Приведення в готовність та організація роботи органів управління в нс.

У розділі викладається порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО в робочий та неробочий час. Дії людини, яка отримала інформацію про загрозу та виникнення НС.

- інформування керівництва об'єкта;

- оповіщення керівного складу ЦО та персоналу об'єкта;

- порядок та форма доповіді вищій інстанції.

Дії начальника ЦО з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС:

- віддача розпорядження на збір КС ЦО об'єкта;

- доповідь начальника ЦО району (міста) про обстановку, яка склалася, прийняті рішення та вжиті заходи;

- прийняття і доведення рішення до підлеглих на запобігання (ліквідацію) НС;

- практичне керівництво проведенням робіт щодо запобігання або ліквідації наслідків НС і ходом евакуації персоналу (при необхідності);

- щодобове підведення підсумків щодо ліквідації наслідків НС та інмація вищої інстанції. Дії НІЙ ЦО об'єкта з отриманням інформації про загрозу та виникнення НС;

- постановка завдання старшому оперативному групи, яка виїжджає в район (місце) НС, порядок зв"язку, взаємного інформування;

- інформування начальника ЦО про НС, організація роботи комісії з НС;

- уточнення обстановки в районі НС, визначення споживи в силах і заз;

- проведення аналізу та оцінки обстановки, уточнення завдань опер групи;

- підготовка пропозицій щодо першочергових робіт;

- уточнення питань взаємодії;

- при необхідності виїзд у район НС для організації керівництва. Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.

Сили цо об'єкта, що залучаються до виконання аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт

Розкривається наявність сил і засобів ЦО об'єкта, які залучаються ліквідації наслідків НС.

57. Организация обучения населения по гражданской защите. Підготовка: руководящегоссостава, командно-начальствующего и рядового состава невоенызырованных формирований, робочих, служащих, которые не входять в состав формирований, население, которое не задействовано в сфере производства, обслуживания, учеников ы студентов.

Одним із основних завдань ЦО, які визхначени Законом України «Про Цивільну оборону» є підготовка і перепідготовка керіваного складу, її органів управління та сил, навчання вміння застосовувати засоби індивідуального захисту та дій у НС. Для вирішення цього завдання існує система підготовки різних категорій населення.

Навчання з ЦО є загальним для усіх гшромадяні організовується як за місцем роботи, так і місцем проживання. Організація навчання робітників так і службовців об’єктів господарської діяльності покладена на керівників цих лбєктів, які через свої штаби ЦО організовують, забезпечують і керують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним та якісним проведенням зайняьть і навчань.

Організація навчання з цО. Все населення, яке підлягає навчанню з ЦО, умовно поділяється на категорії:

• керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, гначальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;

• командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань;

• робітники і службовці, які не входять до складу формувань;

• населення, яке не зайнято в сфері виробництва та обслуговування;

• учні та студенти.

Для кожної категорії розробляються свої програми підготовки. Завдання з підготовки різних категорій визначаються в «Організаційно-методичних указівках» начальникаЦО на новий навчальний рік, щорічно. Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотримуються поетапного принципу нарощування знань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров’я й оствіту. Начальникам ЦО всіх ступеніва дозволяється визначити тематику навчання і порядок проведення занять.

Передбачаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами самостійно з проведенням заліків по їх.

Навчальний рік у системі ЦО триває з 2 січня по 30 листопада. Грудень відводиться для підведення підсумків, постановки завдань, проведення навчально-методичних зборів керівників зайнять, показових зайнять та навчально-матеріальної бази ЦО.

Керівникам об’єктів господарської діяльності надається право самостійно визначати тематку на основі запропонованої в «Організаційних указівках», а також форми навчання: у складі навчальних груп або самостійно з обов’язковою участю в тренуваннях, а також завданням заліків. Для надання методичної допомоги робітникам та службовцям у вивчені програми ЦО на об’єктах створюються консультаційні пункти.

Підготовка населення, яка не зайнята в сфері виробництва та обслуговування. Знання з ЦО населення отримує з навчально-методичних посібників, пам’ток, прослуховування радіо – та телепередач, матеріалів, які друкуються в газетах та журналах. Як діяти за сигналами оповіщення ЦО, в умовах НС, де отримати і як користуватися засобами індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна отримати в консультаційних пунктах, що створюються в містах при житлово-експлуатацій них дільницях, а в сільській місцевості – при сільських Радах.

Підготовка учнів та студентів. Основною метою навчання учнів загальноосвітніх шкіл є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстремальних умовах, надання саме – і взаємодопомоги.

Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Міністерство освіти України. Смороду включають:

• проведення планових зайнять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2 – 8 класах;

• підготовка учнів 8 – 11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачамидопризивної підготовки;

• навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

• Головне у підготовці студентів вищих навчальних закладів – привитиїм навички практичних дій як майбутніх командирів формувань та навчальних служб Цивільної оборони. При ліквідації наслідків аварій та стихійних лих. Підготовка студентів здійснюється за окремою програмою, яка затверджується Міністерством освітии.

• Планування та облік підготовки з ЦО на об’єкті господарської діяльності. Керівними документами, за якими на об’єкті організовується підготовка з ЦО є:

• наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

• програми підготовки та навчання з ЦО;

• витяг із плану комплектування курсів ЦО та навчальних закладів підвищення кваліфікації

Відповідно до цих документів на об’єкті розробляються:

Форми	Зміст	З ким проводиться	Термін проведення	Залучаються
1	2	3	4	5
Тактикоспеціальні навчання	Основна форма підготовки невоєнізованих формувань	Всі формування	НФ повсякденної готовності – 1 раз у 3 роки НФ підвищенної готовності – 1 раз на рік – уході КН, ВІД	Командно-начальницький та особовий склад формувань
Штабні формування	Основна форма підготовки штабів і служб	Штаби, служби ЦО	2 рази на рік термін 2 – 3 години	Керівний склад ЦО об’єкта, начальники служб, цехів, відділів, голови евакомісій та ін.
Командно-штабні навчання (КШН)	Форма підготовки, керівного складу, штабів, служб та КНС	У категорцних містах та сільських районах. На усіх об’єктах господарської діяльності	Щорічно термін до 1 доби	Керівний склад ЦО, штаби, начальники структурних підрозділів, евакооргани, КНС формувань
Комплексні навчання на ОГД (КН)	Основна форма підготовки об’єктів до вирішення завдань ЦО	категорія ОГД; хімічнонебезпечні об’єкти; пожежно-вибуховонебезпечні ОГД; об’єкти хз кількістю працюючих більше 300 осіб; сільськогосподарські об’єкти (незалежно від кількості працюючих); медичні установи (при наявності більш 600 іжок)	1 раз у 3 роки термін 2 – 3 доби	Усі працівники обєкта
Об’єкти тренування	Основна форма підготовки ОГД з вількістю працюючих до 300 осіб, Ссу зів, Вузів, ЖЕКів	ОГД, де кількість працюючих не перевищує 300 осіб; Навчальні поклажі	1 раз у 3 роки термін	Всі працівники підприємства
День ЦО	Основна форма підготовки загальноосвітніх навчальних закладів	средні школи; професійно-технічні училища	Щорічно в кінці навчального року	Весь постійний склад та учні

• наказ (організаційні вказівки) на проведення навчань. У наказі визначаються терміни проведення; склад учасників, порядок підготовки робочих місць; терміни підготовки місць імітації та ділянки для практичної дії формувань; забезпечення учасників засобами індивідуального захисту та іншими видами майна; організація зв’язку і сигналів управління; заходи безпеки.

• Календарний план підготовки навчання УЦО. Він розробляється за розділами;

а) проведення організаційних заходів;

б) розробка документів;

в) підготовка керівництва навчань, штабу курівництва та посередників;

г) підготовка учасників навчання;

д) підготовка навчальних місць та навчально-матеріальної бази.

План розробляється штабом керівництва, затверджується НЦО. У ньому визначаються зміст заходів, терміни і час їх проведення, а також виконавці.

• план рекогносцировки району навчання. Рекогносцировка здійснюється з метою навчання уточнення плану проведення навчання, визначення місць роботи з відпрацювання навчальних питань; виконання практичних заходів та уточнення інших питань пов’язаних з підготовкою і проведенням навчання. Для забезпечення найбільш ретельної роботи на місцевості пропонується розробляти план рекогносцировки. У ньому показують мету рекогносцировки; склад групи, година рекогносцировки, порядок її проведення. До рекогносцировки залучаються заступники керівника навчання, начальник штабву керівництва помічник керівника по імітації.

• План проведення навчання. Це основний документ, який визначає хід навчання та послідовність відпрацювання навчальних питань за етапами. План проведення начання розробляється текстуально з додатком карт (схем).

Як правило план включає:

а) вихідні дані: тема, навчальна позначка для кожної категорії. Година проведення;

б) склад учасників, які залучаються на навчання;

в) задум навчання, у якому відображається:

- вихідна обстановка;

- угрупування сил та місця пунктів управління, завдання, які виконуються силами ЦО, райони розгортання основних дій;

- етапи навчання, їх тривалість, навчальні питання та час на відшкодування шкірного з них;

- хід навчання: зміст навчальних питань; обстановка на даний час і її імітація, порядок і склад роботи керівника, його заступника, очікувані дії студентів;

- година закінчення навчань;

- заходи які виконуються після загального сигналу «ВІДБІЙ»;

- година, місце і порядок розбору навчання.

План розробляється штабом керівництва і затверджується керівником навчання. Додатково до плану проведення навчання для полегшення керівництва, навчанням, може розроблятися графік проведення навчань.

• план досліджень з питань стійкості роботи об’єкта в екстремальних умовах. Може розроблятися при проведені комплексних навчань з питань життєдіяльності робітників та службовців підприємства.

Крім цих планів розробляються плани забезпечення навчань:

• план матеріально-технічного забезпечення;

• план медичного забезпечення;

• план організації зв’язку;

• план імітації;

• план комендантської служби.

В інструкції з заходів безпеки передбачаються запходи, які дозволяють зменшити ймовірність нещасних випадків при проведені навчань.

Проведення навчань. Навчання пропонється починати з оповіщення і збору особового складу. До учасників доводиться обстановка, потім надаються ввідні і дається час для зясування завдання, оцінки обстановки, прийняття рішення, організації дій підлеглих.

Далі навчання розгортаються згідно з «Планом проведення навчань». Керівник заслуховує своїх заступників, начальників служб. Командирів формувань та інших посадових осіб. При потребі, шляхом додаткових питань, намагаються дійти більш глибокої оцінки та прийняття найдоцільніших рішень, звертаючи особливу увагу на своєчасне виконання заходів ЦО згідно з заданою обстановкою.

Зміни в обстановці доводяться до учасників навчань шляхом наказів, розпоряджень, постановок додаткових завдань, імітацією надзвичайних ситуацій (аварій).

Керівник у процесі навчань знаходиться там, де вирішуються основі а його заступники та посередники більшу частину години надають контролю за діями інших учасників навчань. При оцінці дій учасників навчань звертається увага на організацію дій підлеглих, своєчасність і відповідність відданих наказів та розпоряджень, правильність практичних дій.

Підведення підсумків. Розгляд навчання є важливою частиною велике значення. Після загальногоо розбору, який проводить керівник навчання, необхідно провести часткові розбори зі службовцями і формуваннями, а також окремими групами студентів., провести часткові розбори зі службами і формуваннями, а також окремими групами студентів. На розборах аналізуються й оцінюються дії шкірного з їх, виходячи з загальної оцінки, яку дало керівництво навчаннями.

За підсумками навчання розробляється наказ, а на його підставі – план навчання розробляється наказ, а на його підставі – план.

Практичних заходів з усунення виявлених недоліків, вносяться необхідні зміни в план об’єкта. Узагальнюється досвід кращих. Звіт про проведення навчання надається до штабу ЦО району.

Навчального-методична база об’єктів господарської діяльності. Навчально-методична база ЦО – це комплекс навчальних об’єктів, обладнаних технічними засобами, наочними і навчальними посібниками, призначений для ефективного навчання керівного складу, формувань ЦО, робітників і службовців об’єктів господарської діяльності, молоді, що навчається діям у надзвичайних ситуаціях.

Створення навчально-матеріальної бази, що відповідає сучасним вимогам є одним з важливих обов’язків начальників ЦО і підлеглих їм органів, управління Смороду повинні постійно піклуватися про її створення, розвиток, удосконалення й утримання в постійній готовності для проведення зайнять.

Основу навчально-матеріальної бази складають:

а) на підприємствах, у заставах, організаціях, спілках селян:

- навчальні містечка;

- навчальні класии ЦО;

- консультаційні пунки ЦО;

- куточки ЦО;

б) у вищих навчальн6их заставах:

- навчальні класи (кабінети) ЦО;

- захисні споруди, у тому числі і закріплені за навчашльними заставами;

- куточки ЦО;

в) у професійно-технічних училищах, загальноосвітних школах:

- навчальні містечка ЦО (в опорних школах);

- навчальні кабінети (класи) ЦО;

- класи ммедично-санітарної підготовки;

- захисні споруди, у тому числі і закріплені за навчалььними заставами;

- куточки ЦО;

г) у житлово-експлуатаційних органах:

- навчальні класи ЦО;

- захисні споруди;

- консультаційні пункти ЦО;

- куточки ЦО.

Навчальне містечко ЦО – призначене для практичної підготовки особового складу формувань до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях та є територією зі спеціально обладнаними майданчиками, різними спорудами, еленментами комунально-технічних і енергетичних мереж, руйнуваннями і завалами, імітуючими наслідки аварій, катастроф, стихійних лих.

Начальний пунк – це обладанана захисна споруда або інше приміщення, оснащене технічними засобами навчання, стендами, які яскраво та наочно розкриваютьосновний зміст заходів ЦО, що проводиться в надзвичайних ситуаціях у районах, містах і на обєктах господарської діяльності.

Навчальні класи ПО – являють собою спеціално обладнане приміщення. У якому одночавсно можуть навчатися не менше 25 чрловік. У класі повинна бути необхідна кільеість меблів, технічні засоби навчання та контролю, проекційна апаратура, електрифіковані макети, засоби індивідуального захисту, прилади розвідки і дозиметричного контролю, стенди (турнікети, вітражі), плакати.

Куточок ЦО – це спеціально відведене місце, зщ обладнаними стендами, які ролзкривають основні питання захисту робітників та службовців стосовно розумів конкретного цеху, відділу, бригади і трудовлої діяльності даного колективу.

Консультаційний пункт ЦО – призначається для надання позначці допомоги робітникам і службовцям, які вивчають тему ЦО, отримання ними необхідної інформації в консультантів (інструкторів), відпрацювання нормативів Цивільної оборони, демонстрації навчальних кінофільмів, діафільмів, діапозитивів.

Консультаційний пункт житлово-експлуатаційних органів, крім того призначений для доведення до мешканців корнкретних повідомлень. Що стосується безпосердньо участі населення в заходах ЦО за місцем проживання (дії за попереджувальним сигналом «УВАГА ВСІМ» та при проведені евакуаційних зааходів, місцезнаходження захисних споруд, пунктів видачі засобів індивідуального захисту тощо).

Підготовка населення з ЦО – є одне з наважливіших завдань, від якого залежить якість виконання заходів Цивільної оборони в надзвичайних ситуаціях.

Під час превіряння стану цивільної оборони на обєкт господарської діяльності, оцінка підготовки та перепідготовки керівного складу Цивільної оборони та органів та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту на практиці та діяти в надзвичайних ситуаціях, проводитися за наступними показниками:

• підготовка керівного та командно-начальницького складу ЦО;

• підготовка особого складу формуван ЦО;

• навчання населення, діям у надзвичайних ситуаціях;

• стан навчально-методичнлої бази.

Загальна оцінка за підготовку виставляється «незадовільно», коли з одного з аналізованих показників буде «незадовільно», то загальна оцінка обєкта теж буде «не готові».

58. Основы устойчивости работы объектов с/х производств: оценка устойчивости работы растениеводства, оценка устойчивости работы животноводства, оценка устойчивости работы машино-тракторного парка (МТП).

Стойкость работы объекта – это способность его в чрезвычайных ситуациях выпускать продукцию в запланированном объеме, необходимой номенклатуры и соответствующего качества, а в случае воздействия на объект поражающих факторов стихийных бедствий и производственных аварий – в минимально короткие сроки обновить свое производство.

Устойчивость зависит от следующих основных факторов:

- размещение объекта относительно больших городов, объектов атомной энергетики, химической промышленности, больших гидротехнических сооружений, военных объектов и т.д.;

- природно-климатических условий, технологии производства;

- надежности защиты работающих и населения от влияния поражающих факторов, последствий стихийных бедствий и производственных аварий, катастроф;

- надежности системы обеспечения объекта всем необходимым для производства продукции (топливом, сырьем, электроэнергией, газом, водой, химическими средствами защиты растений, ветеринарными средствами, минеральными удобрениями, запасными частями, техникой и т.д.);

- способности инженерно-технического комплекса противостоять ЧС;

- устойчивостью управления производством и его гражданской защитой, психологической подготовкой руководящего состава, специалистов и населения правильно выполнять комплекс мероприятий гражданской защиты;

- масштабов и степени поражающих действий стихийного бедствия, производственной аварии, катастрофы или оружия и подготовленности объекта к ведению спасательных и других неотложных работ для обновления нарушенного производства.

Данные факторы определяют и основные требования устойчивости работы объектов в ЧС и пути их повышения.

Наиболее подготовленными к устойчивой работе будут те объекты, которые реально оценят факторы, их непосредственное влияние на производство и разработают соответствующие мероприятия:

1. По своевременному проведению – организационных, агрохимических,

агротехнических, инженерно-технических, ветеринарно-санитарных, лесотехнических, лесохозяйственных, мелиоративных и других мероприятий максимально снижающих результаты влияния поражающих факторов мирного и военного времени.

2. По созданию необходимых условий для быстрой ликвидации последствий ЧС.

Работа объекта в целом состоит из работы отдельных отраслей производства. Поэтому необходимо рассмотреть устойчивость в ЧС отдельных отраслей производства.

Оценка устойчивости работы растениеводства.

Наиболее опасными для ведения растениеводства в ЧС является радиоактивное, химическое и биологическое заражение, которое может быть в условиях мирного и военного времени.

Поэтому эти поражающие факторы должны быть определяющими для оценки обстановки.

Кроме этого необходимы и другие данные:

- обеспеченность техникой, запасными частями, горюче-смазочными материалами;

- химическими и биологическими средствами защиты растений;

- обеспеченность минеральными и органическими удобрениями;

- обеспеченность специалистами;

- загрязненность радиоактивными веществами, химическими веществами или зараженность биологическими средствами посевов;

- площади с/х угодий, которые могут быть перепрофилированы или исключены из севооборота;

- возможные потери работающих в растениеводстве в связи с мобилизацией или поражением радиоактивными веществами, химическими веществами и биологическими средствами;

- программированый объем производства продукции растениеводства;

- средняя программированная урожайность основных с/х культур;

- площади посевов этих культур.

Основной показатель устойчивости работы растениеводства – это уровень производства валовой продукции в натуральном выражении.

Для оценки устойчивости работы растениеводства используют формулу:

У_раст=(ОВП/ВП)х100%

Где: У_раст – устойчивость работы растениеводства в (%).

ОВП – остаточная валовая продукция в натуральном выражении, (Ц)

ВП – валовая продукция.

Остаточная валовая продукция рассчитывается по формуле:

ОВП=Вп - (П_п+П_т)

Где: ВП – программированная плановая продукция в натуральном выражении в (Ц);

П_т – утраты продукции растениеводства от изменения технологии производства (Ц).

Рассчитывая потери необходимо пользоваться специальными таблицами потерь урожая при поражении радиоактивными веществами, опасными химическими соединениями, болезнями и вредителями с/х культур как биологическими средствами поражения.

Оценка устойчивости животноводства

Расчеты устойчивости работы животноводства проводить на фоне возможного радиоактивного заражения, химического и биологического заражения.

К исходным данным обстановки отнести:

- обеспеченность техникой горюче-смазочными материалами;

- электроэнергией;

- вакцинами;

- сыворотками и другими препаратами ветеринарной медицины;

- обеспеченность технологического перерабатывающего процесса животноводческой продукции;

- условия содержания животных;

- обеспеченность животных кормами, водой и возможность укрытия животных;

- возможность потери специалистов и других работников животноводства;

- запланированный объем продукции животноводства.

Основной показатель устойчивости работы животноводства это уровень производства валовой мясной и молочной продукции в натуре.

Для оценки устойчивости работы животноводства используют формулу:

У_жив=(ОВП/Вп)*100%.

Где: У_жив – устойчивость работы животноводства, в %;

ОВП – остаточная валовая масса – молочная продукция в л, кг;

Вп – валовая продукция.

Остаточная валовая продукция росчитывется по формуле:

ОВП=Вп-(П_п+П_т).

Где: П_п – програмированая валовая продукция в натуре в кг или литрах;

П_т – утраты продукции животноводства от изменения технологии производства.

Рассчитывая потери необходимо пользоваться специальными таблицами потерь животноводческой продукции при поражении радиоактивными веществами, опасными химическими и биологическими средствами.

Оценка устойчивости работы машинотракторного парка (МТП)

Для оценки устойчивости работы МТП необходимо использовать следующие исходные данные: прогноз возможных чрезвычайных ситуаций в мирное время; обеспеченность специалистами, механизаторами после проведения мобилизации; наличие техники, масла и горючего в необходимом количестве для технологического процесса; обеспечение электроэнергией и автономными источниками электроэнергетики.

Необходимо определить коэффициент технической готовности техники, механизмов и топливно-энергетической системы.

Коэффициент технической готовности МТП рассчитывается по формуле:

К_тг=1-(Д_рем/Д_н).

Где Д_рем – данные пребывания тракторов и автомобилей на ремонте и техническом обслуживании.

Д_н – общее количество дней пребывания тракторов и автомобилей на объекте.

Коэффициент использования МТП определяют по формуле:

К_и=Д_р/Д_н

Где Д_р – фактически отработанные трактора-дни;

Д_н – общее количество дней пребывания тракторов и автомобилей на объекте.

Оценивая устойчивость материально-технического и энергетического обеспечения необходимо определить запасы топлива, возможности использования меного сырья и энергии, автономные источники энергопоступления, запасы сырья, возможности поставки готовой продукции заказчикам, условия сбережения готовой продукции, возможность транспорта и средств механизации.

59. Основные направления повышения устойчивости работы сельскохозяйственного объекта в ЧС: обеспечение защиты людей и их жизнедеятельности (экономисты); устойчивость работы растениеводства (агрономы); устойчивость работы животноводства (ветеринары, биотехнологи); устойчивость работы МТП (ГМО) (механики, гидромелиораторы).

Обеспечение защиты людей и их жизнедеятельности. Создание на объекте надежной системы оповещения при угрозе нападения противника, радиоактивного заражения, химического и биологического, угрозу стихийного бедствия и производственной аварии. Организация разведки и наблюдения за радиоактивным заражением, химическим и биологическим заражением; гидрометеорологическое наблюдение за уровнем воды, направлением и скоростью ветра, движением и расширением облака радиоактивного заражения, СДЯВ и ОВ.

Создание фонда защитных сооружений ГО, запасов средств индивидуальной защиты и обеспечение своевременной выдачи их населению.

Своевременная подготовка к массовой санитарной обработки населения и обеззараживания одежды, организация взаимодействия с органами охраны здоровья для медицинского обслуживания населения в ЧС.

Подготовка к эвакуации населения, размещенного в зонах разрушений и катастрофического наводнения. Своевременная подготовка мест эвакуации, организация приема эвакуационного населения на территорию населенных пунктов. Обеспечение населения продуктами питания, питьевой водой, предметами первой необходимости; комунально-бытовое обслуживание населения с учетом проведения эвакуационных мероприятий, обеспечение защиты продовольственных запасов.

Обучение населения способом защиты, оказание первой помощи, практическим действиям в условиях ЧС, морально-психологическая подготовка населения до выживания.

Обеспечение четкой информации о сложившейся обстановке и правилах действий и поведения населения в ЧС мирного и военного времени.

Устойчивость работы отрасли растениеводства. Планирование и проведение мероприятий по защите с/х растений, урожая в различных ЧС. Установление надежного взаимодействия со станцией защиты растений, радиологичной и агрохимичной лабораторией для организации наблюдения за зараженностью посевов с/х культур и грунтов, выбор необходимых проб и их анализ. Внедрение и производство высокоурожайных, устойчивых против опасных болезней и вредителей с/х культур.

Подготовка техники и химических средств защиты с/х культур от биологических средств поражения.

Разработка мероприятий сбережения урожая в условиях ограниченности обеспечения людьми, техникой, горючим и маслами, нарушения межотраслевых связей, технологии доведения урожая до кондиции.

Организация сбережения и переработки урожая в хозяйстве при нарушении связей с заготовителями и предприятиями, и организации по переработке.

Разработка и подготовка к внедрению упрощенных технологий выращивания с/х культур, подготовка к севообороту и перепрофилированию растениеводства.

Обеспечение эффективного использования с/х земель в условиях радиоактивного загрязнения, заражения химическими и биологическими средствами.

Подготовка всех средств для защиты работающих в растениеводстве в различных условия ЧС.

Устойчивость работы отрасли животноводства. Подготовка к проведению ветеринарно-санитарных мероприятий, направленных на снижение утрат животных от современных средств поражения. Своевременная подготовка помещений для содержания животных. Разработка мероприятий защиты животных на пастбищах. Создание запасов кормов и организация обеспечения водой. Организация ветеринарной разведки в хозяйстве для элитного поголовья животных.

Разработка мероприятий эвакуации животных из зон возможных разрушений, катастрофического затопления, районов химического заражения подготовка к эвакуации животных. Планирование мероприятий защиты кормов, источников водоснабжения и животноводческих ферм.

Создание индивидуальных средств защиты для элитного поголовья животных.

Организация обеспечения основных производственных процессов в животноводстве, электроэнергией от автономных источников энергопоступления, в случае отключения от центральной энергосистемы.

Подготовка специальной техники для обработки животных, а также использование для этой цели другой техники, имеющейся в хозяйстве.

Организация ветеринарной обработки, утилизация и забоя пораженных животных, временного сбережения мясопродукции при нарушении хозяйственных связей с заготовительными организациями и предприятиями.

Разработка наипростейших технологий переработки и сбережения продукции животноводства в случае невозможности отправки перерабатывающим предприятиям и их реализация.

Организация обеспечения работающих в животноводстве коллективными и индивидуальными средствами защиты.

Устойчивость работы МТП (ГМО), ее автотракторной и другой техники, технологического оборудования и механизмов. Организация своевременного оповещения гаража, технологического парка, ее руководителей, водителей, механизаторов об угрозе ЧС. Подготовка автотранспортной техники к проведению работ в условиях радиоактивного загрязнения, химического, биологического заражения и светомаскировки.

Приспособление и использование всех видов транспортных средств для эвакуации населения и перевозок потерпевших.

Разработка мероприятий с целью приспособления автотранспортной и другой техники для использования задач ГЗ.

Разработка приспособлений и технологических процессов для отбора мощностей тракторов и автомобилей с целью приведения в действие электрогенераторов и технологического оборудования, насосов для подачи воды до места проживания из скважин, открытых водоемов и шахтных колодцев.

Подготовка всей техники для проведения спасательных и других неотложных работ в чрезвычайных условиях мирного и военного времени.

Организация ветеринарной разведки в хозяйстве для элитарного поголовья животных.

Разработка мероприятий эвакуации животных из зон возможных разрушений, катастрофического затопления, районов химического заражения, подготовка мест эвакуации животных. Планирование мероприятий защиты кормов, источников водоснабжения и животноводческих ферм.

Создание индивидуальных средств защиты для элитного поголовья животных.

Организация обеспечения основных производственных процессов в животноводстве, электроэнергией от автономных источников энергопоступления, в случае отключения от центральной энергосистемы.

Подготовка специальной техники для обработки животных, а также использование для этой цели другой техники, имеющейся в хозяйстве.

Организация ветеринарной обработки, утилизации и забоя пораженных животных, временного сбережения мясо продукции при нарушении хозяйственных связей с заготовительными организациями и предприятиями.

Разработка наипростейших технологий переработки и сбережения продукции животноводства в случае невозможности отправки перерабатывающим предприятием и их реализация.

Организация обеспечения работающих в животноводстве коллективными и индивидуальными средствами защиты.

Устойчивость работы МТП (ГМО), ее автотракторный и другой техники, технологического оборудования и механизмов.

Организация своевременного оповещения гаража, технологического парка, ее руководителей, водителей, механизаторов об угрозе ЧС подготовка автотранспортной техники к проведению работ в условиях радиоактивного заражения, химического, биологического заражения и светомаскировки.

Приспособление и использование всех видов транспортных средств для эвакуации населения и перевозок потерпевших.

Разработка мероприятий с целью приспособления автотранспортной и другой техники для использования задач ГЗ.

Разработка приспособлений и технологических процессов для отбора мощностей тракторов и автомобилей с целью приведения в действие электрогенераторов и технологического оборудования, насосов для подачи воды до места проживания из скважин, открытых водоемов и шахтных колодцев.

Подготовка всей техники для проведения спасательных и других неотложных работ в чрезвычайных условиях мирного и военного времени.