2.Показники і методи виміру продуктивнсіт праці.

Рівні виміру продуктивності праці:

• суспільства

• п-ва

• окремої ділянки

• цеху

• на рівні бригади

• окремого працівника

Показників ефективності прці є 2:

1. виробіток=Q|T

2. трудомісткість= T/ Q

1% зниження трудомісткості ≠1% зростання виробітку

Виробіток і продуктивність праці майже синоніми.

%∆↑В=%↓Тр*100%/100-%↓Тр

%↓Тр=%↑В*100/100+%↑В

І=Пп.′/Ппº

Виробіток буває

• годинний - на1 відпрацьовану людино голину, він х-зує продуктивність праці за відпрацьований час

• денний – на 1 людинодень,залежить від тривалості робочого дня від використання робочого часу

• річний – на 1 середньооблікового працівника, враховує не тільки внутрішньозміннні простої, а й цілодобові.

Трудомісткість виробнича = трудомісткість технічна+трудомісткість обслуговування

Трудомісткість буває:

• планова

• нормативна, що відповідає нормам виробітку

• фактична, та що фактично виявилась

Методи вимірювання продуктивності:

• натуральний, коли ПП вимірюється в натуральному вимірнику(з тони сталі).Перевага – точність, недолік – порівняння досить ускладнюється.

• умовно-натуральний, вимірює в умовно натуральних одиницях

за трудмвсткістю

за калорійністю

• трудовий вимірює ПП у нормо годинах та людиноднях. Трудовий метод застосовується у бригадах, достатньо точни, але недолік, що його не можна застосовувати довго, бо він має змінюватись із зміною норми виробітку

• вартісний метод – грошовий вираз.Найбільш розповсюджений, годиться для порівняння всіх виробництв

3.Фактори і резерви підвищення продуктивності і продуктивності праці.

Фактори є рушійні сили, які впливають на конкретний процес, його динаміку, розвиток і рівень.

Фактори продуктивності залежать від природних і суспільно-економічних умов.

Природні умови – це те середовище в якому здійснюється суспільний процес в-ва А соціально-ек умови визначаються характером виробничих відносин, ступенем розвитку ринкових відносин, ступенем розвитку продуктивних сил та рівнем життя.

2 групи факторів:

- зовнішні фактори, які вкл політичні, соціальні і економічні аспекти розвитку суп і вони знаходяться поза контролем в-ва.

- внутрішні фактори – це ті фактори, які знаходяться в зоні контролю п-ва. У свою чергу внутрішні фактори поділяються:

- тверді

- М’які

Фактори ПП є 3 групи:

• мат-технічні фактори, вони обумовлені якістю, рівнем розвитку і використанням засобів в-ва;

• організаційно-економічні – х-зують ступінь розвитку організації і управління в-вом

• соціально-психологічні, пов’язані з роллю людини у суспільному в-ві і х-зують ступінь використання робочої сили.

Основою всього суп в-ва і основним елементом мат-техн факторів є НТП

Мат-техн фактори сприяють економії як живої так і уречевленої праці.

• Фондоозброєність — це показник оснащеності праці ви- робничими основними фондами. Визначається відношенням середньорічної балансової вартості виробничих основних фон­дів до середньооблікової чисельності робітників або праців- ників.

• Фондовіддача — загальний показник використання всієї сукупності основних виробничих фондів. Визначається відношенням річного обсягу випуску продукції у грошовому виразі до середньорічної (без урахування зносу) балансової вартості основних виробничих фондів.

Резерви зростання ПП

Є можливості економії суспільної праці, які хоча і виявлені, але з якихось причин не виористовуютьяс. Фактично резерви є невикористані можливості. Взаємодія між факторами і резервами полягає в тому, що фактори являють собою ршійні сили або причини зміни рівня продуктивності праці, а використання резервів є безпосередній процес реалізації дії тих чи інших факторів.

Резерви класифікуються наступним чином:

• резерви у використані засобів праці

• резерви у використанні предметів праці

• резерви застосування праці

за затратами часу:

-стратегічні

-Поточні

За рівнем їх використання:

-загальноекономічні

- галузеві

- внутрішньовиробничі

Які б резерви не були, але використання їх здійснюється безпосередньо на конкретних п-вах.

Соціально- трудові відносини у зайнятості.

Безробіття є незайнятість певної частини економічно активного населення з об’єктивних причин притаманних ринковій економіці(закон народонаселення, економічні цикли, втілення НТП та ін)

Безробітними визнаються працездатні громадяни, працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку, або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Закон Оукена виражає взаємозалежність між зміною ВВП т абезробіттям.

Якщо потрібно утримати безробіття, то слід отримати приріст ВВП у 2,5-3,0% . Для України прийнято брати 2,7. Кожні два додаткових пункти(%) приросту ВВП дають зниження безробіття на 1%.

Зростає ВВП на 9%, відповідно до Закону Оукена маємо наступне зниження безробіття: 9-2,7/2=3,15.