Тема 5: Інновації як об’єкт інвестиційної діяльності План лекції
Зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності.
Об’єкти та суб’єкти інноваційної діяльності.
Джерела фінансування інноваційних інвестицій.
Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні.
1. Зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності
Різні вчені трактують поняття „інновації” в залежності від предмету та об’єкту свого дослідження. Наприклад, Б. Твісс у своїй праці визначає інновацію як процес, в якому винахід або ідея набувають економічного змісту. Ф. Ніксон вважає, що інновація - це сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, що призводять до появи на ринку нових товарів та поліпшених промислових процесів та устаткування.
У відповідності із міжнародними стандартами, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.
Існує два підходи до визначення поняття „інновація”: широкий та вузький. Класичною позицією широкого підходу вважають викладене австрійським економістом І. Шумпетером ще у 1913 р. в роботі „Теорія економічного розвитку” розуміння цього процесу як такого, що складається з п’яти основних варіантів:
1) введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або товару нового виду);
2) впровадження нового методу виробництва продукції (методу, який раніше не використовувався в даній галузі промисловості);
3) відкриття нового ринку, на якому дана галузь промисловості даної країни не була представлена;
4) завоювання нового джерела сировини та напівфабрикатів;
5) впровадження нової організаційної структури в будь-якій галузі.
Більша ж частина економістів стоїть на позиціях більш вузького підходу. Вони вважають, що інновація - це процес застосування нових технологій, виробів.
В умовах ринкової економіки основною складовою інноваційної діяльності є нововведення, новітності та інвестиції.
Проміжок часу, починаючи від появи ідеї до закінчення періоду використання нововведення, має назву життєвого циклу інновації.
Життєвий цикл інновації у послідовності проведення робіт складають собою інноваційний процес, який включає такі етапи:
передвиробничий (етап НДР та ДКР);
виробництво;
експлуатація.
У міжнародному стандарті з управління якістю ISO-9004 викладається більш докладна розбивка життєвого циклу продукції на окремі етапи:
маркетинг, пошуки та дослідження ринку;
проектування та розробка технічних вимог, розробка продукції;
матеріально-технічне постачання;
підготовка та розробка виробничих процесів;
виробництво;
контроль, проведення випробувань та досліджень;
пакування, зберігання;
реалізація та розподіл продукції;
монтаж та експлуатація;
технічна допомога, обслуговування, сервіс;
утилізація після використання.
Ознаки, за якими класифікуються інновації:
1) за сферою застосування: економічні, організаційні, технологічні, товарні, суспільні інновації.
2) в залежності від глибини змін: радикальні (базові), поліпшуючі, модифікаційні (окремі).
3) з урахуванням сфер діяльності: технологічними, виробничими, економічними, торгівельними, соціальними, організаційними тощо.
4) за причинами виникнення:
реактивні - це інновації, які забезпечують виживання фірми в умовах конкуренції; вони з’являються як реакція на нові перетворення з боку конкурентів, щоб бути в змозі продовжувати існування на ринку;
стратегічні інновації - це новітності, впровадження яких носить упереджувальний характер з метою отримання визначальних конкурентних переваг в перспективі.
Участь суб’єктів на ринку нововведень проявляється шляхом:
проведення власних НДР та ДКР;
замовлень на проведення НДР та ДКР в інших організаціях;
проведення спільно з іншими організаціями НДР та ДКР;
придбання патенту, ліцензії, ноу-хау на право виробництва виробів;
купівлі готового виробу, програмного забезпечення і т. ін.;
створення спільних підприємств по випуску нової продукції із залученням у якості внеску іноземних технологій, ноу-хау та ін;
придбання результатів інтелектуальної діяльності тощо.
Інноваційна сфера уявляє собою систему взаємодії виробників інноваційної продукції, інвесторів і споживачів.
Інноваційна діяльність - це комплекс практичних дій, спрямованих на використання науково-технічних результатів для отримання нових, або поліпшення існуючих виробів, технологій, методів управління та ін.
Інноваційний процес – це сукупність етапів, стадій, дій, пов’язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що мають нові властивості, які більш ефективно задовольняють існуючі потреби та такі, що з’являються чи можуть з’явитися.
Важливим моментом у здійсненні інноваційних процесів є забезпечення захисту права автора на винахід, наукову ідею, чи розробку.
В сучасному світі застосовуються декілька способів захисту інтелектуальної власності: патенти, авторське право, товарний знак, різноманітні ліцензії.