Тема. Економіка і організація машинобудування
1. Місце машинобудівного комплексу в господарстві країни, його структурі
Машинобудування – головна галузь світу, яка найбільшою мірою визначає рівень науково-технічного прогресу, а за вартістю продукції та за кількістю зайнятих працівників посідає перше місце.
Машинобудування – комплекс багатьох взаємопов’язаних галузей, які виробляють машини, устаткування, інструменти для виробничої і невиробничої сфер, спеціальну оборонну техніку, а також різноманітні апарати і прилади побутового та культурного призначення для населення.
Машинобудування забезпечує:
працевлаштування;
задоволення споживчого попиту населення на різноманітні товари;
прискорення НТР;
технічне переозброєння всього господарства;
створення матеріально-технічної бази;
підвищення продуктивності праці за рахунок технічного прогресу;
оборону країни
Машинобудування у господарському комплексі характеризується підвищеною матеріаломісткістю, значним попитом на кваліфіковану робочу силу, високим рівнем спеціалізації та концентрації виробництва.
Машинобудування є основою важкої індустрії та головним споживачем металів. Машинобудування має велику сировинну базу: основою є метали і сплави, сталь, прокат. У найбільш наукомістких галузях різко зростає використання кольорових металів, у тому числі дорогих (платини та золота) та рідкісних (кремнію, галію, індію).
Машинобудівний комплекс традиційно посідає вагоме місце в економіці країни, бо є потужною структурою, що об’єднує 38 галузей і 58 підгалузей (рис. 1).
Рис. 1. Структура машинобудування за групуванням машинобудівельних виробництв у основні галузеві об’єднання.
Асортимент продукції машинобудування зумовлює особливості розміщення його виробництва. Об’єкти машинобудування розташовані на великих територіях і належать до галузей вільного розміщення, оскільки нього менш ніж на інші галузі впливають природні ресурси та умови.
У розміщенні об’єктів машинобудування значний вплив, окрім сировинного фактору, мають економічні чинники, серед яких найголовніші – концентрація робочої сили та орієнтація на споживача.
Окремі галузі машинобудування належать до метало містких, тобто таких, які споживають на одиницю своєї продукції велику кількість металу (важке машинобудування). Метало містке машинобудування розташоване, як правило, в районах виробництва металу чи поблизу них.
Окремі галузі машинобудування характеризуються високим рівнем трудомісткості, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих – точне машинобудування, до якого відносять електротехнічу, електронну, підшипникову галузі, виробництво енергетичного устаткування. Такі галузі розміщуються в районах концентрації кваліфікованої робочої сили (у розвинутих промислових районах та центрах з науково-дослідною та конструкторською базою).
Більшість машин і технологічного обладнання мають великогабаритні розміри, є мало транспортабельними, їх виробництво розміщується в районі споживання, що сприяє зменшенню витрат на транспортування. До них відносять виробництво сільськогосподарської техніки, устаткування для харчової промисловості, шляхових машин тощо.
Найефективнішим вважається розміщення підприємств машинобудування поблизу джерел сировини і споживача, оскільки тоді зменшується вартість машин та обладнання за рахунок скорочення транспортних витрат на перевезення сировини і готових виробів.
Виділяють такі основні принципи територіальні організації машинобудування:
орієнтації на сировину;
орієнтації на трудові ресурси;
орієнтації на споживача;
орієнтації на наукові центри
У машинобудуванні існують такі форми суспільної організації виробництва:
спеціалізація;
кооперування;
комбінування;
концентрація
Спеціалізація – зосередження кожного підприємства на якомусь конкретному виді продукції. Спеціалізація є різних видів:
предметна – характерна для підприємств, що є збиральними, тобто спрямована на випуск кінцевих продуктів (готовий телевізор);
подетальна – підприємство виготовляє якісь частини, деталі, вузли, агрегати для комплектування машин, устаткування (підшипниковий завод);
технологічна – направлена на випуск напівфабрикатів (литва, заготовки).
Кооперування – встановлення постійних зв’язків між підприємствами, що випускають одну і ту саму продукцію. Машинобудівні підприємства кооперуються з такими галузями промисловості, як: хімічна, текстильна, лісова, що постачають напівфабрикати і вироби, потрібні для виробництва машин і устаткування. Найрозвинутіша кооперація в транспортному машинобудуванні.
Комбінування – зосередження в межах одного підприємства різних взаємопов’язаних виробництв. До таких належать: металургія, лісова, паливно-енергетична промисловості.
Концентрація – у виробництві домінують великі за розмірами підприємства з випуску серійної продукції, що властиво транспортному, сільськогосподарському машинобудуванню, менш характерне для важкого машинобудування.
Основними видами машинобудівних підприємств є заводи повного циклу та складальні заводи, які отримують зі сторони не менше 50% комплектуючих.
Основними чинниками розміщення галузей машинобудування є:
наявність конструктивних матеріалів (сировини);
наявність кваліфікованої робочої сили (трудові ресурси);
наявність ринків збуту продукції (споживачів);
науково-дослідна база;
транспортний
Найрозвинутіші галузі підвищеної металомісткості – важке машинобудування (дає 30% від загального обсягу товарної продукції), яке включає виробництво обладнання та устаткування для власне машинобудівних заводів та інших галузей важкої промисловості (металургійної, гірничої, вугільної, хімічної, нафтової, газової, потужних парових і гідравлічних турбін).
Для важкого машинобудування характерні підприємства низької трудомісткості, високої металомісткості, низької транспортабельності продукції та підприємства повного виробничого циклу (заготовка – механічна обробка - збірка), що випускають продукцію невеликими серіями. Продукція є громіздкою, випускається поштучно, здебільшого індивідуального призначення.
Важке машинобудування розташовується поряд з основними металургійними базами держави та споживачами продукції.
Потужні підприємства важкого машинобудування функціонують в Донецьку, Сумах, Ново-Краматорську, Маріуполі, Кривому Розі, Горлівці, Харкові, Луганську, Дніпропетровську.
Транспортне машинобудування об’єднує підприємства, що виготовляють основні транспортні засоби – автомобілі, літаки, тепловози, електровози, залізничні вагони, морські та річкові судна, автобуси. Транспортне машинобудування складається з випуску та ремонту рухомого складу для всіх видів транспорту.
Автомобілебудування включає підприємства, що випускають засоби автомобільного транспорту: вантажні та легкові автомобілі, автобуси, автонавантажувачі, агрегати для автомобілів, причепи, напівпричепи, мотоцикли, мопеди, велосипеди тощо. Галузь має високий рівень кооперації спеціалізованих підприємств та тісний зв'язок з іншими галузями промисловості (чорною, кольоровою металургією, електротехнічною, приладобудівною, хімічною, деревообробною та ін.). Автомобілебудування орієнтовано на використання кваліфікованої робочої сили.
Автомобільні заводи випускають автобуси (Львів), великовантажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запоріжжя), легкові автомобілі для сільської місцевості (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь), мотоцикли (Київ), велосипеди (Харків, Чернігів), тролейбуси (Дніпропетровськ), мікроавтобуси швидкої допомоги (Лубни).
Авіаційна промисловість орієнтована на висококваліфіковану робочу силу, що зумовило розміщення її підприємств у Києві та Харкові. Підприємства авіаційної промисловості виготовляють пасажирські та транспортні літаки, вертольоти, прилади, устаткування для авіації. Галузь належить до висококонцентрованої індустрії.
Виробництво засобів для залізничних перевезень – відзначається високою матеріаломісткістю, тож міститься поблизу сировинних баз (насамперед, металургійних). Капіталомістким є локомативо- та вагонобудування, а виробництво тяглових засобів залізничного транспорту (локомотивів) орієнтується на висококваліфіковану робочу силу.
До залізничного машинобудування належать підприємства з випуску тепловозів (Луганськ, Харків), електровозів (Дніпропетровськ), дизель-поїзди (Луганськ), вагонів (Кременчук, Дніпродзержинськ), цистерни, суцільнометалеві великовантажні вагони (Стаханов, Маріуполь).
Особливе місце посідає виробництво та ремонт рухомого складу міського електричного транспорту. Виробництво тролейбусів здійснюється в Києві, Дніпропетровську, тролейбусних вагонів – в Луганську, електровозів – в Дніпропетровську.
Суднобудування поділяється на морське, річкове, його розміщення збігається з морським узбережжям та внутрішніми водними потоками. Найбільші центри морського суднобудування є Миколаїв, Херсон. Суднобудування та судноремонт розвинуті в Керчі, Феодосії, Севастополі, Одесі, Іллічівську, Маріуполі, Києві.
Річкове суднобудування зосереджене в Києві, Херсоні, річкове суднобудування та судноремонт – в Запоріжжі, Ізмаїлі, Херсоні, Кілії, Вилковому.
Енергетичне машинобудування спеціалізується на виробництві енергетичних машин і теплообмінних апаратів, турбінних трубопроводів, устаткування для атомних станцій, дизельних моторів, генераторів. Підприємства орієнтуються на райони виробництва металу та наявність кваліфікованої робочої сили.
Основні центри: Харків, Монастирище, Полтава, Первомайськ, Токмак, Берислава, Запоріжжя.
Електротехнічне машинобудування – проводять наукову та конструкторську розробку та виготовлення машин, апаратів та інших виробів, призначених для виробництва, перетворення, перевезення і споживання електроенергії. Специфіка галузі зумовлює розміщення її підприємств поблизу наукових та освітніх центрів, де зосереджена кваліфікована робоча сила. Такими центрами є Київ, Львів, Одеса, Сімферополь, Харків, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ тощо.
Верстатобудування – виробництво устаткування для галузей господарства: харчової, нафтової дорожньої, поліграфічної промисловості. Верстатобудування орієнтується на райони і центри з розвинутою машинобудівною, науково-дослідною і конструкторською базою. Найбільші центри: Харків, Дніпропетровськ, Краматорськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Полтава.
Приладобудування – об’єднує підприємства, які спеціалізуються на виробництві приладів для вимірювання, аналізу, контролю, регулювання, обчислювальної техніки, систем управління тощо. Галузь орієнтується на висококваліфіковані кадри. Найбільшими центрами є Київ, Харків, Львів, Одеса та ін.
Сільськогосподарське машинобудування об’єднує підприємства, які виробляють для сільськогосподарських потреб машини, вузли, агрегати, деталі, запчастини. Галузь тяжіє до місць споживання готової продукції, причому спеціалізація підприємства відповідає профілю сільського господарства району, в якому воно розміщене. Осередки – Вінниця, Рівне, Київ, Біла Церква, Одеса, Луганськ, Кременчук, Харків, Тернопіль, Дніпропетровськ, Херсон тощо.
У структурній політиці машинобудування виділяють такі пріоритети:
- прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв,
- соціальна переорієнтація комплексу,
- екологічність виробництва.