2. Метод зменшення залишкової вартості.

Річна норма амор­тизації (РНА) у % визначається так:

РНА(%)=1- , де

ЛВ - ліквідаційна вартість об'єкта

ПВ- первісна вартість об'єкта;

п - кількість років корисного використання об'єкта.

Річна сума амортизації (РСА) визначається як добуток залишко­вої вартості об'єкта на початок звітного року (ЗВ„) або первісної вар­тості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амор­тизації (РНА):

РСА = ЗВ_п-РНА.

Метод прискореної амортизації основних фондів - цільовий метод більш швидкого перенесення вартості основних фондів засто­суванням диференційованих за роками норм амортизаційних відраху­вань (у перші роки експлуатації ~ збільшених, в останні - різко змен­шених). Підприємства можуть самостійно приймати рішення про за­стосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених за укрупненою класифікацією до третьої групи і придбаних після травня 1997 року, тобто після набуття чинності Закону України "Про оподат­кування прибутку підприємств". При цьому мають використовуватися такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці: перший -15%; другий – 30%; третій - 20; четвертий - 15; п'ятий - 10; шостий і сьомий - 5. Збільшення масштабів застосування прискореної амортизації сприятиме істотному зменшенню фінансових втрат від техиіко-економічного старіння та інтенсифікації процесу оновлення діючих засобів праці на підприємствах і в організаціях України.

3. Кумулятивний метод характеризується більш високими нор­мами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і по­ступовим їх зниженням у другій половині. Характерною рисою є ви­користаннякумулятивного коефіцієнта (КУК), який визначаегься за формулою:

КУК=Кр/СЧР де,

Кр - кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання основних засобів;

СЧР - сума числа років його корисного використання.

Річна сума амортизації (РСА) має розраховуватись за форму­лою:

РСА = В_а-КУК.

При використанні цього методу за першу половину терміну екс­плуатації основних фондів замортгаовується понад 65% їх вартості.

Виробничий метод амортизації передбачає використання виробничої ставки амортизації (ВСА):

ВСА=Ва/Qo

де Qo - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів.

Місячна сума амортизації (МСА) визначається як добуток фак­тичного місячного обсягу виробництва продукції (Оф) та виробничої ставки амортизації (ВСА);

МСА-Оф*ВСА.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно із вра­хуванням очікуваного засобу отримання економічного зиску від його використання, може переглядатись у разі зміни очікувань від викорис­тання основних фондів.

Нарахування амортизації за новим методом починається з міся­ця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амор­тизації. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємс­тва із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нара­ховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації (крім виробничого методу) визнача­ється діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних фондів став придатним для корис­ного використання,

У процесі експлуатації основні фонди піддаються фізичному зношуванню. Це зношування відбувається нерівномірно, оскільки ос­новні фонди складаються зі значної кількості елементів, виготовлених з різних за якістю матеріалів.

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою зале­жить від строків експлуатації насамперед активної частини основ­них фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впли­вають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

Аналіз виробничо-технологічної структури оборотних фон­дів підприємства здійснюється на основі попередньо зроблених розрахунків часток виробничих запасів, незавершеного виробниц­тва й напівфабрикатів власного виготовлення, видатків майбутніх періодів у їхньому загальному обсязі за певний період, що вмож­ливлює виявлення негативних, позитивних і потенційних тенден­цій у динаміці структури цих фондів.

Коефіцієнт використання металу визначається відношен­ням чистої маси деталі (готового виробу) до нормативної чи фактичної витрати металу на виготовлення цієї деталі (виробу). Загальний обсяг його перевитрати чи економії обчислюється як добуток різниці між фактичною та нормативною питомою витратою та річного обсягу виробництва деталей (готових ви­робів).

Щоб розрахувати оптимальний розмір закупівельної партії сировини, матеріалів чи інших видів матеріальних ресурсів (0, потрібно використати спеціальну формулу Вільсона, що має такий вигляд:

Q=

де т — річний обсяг закупівлі конкретного виду матеріальних ресурсів у натуральному вираженні; О — витрати підприємства на обслуговування закупівлі матеріальних ресурсів, грн од.; к — ціна франко-склад покупця одиниці матеріальних ресурсів, грн од,; г — витрати, пов'язані зі зберіганням закуплених матеріаль­них ресурсів, % вартості їх виробничих запасів.

Ритмічність (періодичність) постачання однієї закупівельної партії певного виду матеріальних ресурсів обчислюється ділен­ням 360 днів календарного року на кількість закупівельних пар­тій протягом одного року.

Гранична (економічно виправдана) ціна ліцензії на право використовувати конструкції та технології виготовлення продук­ції визначається на основі річного валового прибутку з ураху­ванням відносного (процентного) обмеження його абсолютної величини.

Загальна балансова вартість нематеріальних активів під* присмства (іншого організаційного утворення) розраховується підсумовуванням окремих її складників (у разі потреби — попе­редньо обчислених), а річна сума амортизаційних відрахувань — на основі норми, установленої чинним законодавством (10 %).

Задача. Визначити всі можливі показники ефективності використання та відтворення основних фондів у звітному ро­ці На початок звітного року вартість основних фондів становила 1207 тис, фн. У вересні буде введено в дію нове обладнання вар­тістю 210 тис. грн, а в листопаді — виведено з експлуатації основ­ні фонди вартістю 62 тис, грн. Обсяг реалізованої продукції у звіт­ному році становив 2250 тис. грн, а сума амортизаційних відра­хувань — 175 тис, грн.

Розв'язання. До показників ефективності використання та відтворення основних фондів належать: фондовіддача (1.15), фондо­місткість (1.16), фондоозброєність (1.17), коефіцієнт економічного спрацювання (1,4), коефіцієнт вибуття (1.5), коефіцієнт екстенсив­ного оновлення (1.6), коефіцієнт інтенсивного оновлення (1.8), Як бачимо, для визначення всіх цих показників необхідно розра­хувати середньорічну вартість основних фондів. Обчислимо за формулою (1,3) середньорічну вартість основних фондів для зві­тного року;

Офсер=1207+210*4/12-62*2/12=1266,667(тис.грн)

Тепер можна розрахувати показники ефективності викорис­тання основних фондів:

• фондовіддача (1.15):

ФВ=2250/1266,667=1,78 (гри),

тобто на кожну гривню середньорічної вартості основних вироб­ничих фондів припадає 1,78 грн реалізованої продукції;

• фондомісткість (1.16):

ФМ=1/1,78=0,56 (грн),

тобто для виробництва 1 грн товарної продукції необхідно за­лучити 0,56 грн середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Фондоозброєність визначити неможливо, тому що невідома чисельність працівників, тому можна перейти до розрахунку по­казників ефективності відтворення основних фондів:

• коефіціснт економічного спрацювання (1.4);

Кес=175/1266,667=0,14

тобто економічне спрацювання основних виробничих фондів у звітному році становить 14 %;

• коефіцієнт вибуття (1,5):

К =62/1207= 0,05

тобто частка виведених з експлуатації основних виробничих фондів у звітному році дорівнює 5 %;

• коефіціснт екстенсивного оновлення (1.6) — для розрахунку спочатку необхідно обчислити вартість основних фондів на кі­ нець року за формулою (1.7):

ОФ_кр =1207 + 210-62 =1355 (тис. грн).

• коефіціснт екстенсивного оновлення (1,6):

Кво=210/1355=0,15

тобто питома частина введених у звітному році основних вироб­ничих фондів становить 15 %;

• коефіцієнт інтенсивного оновлення (1.8):

Кіо=62/210=0,3

Відповідь. Показники ефективності використання основних виробничих фондів: фондовіддача — 1,78 грн, фондомісткість продукції — 0,56 грн; показники ефективності відтворення: ко­ефіцієнт економічного спрацювання — 0Д4, коефіцієнт вибуття — 0,05, коефіцієнт екстенсивного оновлення — 0,15, коефіцієнт інтенсивного оновлення — 0,3.

19