Теоретичні питання

1. Поняття та процесуальне значення вироку суду.

Вирок суду - це рішення суду, постановлене в судовому засіданні, про винуватість або невинуватість підсудного і про застосування до винуватого покарання. Вирок є найважливішим актом, оскільки він є актом правосуддя, який суд постановляє іменем України. Згідно КУ, підсудний вважається невинуватим у вчиненні злочину і не може бути підданий кримінальному покаранню, доки його вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Постановлення вироку відбувається на підставі перевірки усіх обставин справи і у процесуальній формі, яка створює сприятливі умови для встановлення законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

У вироку відображаються громадсько-політична і правова оцінка дій підсудного і вирішуються всі питання, які виникли у справі, а саме:

- чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

- чи є в цьому діянні склад злочину;

- чи винуватий підсудний у вчиненні цього злочину;

- якому покаранню підлягає винуватий;

- чи завдано матеріальну шкоду злочином і в якому розмірі.

Вирок є підсумком всього провадження у справі. Суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

За вироком суду підсудного може бути визнано винним у вчиненні злочину або виправдано і поновлено в правах, а це - найважливіша з гарантій прав і законних інтересів особи, яка була безпідставно обвинувачена у вчиненні злочину і реабілітована виправдувальним вироком.

2. Властивості вироку.

Розрізняються внутрішні і зовнішні властивості вироку, які взаємопов'язані і повністю відбивають якісну характеристику вироку як акта в системі всіх процесуальних рішень. Причому внутрішні властивості вироку обумовлюють його зовнішні властивості.

Внутрішні властивості вироку:

• законність,

• обґрунтованість,

• вмотивованість вироку,

• його справедливість.

Зовнішні властивості вироку:

• виключність

• обов’язковість

• преюдиціальність

Вимога законності вироку означає, що він повинен бути постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону. Вимога законності вироку означає:

• вирок як за формою, так і за змістом ґрунтується на матеріалах справи, які встановлені в судовому засіданні;

• судовий розгляд справи суд здійснив з дотриманням правил, встановлених кримінально-процесуальним законодавством;

• розслідування у справі проведено відповідно до вимог закону;

• вирок відповідає вимогам кримінального закону.

Обґрунтованість вироку - це така його властивість, за якої висновки і рішення суду відповідають фактам, що дійсно мали місце. Вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, винуватість або невинуватість підсудного у вчиненні злочину, про призначення йому покарання, про вирішення цивільного позову, а також інші істотні питання, які виникли у кримінальній справі, є достовірними і випливають з матеріалів розглянутої справи. Обґрунтованість вироку означає, що виключається можливість постановлення іншого рішення, крім прийнятого судом. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, котрі як підтверджують висновок суду, так і свідчать проти нього.

Мотивованість вироку - це зовнішній вигляд його обґрунтованості. Вона означає, що у вироку мають бути викладені докази, які стали підставою для винесення саме такого вироку, і вказано, чому суд прийняв ці докази.

Мотивованим є вирок, в якому вказано, чому суд визнав одні докази достовірними і поклав їх в основу вироку, а інші докази визнав недостовірними і відкинув їх, та наведено мотиви прийнятого судом рішення щодо вини підсудного, кваліфікації злочину, покарання або звільнення від нього, цивільного позову та інші важливі питання.

Справедливість вироку - це його морально-правова характеристика. Вона

базується на його законності і обґрунтованості. Розрізняють справедливість вироку у вузькому розумінні (справедливість покарання) і широкому розумінні (правильність вироку по суті). Справедливий вирок - це вирок, який є правильним за суттю і за формою вирішення справи і відповідає як правовим, так і моральним принципам ставлення до підсудного і вчиненого ним злочину.

Виключність вироку означає: набрання вироком законної сили унеможливлюєпорушення кримінальної справи щодо особи, яку визнано винною чи виправдано. Ця властивість вироку ґрунтується на конституційній засаді про те, що ніхто не може бути притягнений вдруге до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 КУ), а також на міжнародних стандартах, за якими ніхто не повинен бути вдруге засуджений або покараний за злочин, за який він вже був остаточно засуджений чи виправданий. Винятком з цього є тільки можливість перегляду вироку за нововиявленими обставинами.

Обов'язковість вироку означає, що викладені в ньому рішення суду є обов'язковими для всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, посадових і інших осіб і підлягають виконанню на всій території України. Таку властивість вирок отримує після набрання ним законної сили.

Преюдиціальність вироку, який набрав законної сили, втому, що його висновки про встановлені судом факти є обов'язковими для судів при розгляді і вирішенні тих самих обставин у цивільному судочинстві та органів розслідування, інших правоохоронних органів.