Література:

1. Бабанский Ю.К. Компетентностный подход к воспитанию школьников.-М.,1980.

2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник – К., 1998 – 240с.

3. Закон України «Про освіту». -К.,1991.

4. Концепція безперервного національного виховання.-К.,1994.

5. Підласий. І. П. Практична педагогіка або три технології: Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І.П. Підласий. - К. : Слово, 2004. - 615 с.

6. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського народного виховання. Івано-Франківськ, 1996.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.-К.: Видавничий центр «Академія», 2001.-528с.

8. Харламов И.Ф.Педагогика: Учеб.пособие.-4-е изд., перераб. и доп.-М.: Гардарики, 1999.-519с.

Практичне заняття №13

Тема: Напрями та методи виховання. Організаційні форми виховної роботи.

План заняття

1. Тестування.

2. Обговорення теоретичних питань.

3. Дискусія.

4. Розв’язування педагогічних задач.

Питання для обговорення і тестування

1. Дайте визначення методу, прийому та способу виховання.

2. Як класифікуються методи виховання?

3. Які існують групи методів виховання? Дайте їм характеристику.

4. Які умови і фактори визначають вибір методів виховання?

5. Які існують форми виховної роботи? Дайте їм характеристику.

6. Розкрийте сутність позакласної та позашкільної виховної роботи.

7. Дайте характеристику основним напрямам виховання.

8. Як формувався в педагогіці гуманістичний підхід до здійснення виховної роботи і який вплив він здійснив на розробку методів виховання?

9. Які педагогічні засоби дають змогу здійснювати розглянуті методи виховання?

10. Як розуміють методику та технологію виховання, що між ними спільного і чому різниця?

Завдання для самостійної роботи.

Підготуйте і презентуйте фрагмент виховного заходу (до 10 хв.) тема за власним вибором (напрями: розумове, духовне, моральне, патріотичне, громадянське, естетичне виховання та ін.). Оформіть план-сценарій виховного заходу за запропонованим планом (додаток Д).

Про аналізуйте проведений фрагмент за схемою (додаток Е).

Завдання й дискусійні питання

1. Обґрунтуйте свою думку з приводу необхідності введення посади звільненого класного керівника в сучасній українській школі.

2. Які, на вашу думку, методи та форми виховної роботи дають найбільший ефект в діяльності класного керівника на сучасному етапі розвитку української національної школи.

Задача №1. «Коли я закінчив розповідати, Олександр Іванович запитав:

— Так ти вважаєш, що кожна людина може стати талановитим учителем?

— І людина, і дитина — всі надзвичайно талановиті, якщо створити умови...

— Усі, і навіть ці дебільні?

— Клич їх сюди, і я покажу тобі диво...

Ми з Олександром Івановичем зібрали всю дітвору, я роздав дітям фарби, кому акварель, кому гуаш. Коли я оголосив, що вони зараз повинні намалювати когось із своїх близьких — портрет, серед дітей з’явилось знайоме мені збудження — переляк, перший переляк: як же я доторкнусь при всіх до фарби, паперу, пензлів, а якщо не вийде? Я сказав дітям: «Зараз у вас перший переляк, так закрийте очі, я його зараз прожену, а ну закрили, ні-ні, не підглядайте, ти ось, як тебе звати, Саша, так ти не підглядай. А ну, Олександре Івановичу, бери ось ту дровеняку, і всип тому переляку по зубах, щоб він до чортів забирався, куди-небудь подалі, в байраки». Олександр Іванович почухав за вухом і закричав: «Киш! Киш, чорт би тебе забрав!»

— Е-е-е, так справа не піде! — сказав і я. — Потрібно як слід страх виганяти — ось як!» — І я щосили затарабанив дровенякою по порожній діжці, і лупив її, поки не розсмішив дітей, а потім сказав: «Ну все, а тепер за діло, друзі, але у кого страх у душі, той може до мене підійти, а може і нічого не робити, лягти на травичку і полежати». Таких дітей не виявилось. Усі взялися за роботу, я ходив між дітьми, ми були на шкільному подвір’ї, брав з дитячих рук листки з малюнками і показував:

— Ні, ви подивіться, який малюнок, яка лінія, яка гама кольорів! А що це вийшло у Васі Копилова? (Це і є дебільчик, як його відрекомендував мені Олександр Іванович).

Діти дивляться на дивний малюнок, один ящик, можна сказати, а посередині ніби очі і рот, разюче: очі голубим — і чорний штрих, і цей штрих викликав сміх, чого ж очі заштриховані, що це таке, таких очей ніхто ніколи не малював.

— Ні, малював! — захоплено кричу я, — Вася відкрив те, до чого Модільяні прийшов трохи раніше.

Я веду дітей в темну кімнату, де вмикаю епідіаскоп, і показую, що портрет Модильяні і малюнок Васі подібні, а малюнок Колі Данилова — це інший слабенький хлопчина — так подібний за манерою на врубелівський; такі самі об’ємні плями, такі самі кольори, краплак із синім, рожеве з голубим. У кожної людини, — кажу я, — свій колір і своя лінія, ніхто просто раніше цього не помічав. Ось спробуйте ще намалювати. І ми знову малюємо, уже пізно, дехто з батьків прийшов: чим же тут займаються? — І всі дивляться на Васю Копилова, а його відірвати від малюнка неможливо, від народження такого він у своєму житті не зустрічав, хоч йому не один раз казали: «Дурень ти, дурнем і є, і ніхто тебе не виправить». А тут раптом сказали, що він не гірше, а можливо, навіть і краще різних там знаменитих майстрів може намалювати...».

Азаров Ю. «Не подняться тебе, старик».

Який метод виховного впливу на дітей був використаний педагогом у наведеній ситуації?

Як він впливає на розкриття і розвиток творчих здібностей дітей надихаючи їх на віру до себе?

Задача №2. «За останні півтора десятка років, — ділиться досвідом педагог, — я виставив з класу один раз учня і один раз — самого себе, і в тому, і в іншому випадку себе виправдовую. Учня виставив улюбленого. Він тепер аспірант, як зустрінемося, то завжди це згадуємо. А другий випадок... Чергові учні погано готували клас до занять. То ганчірки не було, то крейди. Що ж, поганому вчителю, який не може вирішити це питання, не місце на уроці. Я так і сказав своїм семикласникам і пішов в учительську. Через три хвилини туди з’явилася «делегація». З тих пір не розлучаємося на уроках — немає підстав».

Проаналізуйте ситуацію. Чи правильно повів себе вчитель?

Коли допустиме використання педагогом категоричної вимоги?

Задача №3. Четвертокласник, якого вже двічі виключали зі школи за різні провини, прийшов у клас до нової вчительки. Володя свідомо запізнився на перший урок, зайшов у клас, не спитавши дозволу, тримаючи руки в кишенях. Він чекав звичних докорів, а може, й крику, приготувався до самозахисту. І як розгубився хлопчик, коли звичний арсенал засобів, який використовувався раніше з «виховною» метою, не був застосований.

— До нас прийшов новий учень, — сказала Тетяна Трохимівна. — Ми раді йому і намагатимемось не осоромитися. Декому в класі доведеться підтягнутися і не давати привід для жодних зауважень на свою адресу. — Потім учителька з привітною посмішкою звернулася до хлопчика:

— Сідай, Володю, ми звільнимо тобі, як гостю, місце за першою партою.

Хлопець приголомшений несподівано доброзичливим ставленням до нього, без заперечень сів за першу парту, чого він, звичайно, не зробив би в інших умовах.

Чим можна пояснити результативність застосованих засобів педагогічного впливу на учня і колектив класу? Від чого залежить вибір методів виховання?

Задача №4. Наталку К. ровесники вважали «невмійкою». «Їй нічого не можна доручити, у неї все валиться з рук», — казали третьокласники Вірі Андріївні, коли та, організувавши у групі подовженого дня театр казок, вирішила дати дівчинці роль.

— Такого не може бути, — відповіла Віра Андріївна. — А якщо вона буде феєю?

Треба було бачити, як зраділа Наталя, як старалася на репетиціях. Це змінило ставлення однокласників до неї, сприяло її самоутвердженню.

— Я ще раніше помітила, що дівчинка дуже пластична, граціозна, — розповідала Віра Андріївна. — Необхідно було тільки вселити в неї впевненість, примусити однокласників повірити в її здібності.

Задача № 5. У класі під час пояснення нового матеріалу почулася неголосна, але чітка музика. Студентка-практикантка, яка вела урок, спочатку розгубилася. Клас у напрузі чекав на її реакцію.

Наталя Степанівна підійшла до парти учня, звідки лунала музика. «Правда, чудова музика я знаю, що ви втомилися, — сказала вона спокійно. — Хвилинку відпочинемо. Включи музику будь-ласка трішки голосніше». Діти зачаровано дивилися то на Руслана, в руках якого був маленький радіоприймач, то на студентку, яка приємно посміхалася, слухаючи музику разом з ними.

— А тепер будьте уважними, — сказала Наталія Степанівна, коли мелодія закінчилася.

З чого виходила практикантка, вибираючи такий засіб педагогічного впливу на учнів? Яку роль він відіграв у вихованні всіх дітей класу? Чи існує взаємозв’язок між методами виховання і навчання?

Задача №6. Вадим С. прийшов додому пізніше ніж звичайно.

— Що трапилось? — запитала мати.

— Двійку з поведінки за чверть виставили.

Мати не повірила. В сім’ї ще зберігалися почесні грамоти минулих років. Але вона розгорнула щоденник і побачила у графі «поведінка» — «незадовільно».

— За що?

Вадим знизав плечима. Мати теж нічого не могла зрозуміти. Незадовго до закінчення чверті вона зустрічалася з класним керівником і не почула від нього нічого особливого.

Наступного дня мати пішла до школи. Класний керівник на її запитання відповіла: «Веде себе зухвало. Не підкоряється вимогам. Ні, він не «важкий». Встигає, спортсмен. Завжди був слухняним, а в сьомому класі ніби підмінили... Порадилась я з вчителями і вирішила поставити йому погану оцінку з профілактичною метою».

Чи має педагог право карати з «профілактичною метою»? Якими можуть бути наслідки використаного класним керівником педагогічного прийому? Чим визначається вибір того чи іншого методу виховання?

Вправа №1. Проаналізуйте ситуацію, визначте вид і методику навіювання.

Клас навесні виїхав на екскурсію в ліс на беріг річки. Раптом "заводила" Петро вигукнув: "Хлопці, гей купатися !" Всі кинулися за ним. Вода холодна, місце незнайоме. Дії вчителя ?

Вправа №2. Ситуація: Володя К., учень 8 класу, звичайно врівноважений, спокійний, непоганий учень сьогодні на уроці фізики нагрубив вчителю. Завдання:  провести бесіду з ним (непряме навіювання).