоної степової, українських чорно- і червоно-рябої молочних порід та їх помісі з іншими мають досить високий генетичний потенціал м’ясної продуктивності і при інтенсивному вирощуванні та відгодівлі досягають у 15-18-місячному віці живої маси 400-450 кг і більше. Проте у більшості господарств генетичний потенціал м’ясної продуктивності тварин реалізується лише на 50-60%, оскільки умови утримання, а особливо годівлі, не відповідають їх потребам. Дуже чутливі до несприятливих умов годівлі і утримання молоді, здатні до інтенсивного росту, тварини.

Тож проведемо аналіз виробництва яловичини на даному підпримстві

Таблиця 2.2.1. Динаміка виробництва яловичини у НДГ «Великоснітинське»

Роки	Кількість реалізованої продукції, ц	Виробнича собівартість, тис. грн	Виручено, тис. грн	Прибуток/збиток тис.грн
2005р	2380	1317,1	1339,3	22,2
2006р	2214	1218,9	1053,4	-165,5
2007р	1404	1093,3	692,4	-400,9

Висновок : проаналізувавши дані таблиці, можемо сказати, що збитки підприємства зростають, і щоб покращити прибуток господарства слід знизити собівартість виробництва, збільшити обсяги реалізації, збільшити поголів’я корів.

У 2005 році підприємство отримувало прибуток у розмірі 22,2 тис грн. з урахуванням виробничих витрат по реалізованій продукції, а у 2007 році вже мало збитки по даній галузі 400,9 тис грн. Та якщо ж провести розрахунок з повної собівартості, то ми отримаємо, що підприємство не отримувало прибутку взагалі по даній підгалузі

2.3. Економічна ефективність виробництва продукції в галузі тваринництва

Ефективність виробництва – це складна економічна категорія, в якій відображаються дії економічних законів і виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства – його результативність.

Ефективність у виробництві це завжди величина відносна, а не абсолютна

Слід розрізняти поняття ефект і ефективність.

Ефект – це результат тих або інших заходів. Він не дає уявлення про вигідність заходу. Тому ефект необхідно зіставити з витратами.

Оцінка економічної ефективності виробництва продукції тваринництва проводиться по комплексу натуральних і вартісних показників.

При оцінці ефективності тваринництва використовуються наступні показники :

1) вартість валової продукції, сума валового доходу і прибутки з розрахунку на одного працівника, зайнятого в галузі, одну людино-годину, що затрачує., одну умовну голову худоби, сто грн виробничих основних засобів ;

2) сума виробничих витрат із розрахунку на одну грн вартості продукції ;

3) рівень рентабельності проведеної і реалізованої продукції тваринництва в цілому ;

4) норма прибутку.

Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів продукції тваринництва, що проводиться в цілях виявлення найефективніших видів її проводиться по натуральних і вартісних показниках :

1) продуктивність сільськогосподарських тварин ;

2) вихід валової продукції в натуральному і грошовому виразі з розрахунку на одного працівника, одна людино-година трудомісткості продукції, а також на одну голову худоби, на один центнер продукції і один рубель валової продукції ;

3) реалізована ціна одного центнера продукції ;

4) сума прибутку з розрахунку на одну голову худоби і на один центнер продукції ;

5) рівень рентабельності виробництва продукції.

Порівняльну економічну оцінку порід худоби, систем його змісту, структура стада, типів, норм, раціонів годування і інше проводять по наступних основних показниках: продуктивності худоби, виходу валової продукції в натуральному і грошовому виразі з розрахунку на одну голову худоби, продуктивності праці, розміру трудових і всіх виробничих витрат з розрахунку на одну голову худоби, окупності додаткових витрат, собівартості продукції, сумі чистого доходу або прибутку з розрахунку на одну голову худоби і одного центнера продукції, рівню рентабельності. Оцінку економічної ефективності вказаних заходів проводять шляхом порівняння декількох варіантів і вибору найефективнішого з них.

блиця 2.3.1. Економічна ефективність виробництва яловичини

Показники	2005р	2006р	2007р	2007 в % до 2005
Середньодобовий приріст м’яса на 1 корову, ц	1,64	1,72	1,56	95,2
Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год.	12,13	29,52	31,24	257,5
Повна собівартість 1 ц м‘яса, грн..	757,59	655,28	885,9	116,94
Ціна реалізації 1 ц м‘яса, грн..	562,73	475,79	493,16	87,6
Прибуток на 1ц м‘яса, грн..	-194,86	-179,5	-392,7
Рівень рентабельності, %	-25,72	-27	-44	Х

Висновок : як бачимо середньодобовий приріст на одну корову зменшився на 4,8%, затрати праці підвищилися на 157,5 %, зросла повна собівартість на 16,9 % і знизилася ціна реалізації на 12,4 %. Тому можна зробити висновок, що дана галузь знаходиться у критичній ситуації і потрібно робити низку реформ та процедур для оживлення галузі.

На прибуток впливають ряд факторів таких як : обсяг реалізації молока, повна собівартість, ціна реалізації, кількість поголів’я корів.

Основними факторами підвищення прибутку і рентабельності молока являються систематичне збільшення кількості реалізованої продукції і зниження собівартості.

Щоб збільшити обсяг реалізації слід увагу приділити поглибленій спеціалізації і концентрації, збільшити кількість поголів’я, виводити нові високопродуктивні породи молочного скотарства, покращити рівень годівлі тварин, зменшити затрати праці.