Методичні вказівки призначені для закріплення практичних навиків розрахунку природного і штучного освітлення у виробничих, службових та допоміжних приміщеннях, вибору оптимальних систем освітлення і типу світильників.

При виконанні контрольної роботи, дипломної роботи (проекта) обгрунтовується вибір системи освітлення, визначається нормована освітленість робочого місця, виконується розрахунок системи освітлення, підбираються типи світильників і оціню-ється ефективність освітлення.

1. Теоретичні відомості

Світло істотно впливає на результат роботи, яка виконується на робочому місці Освітленість робочих місць [2] сприяє підвищенню продуктивності праці до 10% і дає можливість для виконання особливо точних робіт. При достатньому освітленні зменшується напруга зору, прискорюється темп роботи і підвищується якість продукції, яка випускається.

Світло має визначальне значення як для роботи, так і для збереження здоров’я людини, тому що діє через органи зору на всю її нервову систему. Окрім того, освітлення відіграє суттєву роль у створенні сприятливих, безпечних і комфортних умов праці.

Недостатнє або неправильно підібране освітлення змушує людину напружувати органи зору, ближче нахилятися до предмета праці; велика яскравість джерела світла робить неможливим розпізнавання рухомих предметів, сліпить, втомлює, а все це разом веде до збільшення травматизму.

Результати досліджень показують, що покращення виробничого освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню браку продукції в середньому на 1,5-2 %, зниженню втомлюваності працюючих в 1,5 рази; зменшує кількість нещасних випадків на 30 %.

Залежно від джерела світла освітлення поділяється на: природне, штучне і комбіноване.

В усіх виробничих приміщеннях з постійним перебуванням в них людей для роботи вдень, необхідно передбачити природне освітлення як більш економічне і досконале з погляду медико-санітарних вимог порівняно зі штучним освітленням. Природне освітлення має велике гігієнічне та психологічне значення для людини, створює у працюючих відчуття безпосереднього зв’язку з навколишнім середовищем, сприятливо впливає на фізіологічні процеси, обмін речовин, очищає повітря від збудників хвороб.

Природнє освітлення поділяється на: бокове ( одностороннє, двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, яке здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення (додаток 1, рис. 1).

Призначення штучного освітлення - забезпечення можливості роботи при від-сутності або недостатньому природному освітленні, а також безпеки людей в процесі роботи і при їх евакуації у випадку аварії робочого освітлення.

Раціональним освітлювальним пристроєм називають такий пристрій, що сприяє підтриманню оптимальних умов праці, гігієни і безпеки, економічно необхідний, на-дійний і зручний в експлуатації. Основні вимоги до освітлення викладені в будівель-них нормах і правилах СНиП ІІ-4-79. Технічні дані світильників регламентуються ГОСТ 2229-79 і ГОСТ 6825-74.

СНиП регламентують такі види штучного освітлення: загальне, місцеве і комбіноване (загальне і місцеве). Загальне освітлення поділяється на загальне рівномірне і загальне локалізоване, яке пов’язує розташування світильників з розташуванням робочих місць. Комбіноване освітлення, крім світильників загального освітлення, містить світильники місцевого освітлення на робочих місцях. Застосування одного місцевого освітлення в приміщеннях заборонено, оскільки негативно впливає на органи зору.

За функціональним призначенням штучне освітлення буває: робоче, чергове, охоронне, евакуаційне і аварійне.

Чергове освітлення – це частина робочого, яке використовується в неробочий час. Охоронне – для охорони об’єктів у нічний час. Евакуаційне освітлення – для евакуації людей з приміщення в аварійних ситуаціях. Аварійне освітлення використовується для продовження роботи при випадковому від’єднанні робочого освітлення.