5. Витрати підприємства.
Економічні витрати – це витрати, які підприємство повинно здійснити, або ті доходи, які підприємство повинно забезпечити постачальникам ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.
Економічні витрати поділяють на явні і неявні.
Явні (зовнішні) представляють собою плату постачальникам ресурсів (праці, сировини, енергії, придбання обладнання й т.п.). Вони відображаються на балансі підприємства, тому їх називають бухгалтерськими.
Неявні (внутрішні) – це неоплачені витрати на власний та самостійно використовуваний ресурс. Вони не враховуються як витрати в бухгалтерській звітності й представляють собою недоотримані доходи через відмову використовувати власні ресурси за межами фірми. До неявних відносять й нормальний підприємницький прибуток.
В короткострокових періодах витрати поділяють на постійні та змінні.
Постійні (FC) – витрати, величина яких не залежить від змін обсягів випуску (орендна плата, адміністративні видатки, амортизація).
Змінні (VC) – витрати, величина яких змінюється в залежності від змін обсягів продукції (витрати на сировину, енергію, оплату праці робітників й т.п.).
В економічному аналізі розраховують такі показники витрат:
Валові (TC) – це всі витрати (постійні та змінні) в сукупності.
TC = FC + VC.
Середні (AC) – величина витрат, яка приходиться на одиницю продукції. AC = TC / Q.
Граничні (MC) – додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці обсягу продукції. MC = ∆TC / ∆Q.
Собівартість – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво продукції. Вона відображає витрати сировини і матеріалів, амортизаційні відрахування, оплата праці, відрахування на соціальне страхування, плата за кредит та ін.
6. Кругообіг та обіг капіталу підприємства.
Для того, щоб здійснювати виробничу діяльність, підприємству потрібен капітал, який воно пускає в оборот. Капітал повинен бути в постійному русі. Рух капіталу характеризується його кругооборотом.
Кругооборот капіталу – це рух вартості факторів виробництва через сфери виробництва і обігу, в результаті чого вона проходить три стадії й послідовно приймає виробничу, грошову і товарну форми.
РС
Г
— Т … В … Т′ — Г′ ,
ЗВ
де Г – первинний авансований капітал в грошовій формі,
Т – товар,
РС – робоча сила,
ЗВ – засоби виробництва,
В – процес виробництва товарів та послуг,
Т′ - вироблений продукт (його вартість перевищує Т, Т′ = Т + ∆Т),
Г′ - зрісший первинний авансований капітал. (Г′ = Г + ∆Г).
Стадії кругообороту:
Г - Т – на цій стадії купуються засоби виробництва, наймається робоча сила, формуються умови виробництва;
... В ... – на цій стадії здійснюється виробництво товарів і послуг;
Т′ - Г′ – на цій стадії відбувається реалізація товарів і послуг і одержання прибутку.
У процесі кругообороту капітал приймає три функціональні форми: грошову, продуктивну і товарну.
Кругооборот, розглянутий як безупинно поновлюваний процес, називається оборотом капіталу.
Протягом одного кругообороту фірмі повертається лише частина початково авансованої вартості; протягом одного обороту фірмі повертається вся початково авансована вартість.
Час обороту - це період, протягом якого ресурси, пройшовши сфери виробництва і обігу, повертаються до вихідної (грошової ) форми.
Час обороту розпадається на час виробництва і час обігу.
Швидкість обороту вимірюється кількістю оборотів ресурсів, яку вони здійснюють протягом року:
,
де n - кількість оборотів у рік,
O - прийнята одиниця часу (рік),
t - час обороту даних ресурсів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
СРС на теми:
Антимонопольна політика держави.
Система маркетингу у діяльності сучасного підприємства.