2.1. Основний об'єкт злочину.

Я думаю, що основним об'єктом злочину є ті суспільні відносини, зміна яких складає соціальну сутність даного злочину і з метою охорони яких видана кримінально-правова норма, що передбачає відповідальність за його вчинення.

2.2. Додатковий об'єкт злочину.

Додатковим об'єктом злочину є ті суспільні відносини, посягання на який не складає сутності даного злочину, але які даний злочин змінює поряд з основним об'єктом. Такі, наприклад, здоров'я при розбої, життя або здоров'я при терористичному акті, майнові відносини при диверсії і т.п. Характерно, що додатковий об'єкт в інших випадках є самостійним об'єктом і завжди потребує кримінально-правової охорони.

2.3. Факультативний об'єкт злочину.

Факультативним об'єктом злочину признаються ті суспільні відносини, що даним злочином в одних випадках змінюються, а в інших — ні. Наприклад, при вчиненні хуліганства іноді заподіюється шкода і здоров'ю особистості, і майновим відносинам, а нерідко хуліганство не змінює цих суспільних відносин. Те ж можна сказати про життя або здоров'я при навмисному знищенні або ушкодженні майна й інших злочинах. Іншими словами, факультативним є додатковий об'єкт, що не завжди піддається злочинній зміні.

Оскільки кваліфікація діянь провадиться тільки по основному об'єкті, то практично важливо з усіх об'єктів, яким даний злочин заподіює шкода, виділити основний. Без цього неможливо домогтися правильної кваліфікації діяння. Саме цим пояснюються помилки, що зустрічаються на практиці і кваліфікації, наприклад, хуліганства і злочинів проти особистості.

Виділення факультативного об'єкта необхідно тому, що він не є обов'язковою ознакою складу злочину і не завжди зазначений в ознаках, що кваліфікують. Проте очевидно, що заподіяння шкоди, крім основного об'єкта, ще і факультативному значно підвищує суспільну небезпеку діяння. Ця обставина повинна враховуватися судом при призначенні виду і розміру покарання.

Оскільки факультативний об'єкт не є обов'язковою ознакою складу злочину і не завжди впливає на кваліфікацію діяння, варто було б, на нашу думку, цей об'єкт завжди виділяти в якості одного з ознак складу злочину.

Розглянуті нами два види класифікації об'єктів злочину не вичерпують усіх можливих її видів. Подальше вивчення цієї важливої проблеми може виявити необхідність і підставу для різноманітних інших видів класифікації об'єктів. Можу запропонувати класифікацію об'єктів по ступені їхньої важливості, соціальної цінності.

Види об'єктів у нормотворчій і правозастосовній діяльності мають різноманітне практичне значення. Для нормо творчості мають значення тільки загальний, родовий і видовий об'єкти:

а) загальний - для визначення загального поняття злочину;

б) родовий - для зразкового переліку основних об'єктів посягання і виділення глав Особливої частини;

в) видовий - для конструювання статей і окремих норм.

У правозастосовній діяльності, навпроти, основне значення набуває безпосередній об'єкт, тому що робітникам органів правосуддя припадає мати справу з конкретним порушенням соціальних можливостей або станів конкретних суб'єктів.

Практика застосування кримінального закону і кваліфікація злочинів - це, головним чином, діяльність із приводу конкретних розкрадань, вбивств конкретних осіб, інших конкретних діянь, а не розкрадань, вбивств взагалі. Тому на практиці здебільшого мова йде про безпосередній об'єкт (крадіжка на заводі «Арсенал», заподіяння шкоди здоров'ю г-на Петрова і т.д.), тобто про ті конкретні суспільні відносини, що уже порушені, змінені злочином.

По даній ознаці і варто розрізняти об'єкт кримінально-правової охорони — ті суспільні відносини, що поставлені під охорону кримінального закону, але котрі ще не піддавалися злочинній зміні, і безпосередній об'єкт злочину — це ті суспільні відносини, що уже порушені вчиненим злочином.