Тема: Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин. 1. Поняття та ознаки юридичної особи. 2. Правоздатність юридичної особи. 3. Дієздатність юридичної особи. 4. Порядок виникнення юридичної особи. 5. Порядок припинення юридичної особи. 6. Види юридичних осіб. 7. Підприємницькі товариства. 1. Юридична особа - поняття, ознаки

Поряд з фізичними особами, юридичні особи - суб'єкти приватноправових відносин, тобто приватного права (цивільного права).

Юридична особа - це організація, що має відособлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді або в третейському суді (ст.23 ГК України).

Ознаки юридичної особи:

Наявність відособленого майна, тобто приналежного винятково юридичній особі, відособленого від майна яких-небудь інших осіб (наприклад, засновників юридичної особи).

Наявність організаційної єдності, тобто організаційної цілісності юридичної особи: існування й участь у цивільному обороті як єдиного цілого закріплених в уставі (положенні) юридичної особи його різного роду органів, структурних підрозділів.

Участь у цивільному обороті від свого імені, тобто не від імені яких-небудь інших осіб (наприклад, засновників юридичної особи). Керівники філій і представництв юридичних осіб діють на підставі доручення, отриманої ними від юридичної особи до складу якого вони входять. Юридична особа завжди має своє найменування, що індивідуалізує (персоніфікує) його в загальній масі інших юридичних осіб.

Самостійна майнова відповідальність, тобто юридична особа відповідає за своїми обов'язками винятково своїм майном (відособленим від майна інших осіб), а не майном, наприклад, його засновників.

Правоздатність і дієздатність юридичних осіб здобуваються одночасно, виникають із моменту державної реєстрації юридичної особи.

Арбітражний суд — державний, офіційний, створений для розв'язання майнових спорів між юридичними особами різних формвласності.

Трете́йський су́д — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавленихфізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом «Про третейські суди» для вирішення суперечок, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

2. Цивільна правоздатність юридичної особи

Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи

1.Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну нездатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

3. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створенню і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Правоздатність юридичної особи.

Правоздатність юридичної особи. Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа на­діляється цивільною праводієздатністю.

Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність може бути обмежена лише за рішен­ням суду.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Цивільні права та обов'язки юридичних осіб виникають з правочинів (договорів).Майнові права та обов'язки юридич­ної особи можуть виникати з односторонніх правочинів (за­повіту, оголошення конкурсу тощо), а також із неправомірних дій (заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав тощо).

Юридична особа також здатна мати особисті немайнові права та обов'язки. До них відносять права на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову репутацію та ін.

Юридична особа має своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменуван­ня установи повинно також містити інформацію про характер її діяльності (ст. 90 ЦК України).

Найменування юридичної особи вказується в її установ­чих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юри­дичної особи визначається місцем її державної реєстрації, як­що інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридич­ної особи вказується в її установчих документах.

Виробнича марка виступає засобом індивідуалізації юри­дичної особи та продукції, яку вона виготовляє. Виробнича марка включає в себе найменування організації, вказівки на сорт виробу, номер стандарту, ціну та інші відомості.

Знаки для товарів і послуг — це зареєстроване у встанов­леному порядку позначення, яке служить для розрізнення то­варів (послуг) одних фізичних чи юридичних осіб від од­норідних товарів інших осіб. На зареєстрований знак патентне відомство України видає свідоцтво.

Юридичні особи мають право на недоторканність ділової репутації та її судовий захист (ст. 94 ЦК України). Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону висту­пає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і не перевищувати своїх повноважень.

Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Власник здійснює свої права з управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним ор­гани. Керівник підприємства наймається (призначається) власником або уповноваженим ним органом, з ним укла­дається контракт (договір). Керівник підприємства са­мостійно розв'язує питання діяльності підприємства, за ви­нятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших ор­ганів управління цього підприємства.