“Обґрунтована теорія” Б. Гейзера і А. Штрауса. Обґрунтування можливості побудови міні – теорій в якісних дослідженнях.
Види перевірки статистичних гіпотез.
Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (В. Паніотто).
Використання сіткового аналізу в соціологічних дослідженнях. Основні види структурних показників.
Генеза поняття “надійність” в соціології.
Завдання багатовимірного шкалювання в соціології.
Засоби наочного подання соціологічних даних. Правила подання даних.
Засоби перевірки надійності соціологічної інформації в разі використання “якісних” методів дослідження.
Застосування факторного аналізу в соціології.
Застосування фільтрів у процесі обробки та аналізу інформації. Вимоги до побудови логічних умов фільтрів.
Інтерпретативна соціологія: основні концептуальні положення та їх вплив на методологію соціологічного дослідження.
Кластерний аналіз: суть процедури та доцільність використання в соціології.
Коефіцієнти взаємного впливу ознак (асоціації та контенгенції, Гудмана).
Коефіцієнти кореляції Пірсона, Крамера, Чупрова: їхнє призначення та діапазон значень.
Коефіцієнти рангової кореляції: їхній зміст, порівняльна характеристика особливостей кожного.
Критерій Хі-квадрат, його зміст та оцінка значення.
Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
Міри центральної тенденції, їхні математичні якості та співставимість.
Множинна регресія. Коефіцієнти приватної та множинної кореляції.
Моделі факторного аналізу. Критерії відбору кількості факторів.
Надійність соціологічних спостережень.
Наративне біографічне інтерв’ю.
Наукова та статистична гіпотези дослідження: порівняльна характеристика.
Необхідність у використанні засобів дискриптивної статистики.
Необхідність у формуванні нових ознак. Побудова логічних умов для нової ознаки.
Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження.
Організація та етапи обробки соціологічної інформації за допомогою ЕОМ.
Основні завдання кількісних методів у соціології.
Основні положення якісного і кількісного підходів у соціології.
Особливості збереження даних якісного дослідження.
Особливості інтерпретації результату факторного аналізу. Використання ітерації.
Підходи до надійності інформації в контексті різних парадигм соціологічного дослідження.
Побудова індексів як прийом вимірювання та аналізу даних.Типи індексів.
Помилки в дослідженні: їхня природа і допустимі межі. Типи помилок.
Поняття верифікації методу.
Поняття кореляції. Функціональний та кореляційний зв’язок.
Поняття регресії. Види регресій.
Призначення мір варіації, їхні різновиди та особливості інтерпретації.
Прийом зважування масиву. Поняття ваги.
Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
Рівняння лінійної регресії: структура та змістовна інтерпретація складових елементів.
Розкрийте зміст таких понять як: якість мети, якість засобів, якість процесу і якість результату соціологічного дослідження.
Розрахунок об’єму та помилки вибіркової сукупності.
Складові якості соціологічного дослідження (за В.Паніотто).
Соціологічне розуміння статистичного факту.
Специфіка взаємовідносин суб’єкту і об’єкту соціологічного дослідження.
Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
Способи кодування даних якісних досліджень.
Стандартизація показників (необхідність та прийоми).
Статус теорії в дослідженні. Зміст теоретичних помилок в дослідженні.
Типи помилок при перевірці статистичних гіпотез.
Типи шкал та їх класифікація за рівнем вимірювання.
Традиційна та інтерпретативна техніки аналізу автобіографій.
Транскрибування вербальних даних.
Триангуляція даних якісних досліджень.
Фактори надійності первинних даних анкетного опитування.
Фокусоване та лейтмотивне біографічне інтерв’ю.
Яким чином визначається обсяг вибірки в якісних дослідженнях? Продемонструйте на прикладі ФГІ.
Якісні можливості документальної інформації.