Тема 4. Організаційно-правова самостійність органів місцевого самоврядування.

Лекція. 2 год.

План:

1. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування. Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.

2. Форми і методи діяльності представницьких органів місцевого самоврядування.

3. Виконавчий комітет сільської, селищної та міської ради – самостійний орган місцевого самоврядування та порядок його формування.

4. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

1. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування. Особливості формування структури районних у містах, районних та обласних рад.

Відповідно до ст. 10 Закону про місцеве самоврядування в Україні порядок формування та організація діяльності рад регла­ментуються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Окремо ж порядок фор­мування представницьких органів місцевого самоврядування ви­значається у ст. 45 (ГлаваV. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування) зазначеного Закону.

На підставі п.п. 1 і 2 цієї статті сільські, селищні, міські, ра­йонні у містах (у разі їх створення), районні, обласні ради скла­даються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (строком на п’ять років – ч.I ст.141 Конституції України).

Відповідно до ст.12 Закону про місцеве самоврядування сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування (строком на 4 роки ч.II ст.141 Конституції України) в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Порядок організації і проведення виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів визна­чається Законом України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 року N 2487-VI

Продемонструвати схему: „Основні засади місцевих виборів”.

При цьому Закон окремо визначає особливості виборів депу­татів рад базового, регіонального рівнів та їх голів. Зокрема, за мажоритар­ною виборчою системою відносної більшості проводяться ви­бори депутатів сільських, селищних рад в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єднались у сільську громаду), селища та вибори сільських, селищних, міських голів, які проводяться в єдиному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.

Вибори депутатів міських, районних у містах, районних, обласних та міст Києва і Севастополя рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) виборчою системою, за якою:

1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;

2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах місцеві організації партій або шляхом самовисування . (Ст. 10 Виборчого Закону)

Відповідно до п. 3 ст. 45 Закону про місцеве самоврядування в Україні та ст. 16 виборчого Закону рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) місцевої ради, що має обира­тися, приймається відповідною радою поточного скликання не пізніше ніж за 50 днів до дня місцевих виборів.

У разі якщо місцева рада, яка має прийняти рішення про загальний склад (кількість депутатів) відповідної місцевої ради, яка має обиратися, у строк, установлений Законом, не прийняла такого рішення, загальний склад відповідної місцевої ради, яка має обиратися, залишається у тій самій кількості, що й у поточному скликанні, а в разі якщо загальний склад відповідної місцевої ради поточного скликання становить непарне число, то загальний склад такої місцевої ради, яка має обиратися, становитиме мінімальну залежно від чисельності жителів кількість депутатів, визначену виборчим Законом.

Рішення про загальний склад місцевої ради, у разі призначення перших місцевих виборів, приймає відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна, Київська або Севастопольська міська рада у чисельності, визначеній цим Законом.

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити при чисельності:

1. до 1 тисячі жителів - від 12 до 16 депутатів включно;

2. від 1 тисячі до 3 тисяч жителів - від 16 до 20 депутатів включно;

3. від 3 тисяч до 5 тисяч жителів - від 20 до 30 депутатів включно;

4. від 5 тисяч до 20 тисяч жителів - від 30 до 36 депутатів включно;

5. від 20 тисяч до 50 тисяч жителів - від 36 до 46 депутатів включно;

6. від 50 тисяч до 100 тисяч жителів - від 36 до 50 депутатів включно;

7. від 100 тисяч до 250 тисяч жителів - від 40 до 60 депутатів включно;

8. від 250 тисяч до 500 тисяч жителів - від 50 до 76 депутатів включно;

9. від 500 тисяч до 1 мільйона жителів - від 60 до 90 депутатів включно;

10. від 1 мільйона до 2 мільйонів жителів - від 76 до 120 депутатів включно;

11. понад 2 мільйони жителів - від 76 до 150 депутатів включно.

Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.

Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.

Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Чисельність жителів відповідної адміністративно - територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.

Загальний склад Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим. Відповідно до п.1 статті 22 Конституції України Верховна Рада Автономної республіки Крим складається з 100 депутатів.

Як вже зазначалося, якщо рада не визначилася щодо свого загального складу в термін, встановлений Законом, загальний склад відповідної ради, що обирається, має відповідати мінімаль­ному рівню, встановленому Законом.

Строк повноважень ради може бути припинений достроково.

Відповідно до ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, підставами для дострокового припинення повноважень є:

• прийняття радою рішень з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування та інших законів, порушення прав і сво­бод громадян, ігнорування при цьому вимог компетентних орга­нів про приведення цих рішень у відповідність із законом;

• до­строково припиняються повноваження ради також у випадку, якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

Згадані підстави стосуються як рад базового, так і рад регіо­нального рівня.

Відповідно до статей 19 та 140 Конституції, ст. 2 Закону про місцеве самоврядування в Україні, органи та посадові особи міс­цевого самоврядування повинні під свою відповідальність вирі­шувати питання місцевого значення в межах Конституції і зако­нів України.

Тому рішення місцевих рад повинні відповідати Конституції та законам України. Прийняття місцевими радами рішень з пе­ревищенням їх повноважень, з порушенням встановленої проце­дури є підставою дострокового припинення їх повноважень.

Прийняття місцевими радами рішень з порушенням прав і свобод громадян, в результаті чого обмежуються права людини, створюються перешкоди для їх здійснення, на особу покладають­ся обов'язки, не передбачені законодавством, або громадянин не­законно притягається до якогось виду відповідальності, також може бути підставою для дострокового припинення повноважень ради.

Суб'єктами порушення питання щодо дострокового припи­нення повноважень місцевої ради, згідно з п.п. 2-4 ст. 78 Закону про місцеве самоврядуванні в Україні є територіальна громада, голова села, селища, міста та Верховна Рада України.

Так, територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень, у разі ігнорування сільською, селищною, міською, районною у місті радою інтересів територіальних громад. В останньому випадку територіальна громада може висловити недовіру сільській, селищній, міській, районній у місті раді на місцевому референдумі.

Місцевий референдум про дострокове припинення повнова­жень сільської, селищної, міської, районної у місті ради призна­чається як на пропозицію голови цих рад, так і на вимогу не менш як 1/10 частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 78 Закону про міс­цеве самоврядування в Україні, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради України остання може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Парламентом України позачер­гових виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, ра­йонної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Ра­дою України сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адмі­ністрації. (п.4 ст.78)

Прийняття місцевою радою рішення з порушенням Консти­туції України, Закону про місцеве самоврядування в Україні та інших законів, прав і свобод громадян є підставою дострокового припинення повноважень ради за умови, якщо рада не привела та­ке рішення у відповідність із законом на вимогу компетентних органів.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає органи, які мають право вимагати від місцевих рад при­вести рішення у відповідність із законом. Це питання регулюєть­ся іншими чинними законами України.

Згідно із Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Уповноваже­ний Верховної ради України з прав людини має право вносити подання до органів місцевого самоврядування для вжиття відпо­відних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених пору­шень прав і свобод людини і громадянина (ст. 15 Закону).

Нагляд за відповідністю актів органів місцевого самовряду­вання вимогам Конституції України та чинним законам здійснює також прокуратура (ст.ст. 1, 19 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.). Прокурор має право вносити протест на рішення місцевих рад про скасування акта або приведення його у відповідність із законом. Однак, згідно з розділом 15 ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ п. 9 Кон­ституції України прокуратура здійснюватиме нагляд за додер­жанням і застосуванням законів місцевими радами тільки до вве­дення в дію законів, що мають регулювати діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Комітети Верховної Ради України здійснюють контроль за відповідністю підзаконних актів Конституції та законам України, їхні рекомендації підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Про результати розгляду та вжиті за­ходи місцеві ради повинні повідомити комітети у встановлений ними строк (статті 5, 8 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. зі змінами від 14 липня 1998 р.).

Місцеві державні адміністрації на відповідній території за­безпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміні­страції» від 9 квітня 1999 р.).

Дострокове припинення повноважень ради тягне за собою конституційно-правову відповідальність місцевих рад, яка засто­совується державою чи територіальною громадою до місцевих рад, а також адміністративно-правові, цивільно-правові та інші види відповідальності.