1.

Роль комплексу ( місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає

Від Пек залежить розвиток всіх галузей та рівень життя населення. Займає 30-33% .

Основні галузі ПЕК:

• Паливна

• Електро-енергетична.

Електроенергетична:

• -в-во енергії(-традиціні(ТЕС, ГЕС, АЕС);нетрадиціні(альтернативні) : соніяна, вітрова, припливів і відпливів, гідротермальна, місячна.

• Передача до споживача(збільшення кількості еклетропередач, енергетичн системи)

Потужність усіх електростанцій України — 51,8 млн. кВт. Провідна роль у структурі виробництва електроенергії належить ТЕС (48 %) та АЕС (45,3 %).

Роль ПЕК надзвичайно важлива, так як цей міжгалузевий комплекс забезпечує енергетикою і паливними ресурсами усі інші галузі господарства. З цього можемо зробити висновок, що ПЕК має розвиватись випереджувальними темпами, щоб стимулювати розвиток усіх інших галузей промисловості.

Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

Ефективність та інтенсивність суспільного виробництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетич­ні, які обумовлюють функціонування практично всього виробничого апарату сучасної економіки.

Наслідки:

Гідравлічні (ГЕС): затоплення ділянок з родючими ґрунтами, підвищення рівня ґрунтових вод, зміна мікроклімату та режиму річок

Теплові (ТЕС): забруднення атмосфери

Атомні (АЕС): небезпека аварії, радіаційне забруднення

Вітрові (ВЕС) і Сонячні (СЕС):незначні.

2.

Галузева структура

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА:

ТЕС,,ГЕС,АЕС,ВЕС,СЕС,ГТЕС,

ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ:

Вугільна,Газова,Нафтова,,Торфяна,горючосланцеві

3.

Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити

Структура видобутку: вугілля(60%), нафта(7%), газ(25%)

Вугільна промисловість за обсягом видобутку палива в натуральному вираженні посідає перше місце серед інших галузей. Тут зосереджена більшість працівників і основнихфондів паливної промисловості

Нафтова промисловість України характеризується низькими показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші.

Серед галузей паливного комплексу газова промисловість є однією з домінуючих, оскільки забезпечує потреби в паливі виробників і населення

Торфяна промисловістьє одним із найстаріших (поряд з дровами) джерел забезпечення населення дешевим місцевим паливом. У паливному балансі торф нині має другорядне значення, хоча його запаси досить-такизначні.

Горючесланцева промисловість Сланці – джерело палива для ТЕС, цінна сировина для хімічних виробництв.

Високого розвитку в Україні набула електроенергетика. На тери­торії нашої країни розміщені великі атомні, теплові, гідроелектростанції, потужність яких з кожним роком зростає. З 1960 по 1996 рр. виробничі потужності електростанцій зросли з 11,7 до 54 млн кВт, або в 4,9 раза, виробництво електроенергії — з 53,9 до 183 млрд кВт-год, або в 3,4 раза. Нарощування потужностей електростанцій відбулося за рахунок нових теплових, атомних і гідроелектростанцій. Завершено будівництво Дніпровського каскаду та 55 гідроелектростанцій на середніх ріках. Введе­но в дію потужності на Рівненській (818 МВт), Чорнобильській (4000 МВт), Південноукраїнській (2000 МВт), Запорізькій (1000 МВт), Хмельницькій (1000 МВт) та інших атомних електростанціях. На них виробляється майже 1/3 електроенергії, більше половини якої споживається у про­мисловості. Енергетика значною мірою впливає не тільки на розвиток, а й на територіальну організацію народного господарства, насамперед промисловості. Науково-технічний прогрес коригує характер впливу енергетики на розвиток і розміщення господарства. Так, можливості передачі електроенергії на все більші відстані за допомогою ліній електропередачі (ЛЕП) з мінімальними втратами територіально не прив'язують промислові підприємства до джерел електроенергії (електростанції). Внаслідок цього переглядаються принципи розміщення окремих виробництв.

Виробництво електроенергії та впровадження енергозберігаючих технологій дають змогу створювати територіально-виробничі комплекси, де поряд із звичайними виробництвами виникають електромісткі та тепломісткі галузі.

Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). В Україні діє 15 теплових електростанцій, які мають потужність понад 1 млн кіловатів кожна. Вони виробляють майже половину всієї електричної енергій. За останні 30 років потужність теплових станцій зросла у 5 разів

4.

Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу

Нафтовидобувна – сировинний, екологічний, транспортний, науковий, природних умов, електроенергетичний

Нафтопереробна – електроенергетичний, споживчий, екологічний, сировинний, транспортний, прир. умов,

Газова – сировинний, транспортний, екологічний, науковий, спеціалізм кооперув і комбінування

Вугільна – сировинний, екологічний, електроенергетичний, трудовий, транспортний, споживчий, прир умов, науковий

Електроенергетика:

Принципи розміщення:

Гідравлічні (ГЕС): сировинний(на річках з великим падінням)

Теплові (ТЕС): споживчий і сировний(поблизу паливних басейнів або у районах споживача (великі міста, підприємства)

Атомні (АЕС): у районах дефіциту енергії

Вітрові (ВЕС): сировиний( у районах, де дмуть постійні вітри (вітрова активність)

Сонячні (СЕС):на відкритих ділянках суші, з великою кількістю сонячних днів

5.

Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає

Падивна промисловість:

Коксівне вугілля

Антрацит

Газове вуг

Довгополуменеве вуг

Буре вуг

з газу виробляють азотні добрива й синтетичні матеріали

3 торфу отримують мастила, парафін, феноли, креолін, смоли, оцтову кислоту ацетон, кормові дріжджі, кокс і напівкокс, у якому зовсім немає сірки, та ін.

Горючі сланці

Електроенергетика:

Виготовляють : електроенергію й тепло

Джерела енергії:

Гідравлічні (ГЕС): енергія води –водна ресурси

Теплові (ТЕС): енергія згорання палива (газ, вугілля, мазут, торф, горючі сланці)-мін.ресурси

Атомні (АЕС):споживчий+ ядерне паливо-мін. ресурси

Вітрові (ВЕС): енергія вітру-альтернативні

Сонячні (СЕС,СЕУ): енергія Сонця-альтернативні

Геотермальні (ГТЕС)-альтернативні

6.

Назвати райони

ПАЛИВНА:

Вугілля: Донецький(всі марки вуг, коксівне)(Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ),Львівсько-Волинський(в основному антрацит)(Червоноград, Шахтарськ, Нововолинськ), Дніпровський(буре вуг)(Ватутіне, Олександрія,) басейни.

Нафтовидобувні: Лівобережна УКр. Нафтовидобувні підпр Чернігівська обл.(Гнідинцівський та Прилуцький родовища),Сумська обл.(Охтирський, Качанівський), Полтавська(Сагайдацький), Прикарпаття нафтовидобувні підпр – Бориславнафтогаз, Долинонафтогаз

Нафтопереробні: Дрогобич, Борислав, Надвірна, Львів, Вінниця, Кременчук, Одеса, Бердянськ, Херсон

Газова нафтогазоносні зони: Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтонос­на область; Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закар­патська і Волино-Подільська та Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березансь­ка область.

Торф Житомирська, Волинська, Рівненська, Київська, Чекраська, Сумська області та в лісостеповій частині. Найпотуж­нішими торфобрикетними заводами є: Замглайський (Чернівецька об­ласть), Бучманський (Житомирська область) та Стоянівський (Львівська область), Маневицький (Волинська область).

Горючесланцева На півночі Кіровоградської, південному заході Хмельницької та півдні Черкаської областей, У флішовій зоні Карпат

ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА:

ДРЕС :Вуглегірська, Старобешівська, Курахівська, Слов'янська (Донецька обл.), Криворізька-2, Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька, Ладижинська (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.)

Теплоелектроцентралі(ТЕЦ): Київська ТЕЦ-5, Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ-5, Одеська, Калуська, Краматорська

Гідравлічні (ГЕС): Дніпрогес, Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, Дністровська,Теребле-Ріцька

Теплові (ТЕС): Вуглегірська, Луганська, Миронівська, Слов’янська, Курахівська, Зуївська, Старобешівська, Харківська

Атомні (АЕС): Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська, Чорнобильська (закрита 15 грудня 2005 року)

Вітрові (ВЕС): 1931 р. — у Криму (під Севастополем), 1994 р. — Західний Крим (на березі озера Донузлав); є на півдні Донецької області

Сонячні (СЕС): на сході Криму (с. Щелкіно)

7.

Проблеми (також екологічні наслідки)

Перспективи

• недостатня забезпеченість власними енергоносіями;

• до 30 % палива, що видобувається, залишається в родовищах;

• імпорт нафти й газу призводить до великих витрат, заборгованості Росії й Туркменістану;

• висока зношеність виробничого устаткування (70–90 %) призводить до великих витрат та нераціонального використання пального;

• зростання дефіциту електроенергії і її собівартості;

• слабке використання нафтогавані м. Одеса та м. Херсон, а також Кримського нафтотерміналу для поставок сировини з Азербайджану, Африки, Близького Сходу.

• переробка відходів АЕС та їх захоронення

• Екологічна, забруднення атмосфери також екологічні, руйнує земну кору, провалини, руйнув грунтів, утвор териконів, забрудн водних ресурсів, завдає шкоду біорізноманіттювід якого залежить життя людей

• впровадити сучасні методи видобутку вугілля, нафти, газу;

• провести реконструкцію перспективних шахт;

• розвивати сучасні ресурсозберігаючі технології;

• знизити енергоємність галузей промисловості України.

• є можливість ввести в дію по одному блоку на Хмельницькій, Рівненській і Запорізькій АЕС. Це дало б збільшення виробництва електроенергії на 20 млрд кВт/год на рік. Проте на три додаткові реактори крім вартості будівництва необхідно буде щорічно витрачати ще близько 50 млн доларів, щоб закупити паливо для них.

• об'єднання електростанцій в енергосистемах, які здійснюють виробництво, транспортування

• розподіл електроенергії між споживачами.

• Створення енергосистем зумовлюється потребою ритмічного забезпечення споживачів електроенергією, виробництво і споживання якої має не тільки сезонні, а й добові коливання енергосистеми дають можливість маневрувати виробництвом електроенергії як у часі, так і в просторі.

• проведення різноманітних заходів щодо підвищення ефективності використання палива і енергії, вдосконалення самої структури народного господарства з пріоритетним розвитком менш енергомістких виробництв;

• вдосконалення структури балансів енергоносіїв кінцевого використання. Передбачається збільшення питомої ваги електроенергії і тепла при зниженні частки моторного палива і котельно-пічного палива безпосереднього використання. Значно збільшиться також частка споживання природних енергоресурсів як сировини, а також для інших непаливних потреб.

• Модернізація обладнання

• перехід теплоенергетики на українське вугілля, що, крім зменшення залежності від імпортного палива, дасть змогу знизити собівартість виробленої електроенергії;

• зниження енергоємності ВВП за рахунок структурного та технологічного енергозбереження;

• – подальший розвиток атомної енергетики з підвищенням безпеки атомних реакторів, які можуть виробляти не менше половини необхідної країні електроенергії;

• –підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки за рахунок впровадження новітніх технологій при модернізації, реконструкції та введенні в експлуатацію нового обладнання;

• розвиток нетрадиційної енергетики, що екологічно чистіша і порівняно дешева;

• проведення структурних перетворень в управлінні паливно-енергетичним комплексом України з метою удосконалення і створення дієвої системи управління її окремими галузями.

1.

Роль комплексу ( місце, частка в економіці); наслідки, що цей комплекс дає

У сучасному житті немає жодної галузі, де б не використовувалися вироби машинобудування. Це — і телевізор, і магнітофон, і холодильник, і пральна машина, і радіоприймач, і міксер, і велосипед, і автомобіль. Всі вони також виготовлені машинами або із застосуванням машин.

Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, там вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами, наприклад, комп'ютерною технікою.

Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.

Машинобудування — провідна галузь промисловості України. В майбутньому вона набуде значення "галузі-організатора", здатної вдосконалювати економіку країни. Машинобудування в нашій країні є органічною складовою майже кожного більш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територіально найбільш поширених галузей господарства України.

Якщо значення машинобудування в господарстві України завжди залишається великим, то місце і роль галузі постійно змінюється. Так, в останні роки машинобудування за експортним потенціалом значно поступилося чорній металургії. Кризові явища тут теж були глибинними. Не завжди успішною була і конверсія підприємств машинобудування. Майже всі вони в минулому виконували замовлення військових відомств і в нових умовах господарювання не змогли втримати кадри і виробничій потенціал.

2.

Галузева структура

Традиційне машинобудування поділяють на такі групи галузей: важке машинобудування; загальне машинобудування; середнє машинобудування; точне машинобудування; виробництво металевих виробів і заготовок; ремонт машин і устаткування.

Важке машинобудування

До важкого машинобудування відносяться галузі, що виробляють обладнання для гірської і металургійної промисловості, енергетичні блоки (енергетичне машинобудування), підйомно-транспортне устаткування.

• Гірничо-шахтне машинобудування

• Металургійне машинобудування

• Енергетичне машинобудування

Загальне машинобудування

Загальне машинобудування представлено такими галузями, як транспортне машинобудування (залізничне, суднобудування, авіаційне, ракетно-космічна промисловість, але без автомобілебудування), сільськогосподарське, виробництво технологічного встаткування для різних галузей промисловості (крім легкої й харчової).

• Залізничне машинобудування

• Суднобудування

• Авіаційна промисловість

• Ракетно-космічна галузь

• Виробництво технологічного встаткування по галузях

• Будівельне і комунальне машинобудування

• Сільськогосподарське машинобудування

• Хімічне машинобудування

• Лісопромислове машинобудування

Середнє машинобудування

До складу середнього машинобудування входять автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування, інструментальна промисловість, виробництво технологічного устаткування для легкої й харчової промисловості.

• Автомобільна промисловість

• Тракторобудування

• Верстатобудування

• Робототехніка

• Інструментальна промисловість

• Устаткування легкої промисловості

• Устаткування харчової промисловості

• Промисловість побутових приладів і машин

Точне машинобудування

Провідні галузі точного машинобудування — приладобудування, радіотехнічне й електронне машинобудування, електротехнічна промисловість.

Продукція галузей цієї групи винятково різноманітна — це оптичні прилади, персональні комп'ютери, радіоелектронна апаратура, авіаційні прилади, волоконна оптика, лазери й комплектуючі елементи, годинники.

• Приладобудування

• Радіотехнічна і електронна промисловість

• Електротехнічна промисловість

Виробництво металевих виробів і заготовок

• Виробництво ножових виробів, столових приладів, замкових і скоб'яних виробів, фурнітури

• Виробництво масових металовиробів (металовиробів) — дріт, канати, цвяхи, кріплення.

3.

Сучасний стан підгалузей і галузей, оцінити

- зниження інноваційної активності;

- незначні обсяги фінансування господарської діяльності;

- відсутність державної підтримки;

- повільний розвиток підгалузей машинобудування;

- тіньові механізми господарювання;

- погіршення показників ефективності функціонування та показників фінансового стану господарювання;

- погіршення матеріально-технічної, забезпеченості господарської діяльності;

- скорочення кількості працівників, відсутність моральної та матеріальної мотивації;

- скорочення соціальної інфраструктури підприємств;

- підвищення зношеності основних засобів.

4.

Основні чинники, що впливають на розміщення комплексу

Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращій розміщуваності її підприємств.

На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.

5.

Характеристика сировинної бази; продукція, яку випускає

Машинобудування є основою важкої індустрії та головним споживачем металів. Машинобудування, має велику сировинну базу: основою є метали і сплави, сталь, прокат. У найбільш наукомістких галузях різко зростає використання кольорових металів, у тому числі дорогих - платини та золота; рідкісних – кремнію, галію, індію.

Важке машинобудування — це сукупність галузей машинобудівного комплексу, які виробляють великогабаритні та металоємні машини й обладнання для електроенергетики, металургії, добувної промисловості та інших галузей народного господарства. Основними видами продукції українського важкого машинобудування є конвертери, ковші, виливниці й ливарні машини, елеватори, конвеєри та підйомники безперервної дії, врубові та тунелопрохідні машини, бурові машини, котки дорожні та трамбувальні самохідні машини, навантажувачі, екскаватори, машини для сортування, подрібнення, змішування й аналогічної обробки ґрунту, каміння, руди та інших мінеральних речовин, машини для одержання ливарних форм, машини й устаткування для виймання, трамбування чи ущільнення ґрунту.

Автомобіле -, авіа -, залізничне, суднобудування: …

С/г: виробництво багатьох видів сільськогосподарських машин: тракторів, сівалок, зернозбиральних та кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, обладнання для тваринницьких ферм.

Хімічне та нафтохімічне машинобудування включає хімічне машинобудування, полімерне машинобудування, виробництво нафтопромислового та бурового устаткування, устаткування для целюлозно-паперової промисловості.

Верстатобудування: виробництво верстатів токарних, розточувальних, свердлувальних, фрезерувальних, верстатів для остаточного оброблення металевої поверхні з ЧПУ, верстатів для формування металів з ручним керуванням, інших видів верстатів.

Електротехнічне машинобудування: виготовляє машини, апарати та інші вироби, призначені для перетворювання, передачі й споживання електроенергії(лектродвигуни й генератори постійного та змінного струму, проводи й кабелі електричні різної напруги, лампи електричні тощо )

Точне: електронна та радіотехнічна промисловість, промисловість засобів звязку, приладобудування та інші

6.

Назвати райони

Придніпровський Дніпропетровськ, кривий ріг, запоріжжя, Мелітополь –важке й середнє маруд, верстати, енергетичні, космічна техніка

Донецький: Донецьк, Краматорськ, Луганськ, Маріуполь, Горлівка – металомістке машбуд, машини й устаткування для вуглевидобутку, транспортні засоби

Центральноукраїнський Київ, Житомир, Бердичів, коростень, Чернігів, Черкаси – верстати, устаткування для хім. І буд пром., транспортні засоби, ЕОМ

Подільський СГ, верстати, приладобдування

Західноукраїнський Львів, Луцьк, Рівне ів-фр, Чернівці, Ужгород –приладобуд, телевізори. Автобуси, СГ, конвеєри, вантажно-пасажирські

Південний_ Одеса, Миколаїв, Херсон, Сіферополь, Ізмаїл, Керч-судна, верстати, СГ крани кіноапарати.

7.

Проблеми (також екологічні наслідки)

Перспективи

Проблеми пов’язані з технічним переоснащенням, реконструкцією,зміною спеціалізації на основі технологій світового рівня. Основні проблеми машинобудування України пов'язані із необхідністю подальшого розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, підвищення якості продукції відповідно до міжнародних стандартів, розширення ринків її збуту як в середині країни так у світі.

Використання ефективних механізмів господарювання:

1. Так

- покращення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;

- розвиток колективу на основі мотивації, покращення умов праці та формування соціальної інфраструктури;

- покращення показників ефективності;

- формування ефективного механізму контролю;

- покращення внутрішньогосподарського виробничого процесу за рахунок підвищення інноваційної активності та інвестиційної привабливості.

2. Ні

- прискорення морального старіння та матеріальної зношеності основних засобів;

- збільшення кількості збиткових підприємств;

- брак власних коштів для фінансування виробництва;

- відсутність інновацій та розвитку науково-технічного прогресу;

- скорочення інвестицій у галузь машинобудування з боку вітчизняних та іноземних інвесторів.