3. Усередині професійна стратифікація, її форми

Другий вид професійної стратифікації представляє всередині професійна ієрархія. Члени майже кожної професійної групи поділяються принаймні на три основних шари. Перший репрезентує підприємців, або господарів, які економічно незалежні у своїй діяльності, які самі собі "господарі" і чия діяльність полягає виключно або частково в організації та контролі свого "справи" і своїх службовців. Другий шар репрезентують службовці вищої категорії, такі, як директори, менеджери, головні інженери, члени ради директорів корпорації і так далі, і всі вони не власники "справи", над ними ще стоїть власник, вони продають свою службу і отримують за це заробітну плату; всі вони грають дуже важливу роль в організації "ведення справи"; їх професійна функція полягає не у фізичному, а в інтелектуальному працю. Третій шар - наймані робітники, які, як і службовці високого рангу, продають свою працю, але дешевше; будучи в основному працівниками фізичної праці, вони залежні в своїй діяльності.

28. Нерівномірний розподіл багатства, обов’язків, прав і можливостей між соціальними групами або окремими індивідами є характерним для всіх типів суспільств. Значні за розміром групи людей, які займають схоже положення в суспільстві, називають стратами. Представники різних страт різняться за своїм положенням у соціальній ієрархії. Розміщення індивідів і соціальних груп згори вниз горизонтальними шарами (стратами) за ознаками рівня доходу, освіти, професійного престижу та обсягу влади називають соціальною стратифікацією.

Вчені виокремлюють безліч критеріїв, які можна покласти в основу стратифікації. Більшість сучасних дослідників проблем соціальної нерівності погоджуються, що є чотири основні ознаки, за якими оцінюється соціальна структура суспільства. До таких характеристик відносять, у першу чергу, дохід як головний критерій стратифікації, а також рівень освіти, обсяг влади та престиж професії (заняття). Відповідно окремі страти включають в себе осіб, що мають приблизно однакові доходи, владу, освіту і престиж.

Дохід - обсяг надходжень індивіда або родини у грошовій чи в іншій формі за певний період часу. Доходи можуть бути отримані у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії, прибутку підприємців, дивідендів, депозитних відсотків, орендної плати тощо. Частина доходів витрачається на задоволення поточних потреб. Інша частина заощаджується, набуваючи форми багатства. Багатство ? накопичені доходи минулих періодів у грошовій або матеріально-речовій формі, що можуть стати джерелом поточних доходів (дивідендів, орендної плати, депозитних відсотків тощо).

Влада - це здатність окремих осіб або суспільних груп нав’язувати свою волю навіть усупереч бажанням інших людей. Влада базується на трьох категоріях ресурсів:

– примус ? об’єднує ресурси, які дозволяють своїм власникам вводити у ситуацію певні обмеження. Будь-які обмеження пов’язані з втратами: майновими, тілесними або духовними, тому люди сприймають обмеження як покарання;

– спонукання ? ресурси, які дозволяють надавати ситуації певних переваг. Такі мотиви сприймаються індивідами як винагорода, адже за виконання власних вимог передбачається отримання додаткових матеріальних, соціальних, духовних благ;

– переконання ? ресурси, що дозволяють своїм власникам впливати на інших людей без надання ситуації додаткових обмежень чи переваг. Переконання базується на репутації, мудрості або харизмі владної особистості. Переконання призводить до того, що інші індивіди починають сприймати цілі влади як свої власні.

Мати владу означає мати можливість використовувати суспільні ресурси на свою власну користь або на користь своєї соціальної групи. У складних суспільствах влада інституціоналізована: підтримується законами, традиціями, правилами моралі тощо. Завдяки цьому люди, що володіють владою (політичною, релігійною, економічною), утворюють інституціоналізовану еліту суспільства.

Престиж ? рівень поваги, якою в суспільстві користується певна професія, посада чи рід занять. У сучасному суспільстві престиж професії залежить від розміру економічної винагороди, необхідного рівня освіти та від цінності роду занять для суспільства тощо.