4.3 Розрахунок показників економічної ефективності ндр

Дана НДР являє собою частину комплексної теми, у зв’язку з цим розрахунок прямої ефективності її результатів не виконується. У цьому випадку можна застосувати оцінку умовної ефективності по окремих її характеристиках:

- важливість розробки (К1);

- можливість використання результатів розробки (К2);

- теоретичне значення та рівень новизни (К3);

- складність розробки (К4).

Шкала для оцінки важливості розробки К₁:

1. ініціативна робота, що не є ані частиною комплексної програми, ані завданням директивних органів – 1;

2. робота, що виконується за договором про науково-технічні допомоги –3;

3. робота представляє собою частину відомчої програми – 5;

4. робота представляє собою частину відомчої комплексної програми – 7;

5. робота виконується як частина міжнародної комплексної програми – 8;

приймаємо показник важливості розробки К₁=5.

Шкала для оцінки можливості використання результатів розробки К₂:

1. результати розробок можуть бути використані в даному підрозділі – 1;

2. результати розробки можуть бути використані в даній організації – 3;

3. результати розробки можуть бути використані в багатьох організаціях – 5;

4. результати розробки можуть бути використані в масштабах галузі – 8;

5. результати розробки можуть бути використані в багатьох різноманітних галузях – 10;

приймаємо показник К₂ = 8.

Шкала для оцінки теоретичної значимості і рівня нововведення К₃:

1. аналіз узагальнення і класифікація відомої інформації, подібні результати були відомі в досліджуваній області – 2;

2. одержання нової інформації, що доповнить подання про суттєвість досліджуваних процесів, не відомої в дослідницькій області – 3;

3. одержання нової інформації, яка частково міняє уявлення про суттєвість дослідження процесів, не відомих раніше – 5;

4. створення нових теорій, методик і т. п. – 6;

5. одержання інформації, що служить формуванню напрямків, не відомих раніше – 8;

приймаємо показник К₃ = 3.

Шкала для оцінки показників складності дослідження К₄:

1. робота виконується одним підрозділом, затрати менше 20 тис.грн. – 1;

2. робота виконується одним підрозділом, затрати від 20 до 100 тис.грн. – 1;

3. робота виконується одним підрозділом, затрати від 100 до 200 тис.грн.– 5;

4. робота виконується з урахуванням багатьох підрозділів, затрати від 200 тис.грн. до 1 млн.грн. – 7;

5. робота виконується декількома організаціями, затрати понад 1млн.грн.– 9.

приймаємо показник К₄=1.

Загальна оцінка вираховується перемноженням коефіцієнтів. Умовний ефект на кожен бал становить 500 грн.

Е^у_о = 500 · К₁ · К₂ · К₃ · К₄; (4.8)

Е^у_о= 500 · 5 · 8 · 3 · 1 = 60000 грн.;

Умовний ефект НДР:

Е^у_НДР = Е^у_О – Е_н · Зндр (4.9)

Е^у_НДР = 60000 – 0,25 · 8908,45 = 57772,89( грн.), тоді

Е = (4.10)

Е = = 6,485

Отже, виконання даної НДР є ефективним і економічно обгрунтованим.

4.4 Розробка сітьового графіка виконання ндр

Виконання НДР планується за допомогою методів сітьового планування і управління (СПУ). СПУ дозволяє поєднати в часі виконання робіт, які здійснюються послідовно та паралельно й спрямовані на досягнення єдиної мети, дає можливість заздалегідь планувати послідовність та взаємозв’язок роботи, що входить до великих і складних комплексів, стежити за виконанням кожної окремої роботи, виявляти та усувати всі затримки, що проявляються під час процесу, вишукувати приховані резерви та намічати їх використання для виконання процесів у найкоротший строк або для отримання максимальної економії ресурсів за даний строк здійснення комплексу.

Сітьова модель – особливий вид операційної моделі, яка може з будь-яким необхідним ступенем деталізації відображати склад і взаємопов’язувати всі роботи комплексу за певний період.

Сітьова модель складається із сітьового графіка, який представляє собою графічне зображення плану розробки, що графічно ілюструє взаємозв’язок всіх подій та робіт, необхідних для досягнення мети розробки.

Поняття “робота” на сітьовому графіку не означає процеси чи сукупність процесів і має такі значення:

1) справжня робота – процес, який вимагає витрат часу і ресурсів (трудових, матеріальних, енергетичних тощо);

2) чекання – процес, який вимагає лише витрат часу;

3) фіктивна робота – зображення остаточного зв’язку між роботами; це поняття вводять для відображення вірного взаємозв’язку робіт, яке показує точно визначеність їх виконання. Відсутні витрати часу і ресурсів.

Поняття “подія” може мати значення:

1) початкова подія – можливість початку виконання комплексу робіт, вона не передбачає жодної роботи, що входить до неї;

2) завершальна подія – закінчення виконання комплексу робіт, вона не має жодної роботи, що виходить з неї;

3) проміжна подія – закінчення всіх робіт, що входять до неї, і можливість початку виконання усіх робіт, які виходять з неї.

Низка послідовності робіт, що з’єднує початкову і завершальну подію, в якій кінцева подія кожної роботи збігається з початковою подією наступної роботи, називається повним шляхом сітьового графіку. Повний шлях, що має найбільшу тривалість, є критичним.

При побудові сітьових графіків необхідно враховувати такі головні правила:

• сітьовий графік повинен чітко відображати логічний взаємозв’язок і поступовість усіх подій;

• графік повинен бути по можливості симетричним, не заплутаним;

• кожна подія й робота повинні зустрічатися на сітьовому графіку лише один раз;

• на сітьовому графіку не повинно бути подій (за винятком початкової), в які не входила б одна чи кілька робіт;

• на сітьовому графіку не повинно бути замкнених контурів.

Ранній термін завершення події Т_Р(і) являє собою час, необхідний для виконання всіх робіт, які передують даній події. Для визначення величини T_Р(i) треба до даного терміну кожної з подій T_р(к), які безпосередньо передують даній, додати тривалість відповідної роботи і залишити максимальне з одержаних значень:

T_Р(i) = max [T_Р(к) + t(к,і)] (4.11)

де к – номер події, що передує і-тій операції;

t(к,і) – тривалість роботи, обмеженої діями к та і.

Пізній термін Т_П(і) являє собою такий час звершення події, перевищення якого викличе затримку завершальної події. Для визначення величини T_П(i) необхідно з пізнього терміну кожної з подій T_П(j), що йдуть безпосередньо за даною подією, відняти тривалість відповідної роботи t(i,j) й залишити мінімальне із знайдених значень:

T_П(i) = min [T_П(j) – t(і,j)] (4.12)

де j – номер події, наступною за і-тою;

t(і, j) – тривалість роботи, обмеженої діями і та j.

Резерв часу подій R(i) являє собою різницю між пізнім і раннім термінами звершення події:

R(i) = T_П(i) – Т_Р(i) (4.13)

Знаючи ранні і пізні строки завершення всіх подій сітьового графіка, можна для будь-якої роботи i, j визначити:

найбільш ранній з можливих термінів початку роботи

t_РП(i,j) = T_Р(i) (4.14)

найбільш ранній з можливих термінів закінчення роботи

t_РЗ(i,j) = T_Р(i) + t(і,j) (4.15)

найбільш пізній з допущенних термінів початку роботи

t_ПП(i,j) = T_П(j) – t(і,j) (4.16)

найбільш пізній з допущенних термінів закінчення роботи

t_ПЗ(i,j) = T_П(j). (4.17)

Повний резерв часу роботи R_П(i,j) показує, наскільки може бути збільшена тривалість чи зрушено за період часу виконання роботи без збільшення довжини критичного шляху:

R_П(i,j) = T_П(j) – T_Р(i) – t(і,j) (4.18)

Вільний резерв часу роботи R_В(i,j) показує максимальний час, за який можна відкласти початок або збільшити тривалість роботи за умови, що всі попередні і наступні для даної роботи події сітьового графіка настануть у свої ранні терміни :

R_В(i, j) = T_Р(j) – T_П(i) – t(і,j) (4.19)

За наведеною вище методикою розрахунку будуємо сітьовий графік (рис. 4.1) і заповнюємо картку-визначник робіт і подій, що наведена в таблиці 4.5

Таблиця 4.5 - Картка - визначник робіт

N п/п	Назва робіт	Призначення роботи		Трива лість робо­ти, днів	Ранні строки		Пізні строки		Резерв
		і	j	t(i,j)	tрп(i,j)	tрз(i,j)	tпп(i,j)	tпз(i,j)	Rп(і,j)
1	2	3	4	5	6	7 7	8	9	10
1	Отримання завдання	0	1	1	0	1	0	1	0
2	Підбір літератури	1	2	10	1	11	1	26	15
3	Консультації з керівником	1	3	5	1	6	1	26	20
4	Вивчення науково-технічної літера­тури, нормативної документації	1	4	25	1	26	1	26	0
5	Проведення патент­них досліджень	4	5	10	26	36	26	36	0
6	Консультації з керівником	5	6	1	36	37	36	38	1
7	Визначення і обґрунтування напрямків досліджень	5	7	2	36	38	36	38	0
8	Встановлення етапів виконання НДР	7	8	2	38	40	38	42	2
9	Консультації з керівником	8	9	2	40	42	42	44	5
10	Розробка методики експерименту	8	10	2	40	44	42	47	3
11	Розробка сітьового графіка	10	11	2	44	49	47	50	1
12	Розрахунок навісок	11	12	1	49	52	50	53	1
13	Підготовка обладна­ння до експлуатації	12	13	1	52	54	53	57
14	Приготування матеріалу	13	14	2	52	59	53	61

Прородовження таблиці 4.5 Іовження таблиці 4.1
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
15	Дослідження режимів пресування і спікання	14	15	5	59	64	61	73	9
16	Пресування та спікання в АВТ	15	16	8	59	69	61	73	4
17	Вимірювання густини зразків	16	17	3	69	76	73	78	2
18	Обговорення результатів з керівником	17	18	2	76	78	78	І 85	7
19	Підготовка шліфів	17	19	5	76	83	78	85	2
20	Вимірювання мікротвердості зразків	19	20	3	83	86	85	194	8
21	Обговорення результатів з керівником	19	21	7	83	92	85	94	2
22	Консультації з керівником	21	22	7	92	101	94	104	2
23	Зіставлення резу-льтатів експери-ментів з результа-тами теоретичних досліджень	22	23	4	101	104	104	111	7
24	Складання розділу "Аналітичний огляд літератури"		24	25	38	63	38	63	0
25	Консультації		25	5	63	68	63	76	8
26	Складання розділу "Охорона праці та екологія"	22	26	13	63	76	63	76	0
27	Консультації	24	27	5	76	81	76	89	8
28	Складання розділу “Економічна частина”	25	28	13	76	89	76	89	0
29	Консультації з керівником	26	29	9	89	98	89	111	12
30	Складання розділу "Експериментальна частина"	27	30	22	89	111	89	111	0

Продовження таблиці 4.5
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
31	Оформлення графічної частини	28	31	7	111	118	111	121
32	Консультації	29	32	6	111	117	111	121	4
33	Оформлення роботи	30	33	10	111	121	111	121	0
34	Обговорення резу­льтатів на кафедрі	31	34	2	121	123	121	123	0
35	Рецензія	32	35	1	123	124	123	124	0
36	Захист	33	36	1	124	125	124	125	0