- •Предмет політичної економії. Економічні категорії. Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •2.Методи політичної економії.
- •3.Політична економія в системі економічних наук. Економічна теорія та економічна політика.
- •4.Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація.
- •5.Закон зростання потреб. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.
- •6. Зміст та види суспільного виробництва. Фактори виробництва та їх сучасна структура.
- •7.Виробничі можливості в економічній системі та проблема вибору. Крива виробничих можливостей.
- •8.Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •9.Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі.
- •10.Адміністративно-командна економіка як система. Механізм її функціонування, переваги і недоліки.
- •11.Ринкова економіка як система. Основні риси ринкової економіки її переваги і недоліки.
- •12.Змішана економіка, її основні риси. Моделі змішаної економіки.
- •13.Натуральне та товарне господарство. Їх загальна характеристика. Види товарного виробництва.
- •14.Товар та його властивості. Вартість і ціна: альтернативні теорії вартості.
- •15.Еволюція форм вартості та сутність грошей. Функції грошей. Закон обігу грошей.
Предмет політичної економії. Економічні категорії. Економічні закони та їх об’єктивний характер.
Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, так само, як складна, багатогранна і динамічна економічна життєдіяльність людини. На кожному етапі розвитку суспільства представники різних економічних шкіл пов'язували його з примноженням багатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні західні економісти — з проблемами "рідкісності", "обмеженості ресурсів та ефективності використання їх", "альтернативності вибору" тощо.
Узагальнюючи вищенаведене, предметом політекономії є вивчення законів еволюції відносин економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил, і насамперед, людини (її потреб, інтересів, цілей) в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні).
Економічна теорія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії та закони. Економічні категорії- абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін. Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин. Економічні закони у своїй сукупності створюють системи економічних законів, яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах. Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, — окремі її сфери. Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами і є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують.
2.Методи політичної економії.
Метод політекономії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем. Складність і багатовимірність економічної системи вимагає адекватних методів її пізнання. Фундаментальний принцип методології економічної теорії полягає в системному підході до аналізу. Системний підхід в політекономії означає вивчення внутрішніх причинно-наслідкових, структурно-функціональних, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Саме їх пізнання дає змогу виявити складні процеси розвитку економічної системи, з'ясувати природу багатьох економічних процесів і явищ. Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших сталих сторін певного явища, абстрагованих від всього другорядного, випадкового, неістотного. Аналіз і синтез як методи дослідження застосовується в єдності двох його складових. При аналізі об'єкт дослідження розумово або фактично розкладається на складові, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому. Індукція і дедукція. Індукція- це метод пізнання від окремого до загального. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Ці методи забезпечують діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального. Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей і подробиць, не властивих цьому процесові. Економічне моделювання — це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відображає реальну картину економічного життя.