- •Поняття та види договорів
- •Умови договору
- •Істотні умови договору
- •Порядок укладення та форма договору
- •Зміст договору
- •Розірвання договору
- •Право на односторонню відмову від договору
- •Попередній, публічний договори, договір про приєднання
- •Договір на користь третьої особи
- •Особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •Права та обов’язки продавця та покупця
- •Право продажу товарів
- •Договірні міни
- •Особливості договору поставки продукції для державних потреб
- •Договір контракції
- •Зміст, сторони, форма договору дарування
- •Пожертва
- •Розірвання договору дарування
- •Договір ренти. Відмінність від договору довічного утримання
- •Поняття та правова природа договору довічного утримання
- •Порядок укладення, форма договору довічного утримання
- •Сторони укладення договору довічного утримання
- •Розірвання договору довічного утримання
- •Поняття та правова природа договору найму
- •Зміст договору найму
- •Права та обов’язки наймача
- •Права та обов’язки наймодавця
- •Найм нерухомого майна
- •Найм (оренда) транспортних засобів
- •Договір фінансового лізингу
- •Договір позички
- •Обов'язки користувача
- •Розірвання договору позички
- •Договір підряду. Сторони договору підряду
- •Відповідальність підрядника
- •Побутовий підряд
- •Відповідальність підрядника за договором будівельного підряду
- •Договір перевезення пасажирів та багажу.
- •Порядок укладення та оформлення виконання договору перевезення вантажу
- •Відповідальність перевізника
- •Договір транспортного експедирування
- •Спадковий договір
- •Договір позики, кредитний договір, комерційний кредит
- •Договір банківського вкладу
- •Договір банківського рахунку
- •Розрахунки платіжними дорученнями
- •Підстави та черговість списання грошових коштів з рахунка клієнта
- •Договір комісії
- •Договір зберігання. Зберігання на товарному складі
- •Види та форми страхування
- •Сторони договору страхування
- •Зміст договору страхування
- •Підстави та правові наслідки припинення договору страхування
- •Договір управління майном
- •Авторські договори
- •Ліцензійні договори
- •Публічна обіцянка винагороди
- •Набуття збереження майна без достатньої правової підстави
- •Умови деліктної відповідальності
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою чи неповнолітньою особою
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •Спадкування за законом
- •Спадкування за заповітом
- •Заповіт. Право на заповіт
- •Виконання заповіту
- •Заповідальний відказ
- •Право на обов’язкову частку в спадщині
- •Спадковий договір.
- •Спадкова трансмісія та спадкування за правом представлення
Сторони укладення договору довічного утримання
Сторонами договору довічного утримання (догляду) є відчужувач і набувач. Відчужувачем може бути будь-яка особа незалежно від віку і стану здоров'я.
Набувачем може бути фізична особа, яка може утримувати відчужувача.
ЦК надає відчужувачеві право передбачити в договорі кілька набувачів, які отримають майно на праві спільної сумісної власності. Зазначені особи несуть обов'язки з утримання перед відчужувачем солідарно.
Договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи. В такому випадку набувач зобов'язаний виконати свій обов'язок не на користь відчужувача, а на користь третьої особи.
Розірвання договору довічного утримання
Закон не дає переліку підстав для розірвання договору довічного утримання (догляду), що мають істотне значення.
Якщо договір був розірваний внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, останній повинен повернути майно відчужувачеві. В такому випадку право власності на майно, припиняється після припинення договірних відносин із зазначених підстав., витрати, зроблені набувачем щодо утримання майна, йому не відшкодовуються.
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний також з ініціативи набувача у разі неможливості його подальшого виконання з підстав, що мають істотне значення. В такому разі залежно від тривалості утримання суд може зберегти за набувачем право власності на частину майна.
Поняття та правова природа договору найму
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Договір найму (оренди) є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору (наймодавець та наймач) несе обов’язки на користь іншої сторони, консенсуальним або реальним та оплатним, тому що наймодавець за виконання своїх обов’язків з передачі майна у користування наймачеві повинен отримати від останнього зустрічне надання у вигляді внесення орендної плати.
Договір найму належить до категорії цивільно-правових договорів про передачу майна у користування.
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути об’єктом договору найму (ч. 1 ст. 760).
Стаття 759. Договір найму
1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
2. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Зміст договору найму
Договір найму (оренди) належить до найдавніших інститутів зобов'язального права. Цей договір є двостороннім, оскільки сторони цього договору наділені певними правами і обов'язками. Сторонами вказаного договору є наймодавець і наймач. Договір найму (оренди) належить до консенсуальних договорів, але він може бути і реальним. Договірні відносини найму (оренди) здійснюються на платній основі. В главі 58 ЦК містяться загальні положення про договір майнового найму (оренди), які поширюються на всі види найму. Водночас в ЦК, інших законодавчих актах можуть встановлюватися спеціальні положення щодо регулювання окремих видів найму. Зокрема, Законом «Про оренду державного та комунального майна» визначаються особливості найму об'єктів державної і комунальної власності.