6. Типові механізми швейної машини човникового стібка.
До типових механізмів човникових швейних машин належать:
механізм голки, робочий інструмент цього механізму – голка;
механізм човника, робочий інструмент – човник;
механізм ниткопритягувача, робочий орган – ниткопритягувач;
механізм зубчастої рейки (механізм транспорту або механізм переміщення матеріалу: тканини, полотна, шкіри тощо), робочий інструмент – зубчаста рейка.
Сукупність цих типових механізмів та їхніх робочих органів дозволяє отримувати на човникових швейних машинах різноманітні човникові строчки.
6.1 Механізм голки човникових швейних машин (1022 кл. Та 97 кл.).
Найпоширенішим перетворювачем обертального руху в поступальний, або навпаки, є кривошипно-повзунний механізм. Цей тип механізму перетворює обертальний рух вала в поступальний рух робочого органа. В швейних машинах кривошипно-повзунні механізми забезпечують перетворення обертального руху головного валу в зворотно-поступальний рух голки.
Кривошипно-повзунний механізм голки (рис. 6.1) складається з закріпленого на головному валу кривошипа 1, в отворі якого кріпиться палець n, на який надівається верхня головка шатуна 2, а нижня головка шатуна 2 з’єднується з пальцем повідка 3, в хомутику якого за допомогою стяжного гвинта закріплюється голковід 4. При цьому на інший кінець повідка 3 надівається повзун 5, що ковзає по напрямній 6, яка закріплюється в корпусі машини гвинтами. Голковід 4 рухається у двох напрямних втулках Н, які закріплюються в корпусі машини. На нижньому кінці голководу 4 за допомогою голкотримача кріпиться голка.
Кривошип характеризується радіусом. Радіус кривошипа (r) - це відстань від осі пальця n до осі головного вала. У швейних машинах часто використовують кривошип з противагою, які виконуються солідарно.Противага призначена для зрівноважування рухомих мас (ланок) механізму.
Рисунок 6.1 – Кінематична схема механізму голки
Робота механізму
При обертанні кривошипа 1 його палець п буде рухатися по колу, а шатун 2 буде перетворювати обертальний рух кривошипа в поступальний рух голководу 4. Величина переміщення голководу від крайнього верхнього положення до крайнього нижнього для аксіального механізму голки дорівнює двом радіусам кривошипа 8 = 2 г. Робочий хід голки починається з проколу матеріалу та подальшого проведення крізь нього верхньої нитки, що представляє собою петлю зі змінюваним контуром доти, доки голка не досягне крайнього нижнього положення. Досягши свого крайнього нижнього положення, голка відразу починає рухатися у зворотному напрямку, тим самим знімається напруження в нитці, що виникло під час руху голки вниз. У цей час нитка утворює з боку виїмки голки так звану петлю-напуску, яку захоплює човник для подальшого її розширення. На цьому етапі робочий хід голки закінчується. Далі, рухаючись вгору, голка здійснює холостий хід.
Для усунення осьового повороту голководу 4 в конструкції більшості механізмів голки передбачається повзун 5, який встановлюється на палець повідка 3. У процесі роботи механізму повзун 5 ковзає по напрямній б і тим самим не дозволяє голководу повертатися навколо своєї осі.
Регулювання механізму
У процесі складання машини та під час її експлуатації регулювати доводиться тільки положення голки по висоті при установці її відносно носика човника. Для цього голковід переміщають вверх або вниз разом з голкою відносно пальця повідка 3. Для чого послабляють стяжний гвинт, що кріпить голковід у повідку, а після установки голки відносно носика човника цей гвинт повинен бути знову закріплений.