Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 1 по Организациям.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
34.68 Кб
Скачать

Тема 4

Варіант 6: Як пов’язані між собою норми часу та норми виробітку? Яка математична модель описує цю залежність?

Норма часу - це величина витрат робочого часу на виконання одиниці роботи встановлюється працівникові або групі працівників (бригаді)відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах. Норму часу, встановлену на операцію або одиницю виробу, називають нормою штучного часу.  Норма виробітку - це встановлений обсяг роботи, який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Таким чином, норма виробітку є величиною, обернено пропорційній нормі часу. Вона встановлюється, як правило, в масовому і великосерійному виробництвах, де на кожному робочому місці виконується одна або декілька операцій.

Норма часу і норма виробітку пов'язані між собою зворотною залежністю - із зменшенням норми часу збільшується норма виробітку.  При цьому слід зазначити, що норма виробітку збільшується у великих розмірах, ніж зменшується норма часу. Залежність між цими нормами визначається за формулами:  Х =   ;  у =   ;  де х - відсоток зниження норми часу;  у - відсоток підвищення норми виробітку.

Список використаної літератури:

  1. Єсінова н. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник/ Ніна Єсінова,. - к.: Кондор, 2004. - 429 с.

Варіант 20. Питання 5: Чим принципово відрізняється норма штучного та штучно-калькуляційного часу?

Сумарна величина нормованих елементів затрат часу на одиницю продукції (виконання операції) є штучно-калькуляційним часом (Тшк), або повною нормою часу за певних організаційно-технічних умов .Норма штучно-калькуляційного часу використовується як основна планово-облікова одиниця з метою планування виробництва, організації праці, нарахування заробітної плати тощо. Розгорнута формула повної норми штучно-калькуляційного часу має такий вигляд:

Тшк = Тп-з + То + Тд + Торг + Ттех + Тв + Тос + Тпт,

де Тп-з — норма підготовчо-завершального часу, яка встановлюється в одиничному і дрібносерійному виробництві на одну деталь (виріб), у серійному — на партію деталей (виробів), у масовому додається до часу обслуговування робочого місця;

То — норма основного часу;

Тд — норма допоміжного часу;

Торг та Ттех — норма часу відповідно на організаційне та технічне обслуговування робочого місця;

Тв — норма часу на регламентований відпочинок;

Тос — норма часу на регламентовані особисті потреби;

Тпт — норма часу на регламентовані перерви з організаційно-технічних причин.

На практиці часто об’єднують основний і допоміжний час, час організаційного і технічного обслуговування, час на відпочинок та особисті потреби. У серійному та одиничному виробництвах час регламентованих перерв Тпр, як правило, відсутній. У такому разі формула штучно-калькуляційного часу набуває спрощеного вигляду:

Тшк = Тп-з + Топ + Тоб + Твоп,

де Топ — норма оперативного часу (То + Тд);

Тоб — норма часу на обслуговування робочого місця (Торг + Ттех);

Твоп — норма часу на відпочинок та особисті потреби (Тв + Тос)

У середині повної (штучно-калькуляційної) норми виділяють так звану норму штучного часу, яка відображає сумарні затрати часу (за винятком підготовчо-завершального) на виготовлення окремої одиниці продукції (виконання операції) за певних організаційно-технічних умов:

Тшт = Топ + Тоб + Твоп = То + Тд + Торг + Ттех + Тв + Тос.

Список використаної літератури:

1.Підручник «Організація виробництва» в. Г. Василько:Розділ «Нормування праці»ст.150-153

Тема 3

Вариант №20:Дайте определение прерывному годовому режиме работы производства

Вопрос 5:

Прерывный годовой режим – это когда предприятия и структурные подразделения не работают в общевыходные и праздничные дни. В эти дни производственные ремонтные работы и осуществляемые процессы непрерывного характера – водоотлив, вентиляция и др.

. Наиболее распространены для горных предприятий прерывные режимы работы: с тремя 7-часовыми сменами в сутки, двумя общими выходными днями — пятидневная рабочая неделя; с тремя 7-часовыми сменами в сутки, одним общим и одним скользящим выходным днём.

Прерывный режим работы может быть с 1 и 2 выходными днями для шахты и рабочих соответственно.

В настоящее время существуют следующие недельные режимы:

- прерывный(с 1 общевыходным днем, при котором шахта работает 6 дней в неделю, рабочие 5 дней с предоставлением 2 выходного дня по скользящему графику в течении недели).

- непрерывный(с 2 общевыходными днями, шахта и рабочие работают 5 дней в неделю).

Прерывный годовой режим работы с общими выходными днями имеет следующие положительные стороны: создаются нормальные условия для проведения планово-предупредительных ремонтов в общие выходные дни. Вследствие этого превышается надежность и увеличивается срок службы оборудования без существенного изменения его технических характеристик, обеспечивается постоянный состав рабочих без подменных бригад, способствует вовлечь рабочих в культурно-массовые и общественные мероприятия.

Недостатком прерывного режима работы является уменьшение планового фонда рабочего времени, а это в отдельных случаях может привести к ухудшению использования основных производственных фондов.

Прерывный режим работы может быть с одним или двумя общими выходными днями для рудника, горного участка и рабочих, а также с одним общим выходным.

Вариант 6: Плановый баланс рабочего времени

Статья 50. Норма продолжительности рабочего времени Нормальная продолжительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю.  Предприятия и организации при заключении коллективного договора могут устанавливать меньшую норму продолжительности рабочего времени, чем предусмотрено в части первой настоящей статьи.

Норма продолжительности рабочего времени на 2012 год:

При 40 часовой рабочей неделе-2001 час;

При 36 часовой рабочей недели-1807,2 часа.

Тема 2

6. Кооперування - це тривалі виробничі зв'язки між підприємствами, що спільно випускають якусь складну продукцію.

Відповідно до форм спеціалізації в промисловості розрізняють три форми кооперування:

1. Предметне кооперування полягає в тім, що ряд підприємств поставляє різні вироби (електромотори, генератори, редуктори й ін.) головним заводам, що випускають машини й устаткування.

І.Подетальне кооперування, коли ряд спеціалізованих підприємств поставляє головному заводу вузли і деталі (підшипники, втулки і т.д.).

3. Технологічне чи стадійне кооперування, що виражається в постачаннях одними підприємствами напівфабрикатів головним заводам (пряжа - ткацьким фабрикам, виливка - машинобудівним заводам).