Опозиційний рух

Національна культура	Правозахисники	Релігійне дисиденство
Листопад 1965 – до ЦК КП України з листом звернулися Майборода, Костенко, Драч і авіаконструктор Антонов В таборах загинули Стус, Марченко, Тихий, Литвин Вересень 1965 – картина Параджанова «Тіні забутих предків» в кінотеатрі «Україна», на якій Дзюба, Стус і Чорновіл заявили про арешти інтелігенції, які замовчувала влада і організували акцію протесту	1968 – Г. Григоренко – демонстрація за підтримку татар, Москва 1975 – в Гельсінкі – уряди 35 держав – Гельсінські угоди Травень 1976 – створенні УГС ( Українська Гельсінська Спілка або Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод), М. Руденко, громадська організація. Ввійшли до неї: Бердник, Кандиба, Лук’яненко, Мешко, Матусевич, Маринович, Строката, Тихий. Представником групи в Москві став Григоренко Мета: Акредитувати в Україні іноземних журналістів Ознайомити громадськість з декларацією прав людини Щоб Україна була самостійним членом на міжнародній арені Сприяння виконання статей заключного Акта з питань безпеки і співпраці в Європі	Греко-католики - Йосип Тереля Катакомбна церква 1963 – Йосип Сліпий прибув до Ватикану Протестанти – Вінс

• Після смерті Хрущова тиск на інтелігенцію посилився, висувалося гасло «неосталінізму», ретельніше запрацювала цензура, розпочалися репресії проти інакомислячих

• Репресії проти правозахисника Григоренка, генеральське звання позбавлено, через захист кримських татар

Методи боротьби дисидентів:

• Написання листів-протестів до керівних органів України, урядів демократичних країн, міжнародних організацій

• «Самвидав» - критичні статті

• 1966 – перша «самвидавська» робота Чорновола «Правосуддя чи рецидиви терору»

• В. Мороз «Мойсей», «Хроніки опору», «Серед снігів»

• 1970-1974 – газета «Український вісник», 8 номерів. Головний редактор – Чорновіл, після нього - Хмара

• Вивішування синьо-жовтих прапорів, листівок, святкування річниць

• Створення правозахисних організацій

• Друк науково-публіцистичних праць критичного спрямування на гострі соціально-політичні, національні та екологічні теми.

Боротьба з дисиденством:

1. Арешти:

• 1965 – початок арештів

• Сер. – вер. 1965 – арешти (Світличний, Б. та М. Горені, М. Косів) дисидентів

• 22 травня 1967 – річниця Шевченка – арешти інтелігенції

• 1967 – у Львові – засуджений Чорновіл за підготовку збірки «Лихо з розуму» про розправу над української інтелігенцією

• 1968 – в Чехословаччині – «Празька весна» - революція прости соціалістичного ладу – ОВД (організація варшавського договору) придушила

• 1972 – пік хвилі арештів, «великий погром», зміщено Шелеста

• 1972-1973 – друга хвиля арештів. Заарештовано Дзюбу, Глузмана, Калинця, Калинець, Лісового, Параджанова, Плахотнюка, Плюща, Пронюка, Світличного, Світличну, Сверстюка, Стуса, Чорновола та ін.

• 1977 – арешт Лук’яненка, Тихого

• 1981 – арешт Кандиби

• 1980-1982 – хвиля повного розгрому

2. Психіатричні лікарні

3. 1967 р. – в структурі КДБ створюється п’яте управління ( боротьба з інакодумцями, «ідеологічними диверсіями»)

4. 1970 – призначений новий голова КДБ – Федорчук, який і розпочав масові арешти (В. Мороз за написання публіцистичних есе)

Причини розгрому дисидентів:

1. Відсутність політичної мобільності і зв’язку з масами

2. Не було підтримки серед робітників і селян

3. Брак організованості

4. Активна репресивна політика влади