Тема 2.2. Використання транспортних засобів для перевезення пошти

1.Види транспорту, що використовуються для перевезення пошти.

2.Вибір транспортних засобів для перевезення поштових відправлень та періодичних видань.

3.Алгоритм розрахунку інвентарного парку рухомого складу та кількості бригад для його обслуговування.

4.Складання розкладів руху поштового транспорту.

1.Види транспорту, що використовуються для перевезення пошти.

Для перевезення пошти можуть використовуватись різні види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та авіатранспорт.

Основна частина перевезень пошти припадає на автомобільний транспорт, важливими перевагами якого є його мобільність, можливість завантаження і розвантаження пошти безпосередньо у вузлах зв’язку, можливість оперативної зміни маршрутів і розкладів руху. Як недоліки перевезень пошти автомобільним транспортом виступають відносно низка швидкість руху, особливо за районними маршрутами та її залежність від погодних умов, недостатня захищеність від пограбувань.

Поштові вагони як транспортні засоби мають ряд добре відомих переваг перед автомобілями, до яких відносяться велика вантажопідйомність, практична незалежність від погодних умов, захищеність від пограбувань, можливість сортування поштових відправлень під час руху. Цим перевагам протистоїть основний недолік – поштові вагони в Україні, на відзнаку від західних країн, курсують у складі пасажирських поїздів, розклади руху яких, як правило, не задовольняють вимогам пошти, не узгоджуються з нормативами оброблення і доставляння поштових відправлень і періодичних видань.

Слід враховувати, що вартість перевезень поштових вантажів автомобільним транспортом пропорційна прибутку маси поштових вантажів на протяжність поштових маршрутів (так звані тонно-кілометри), в той час як тарифи на перевезення поштових вантажів у поштових вагонах не залежать від маси поштових вантажів, внаслідок чого вартість перевезень в поштових вагонах визначається лише протяжністю поштових маршрутів (так звані вагоно-кілометри).

Звідси витікає, що поштовими вагонами доцільно здійснювати перевезення значних обсягів поштових відправлень і періодичних видань, контрольні терміни просування яких можуть бути уповільнені у порівнянні з контрольними термінами просування письмової кореспонденції і центральних періодичних видань (міжнародна пошта, внутрішня посилочна пошта, щотижневі газети, журнали, рекламна продукція, товари, що пересилаються поштою, тощо).

З урахуванням структури магістральної мережі і величин поштових потоків в оптимізованій магістральній мережі доцільно передбачити маршрути поштових вагонів від головного вузла до установ міжнародного обміну, крупних обласних вузлів, віддалених і важкодоступних для автомобільного транспорту обласних вузлів.

Використання авіаційного транспорту для перевезень пошти доцільно лише при необхідності скорочення контрольних термінів просування письмової кореспонденції та центральних періодичних видань і можливо в двох варіантах.

В першому варіанті для перевезень пошти використовуються пасажирські літаки цивільної авіації. Перевезення пошти здійснюються за рахунок довантаження літаків. Вартість перевезень 1 кг пошти прирівнюється до вартості перевезень 1 кг багажу і становить близько 1% вартості авіаквитка. Як свідчать розрахунки, таке перевезення доцільно, якщо маса поштового вантажу не перевищує 200 кг. Як недолік цього варіанту виступає неузгодженість розкладів руху пасажирських літаків цивільної авіації (як правило, денні часи) з графіками оброблення і доставляння письмової кореспонденції та графіками виходу з друку центральних періодичних видань.

В другому варіанті для перевезень пошти використовуються поштові транспортні літаки, розклади руху яких узгоджені з графіками оброблення і доставляння письмової кореспонденції та графіками виходу з друку центральних періодичних видань, однак, вартість перевезень до 10 т вантажу чартерним рейсом до 1 тис. км на таких літаках сягає кількох тисяч умовних одиниць, що не дає змоги розглядати зазначений варіант як реальну перспективу.

В табл. 4.4.1 наведено значення контрольних термінів просування письмової кореспонденції між обласними центрами України, які можуть бути досягнені при використанні для перевезень пошти різних видів транспорту.

Таблиця 4.4.1

Вид транспорту	Контрольні терміни
Поштові вагони	D + 3
Автомобілі	D + 2
Пасажирські літаки	D + 2
Поштові літаки	D + 1

Отже, автомобільний транспорт і на майбутнє залишається основним видом транспорту для перевезень письмової кореспонденції та центральних періодичних видань за магістральними маршрутами і єдиним видом транспорту для їх перевезень за обласними та районними маршрутами. Перевезення посилочної та інших видів важкої пошти здійснюються шляхом

довантаження поштових автомобілів, з якими перевозиться письмова кореспонденція та центральні періодичні видання.

Як підсумок, зазначимо переваги та недоліки різних видів транспорту.

Залізничний транспорт

Переваги: велика вантажопідйомність, можливість обробки ПВ під час руху і збереженість поштових відправлень

Недоліки: низький рівень використання в сучасних умовах і залежність від розкладів руху пасажирського транспорту.

Автомобільний транспорт

Переваги: висока маневреність, відносно велика швидкість, можливість відправлення в будь-який час і пристосованість для всіх видів вантажів.

Недоліки: порівняно менший ступінь захищеності ПВ.

Авіатранспорт

Переваги: висока швидкість, можливість використання в умовах бездоріжжя.

Недоліки: Висока собівартість, залежність від метеоумов.

Водний транспорт

Переваги: низька собівартість перевезення ПВ.

Недоліки: залежність від періоду навігації.

При виборі транспортних засобів для перевезення пошти беруться до уваги два основних критерії – мінімум часу та мінімум витрат.