- •Розділ 5. Інтегральне числення функції однієї змінної
- •1. Первісна і невизначений інтеграл
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця невизначених інтегралів
- •4. Основні методи інтегрування
- •Безпосереднє інтегрування.
- •Заміна змінної при інтегруванні.
- •Інтегрування раціональних дробів.
- •Інтегрування ірраціональних функцій.
- •Інтегрування трансцендентних функцій.
- •5. Поняття визначеного інтегралу
- •6. Геометричний зміст визначеного інтеграла
- •7. Економічний зміст визначеного інтеграла
- •8. Властивості визначеного інтеграла
- •11) Теорема про середнє значення інтегралу.
- •9. Формула Ньютона–Лейбніца
- •10. Заміна змінної у визначеному інтегралі
- •11. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі
- •12. Невласні інтеграли
- •Невласні інтеграли з нескінченними границями інтегрування.
- •Невласні інтеграли від необмежених функцій.
- •13. Наближене обчислення визначених інтегралів
- •Спосіб прямокутників.
- •Спосіб трапецій.
- •Спосіб парабол.
- •14. Застосування інтеграла в геометричних задачах Площа в декартовій системі координат.
- •Площа в полярній системі координат.
- •Довжина дуги.
- •15. Застосування інтеграла в задачах економіки
- •Додаткова вигода чи лишок виробника (продавця).
- •Знаходження капіталу (основних фондів) за відомими чистими інвестиціями.
- •Обернена задача для знаходження вартості ануїтету (регулярних платежів) щодо неперервних відсотків.
- •Розділ 6. Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •1. Об'єм циліндричного тіла
- •2. Означення подвійного інтеграла
- •3. Властивості подвійного інтеграла
- •4. Обчислення подвійного інтеграла
- •5. Застосування подвійного інтеграла в геометрії Площа плоскої фігури.
- •Площа поверхні.
- •6. Застосування подвійного інтеграла у фізиці Маса плоскої пластини.
- •Статичні моменти.
- •Координати центра мас.
- •Моменти інерції.
- •7. Поняття про потрійний інтеграл
- •8. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •9. Застосування потрійного інтеграла у фізиці
- •Розділ 7. Ряди
- •1. Числові ряди. Основні поняття
- •2. Властивості числових рядів
- •3. Необхідна ознака збіжності ряду
- •4. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів Ознака порівняння.
- •Ознака порівняння в граничній формі.
- •Ознака Даламбера.
- •Радикальна ознака Коші.
- •Інтегральна ознака Коші.
- •5. Знакопочережні числові ряди. Ознака Лейбніца
- •Ознака Лейбніца.
- •6. Знакозмінні числові ряди
- •7. Функціональні ряди. Основні поняття
- •8. Область збіжності степеневого ряду
- •9. Ряди Тейлора і Маклорена
- •10. Розвинення функцій в ряд Маклорена
- •11. Застосування степеневих рядів
- •Обчислення значень функцій.
- •Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Доведення формули Ейлера.
- •12. Динамічні ряди
- •Розділ 8. Диференціальні рівняння
- •1. Економічні задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Основні означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння першого порядку з подільними змінними.
- •Однорідні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.
- •Рівняння Бернуллі.
- •Рівняння в повних диференціалах.
- •3. Диференціальні рівняння другого порядку
- •Деякі диференціальні рівняння другого порядку, що допускають зниження порядку.
- •Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
- •4. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •5. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку. Метод варіації довільних сталих
- •6. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •7. Системи диференціальних рівнянь
- •Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами.
- •8. Задачі економічної динаміки
Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку. Загальні властивості.
Лінійним однорідним диференціальним рівнянням другого порядку називається рівняння виду
, (8.21)
де і неперервні функції на деякому проміжку; – шукана функція.
Теорема 8.1. Якщо функції і частинні розв'язки рівняння (8.21), то функція при будь-яких значеннях довільних сталих також є його розв'язком.
Доведення. Нехай функції і є розв'язками рівняння (8.21), тоді справедливі тотожності та . Покажемо, що функція також є розв'язком рівняння (8.21). Для цього двічі продиференціюємо досліджувану функцію і підставимо , , у диференціальне рівняння (8.21), одержимо
Отже, функція , що містить дві довільні сталі, є розв'язком диференціального рівняння (8.21). Тоді виникає запитання, чи не є така функція загальним розв'язком рівняння.
Щоб відповісти на це питання, розглянемо поняття лінійної залежності функцій.
Будемо називати функції і лінійно незалежними, якщо їхня лінійна комбінація тільки при і лінійно залежними, якщо знайдеться хоча б одне відмінне від нуля число ( чи ) таке, що для будь-якого значення аргументу лінійна комбінація .
Очевидно, що якщо функції і лінійно залежні, то вони пропорційні, тобто і, якщо функції і лінійно незалежні, то вони не пропорційні, тобто .
Так, функції , лінійно незалежні, тому що , а функції , лінійно залежні, оскільки .
Для лінійно незалежних функцій , тобто . А це можливо лише при , що за допомогою визначника другого порядку можна записати у вигляді
.
Даний визначник, називається визначником Вронського для функцій і та позначається .
Отже, для лінійно незалежних функцій і визначник Вронського відмінний від нуля для будь-якого значення аргументу.
Аналогічно, якщо функції і лінійно залежні, для них , тобто . Звідки , а це означає, що визначник Вронського для будь-якого .
Теорема 8.2. Якщо і два лінійно незалежні частинні розв'язки лінійного однорідного диференціального рівняння другого порядку (8.21) , то функція
, (8.22)
де і – довільні сталі, є його загальним розв'язком.
Доведення. З теореми 8.1 випливає, що функція є розв'язком рівняння (8.21) при будь-яких сталих і .
Доведемо тепер, що які б не були початкові умови , , можна так підібрати значення довільних сталих і , щоб відповідний частинний розв'язок задовольняв заданим початковим умовам, тобто
(8.23)
Визначником даної системи лінійних рівнянь, у якій і невідомі числа, є визначник Вронського. Оскільки за умовою функції і лінійно незалежні, то
,
а значить система (8.23) має єдиний розв'язок. Отже, для будь-яких початкових умов завжди можна з розв'язку (8.22) знайти частинний розв'язок, що задовольняє їм, а значить розв'язок (8.22) є загальним.
З доведеної теореми випливає, що для відшукання загального розв'язку (8.22) досить знайти два лінійно незалежних частинних розв'язки і скласти їхню лінійну комбінацію з довільними сталими.