- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
1. Хвилеводні повороти
Хвилеводні повороти – керуючі дзеркала, кут повороту яких складає 180°. В найпростішому випадку такий пристрій використовує направлений відгалужувач з довжиною зв’язку L=L0/2 (L0 – мінімальна довжина зв’язку, що визначається із формули:
, де q - ціле число, К-– коефіцієнт зв’язку, δ – розстройка фаз) і локальний відбивач (дзеркало) на торці оптичного хвилевода (ОХ). Для спрощення конструктивних вимог до параметрів повороту, відгалужувач може бути виконаний з ±Δβ-направленим зв’язком (рис. б). Сумарна довжина керуючих електродів (заштриховані ділянки) для підстроювання зв’язку ОХ вибирається рівною L0/2, причому відхилення l загальної довжини зв’язку l хвилеводів від L0/2 не може бути більше L0/4.
Направлений зв’язок між неідентичними тривимірними ОХ використовується для виготовлення хвилеводних фільтрів. Підбираючи параметри ОХ таким чином, що для певної заданої довжини хвилі виконується умова фазового синхронізму (β1=β2) і здійснюється повна перекачка потужності з одного хвилевода в інший, можна використовувати такий направлений відгалужувач як частотний фільтр.
2. Реакція біотканини, залежність від температури
Класифікація теплового впливу в залежності від температури показані в таблиці. При температурі до 450С не очікується яких-небуть необоротних ушкоджень тканини, при температурі близько 600С настає коагуляція, а при температурі понад 3000С тканина випаровується і може бути розрізана.
Темп.(С) |
ефект на біотканині |
37 |
Не має необоротних ушкоджень |
40-45 |
Активація ферментів, утворення набряків, зміна мембран і в залежності від часу, смерть кліток |
60 |
Денатурація протеїну, початок коагуляції і некроз |
80 |
Денатурація коллагена, дефекти мембрани |
100 |
Зневоднювання |
Понад 150 |
Обвуглювання |
300> |
Випорювання, газоутворення |
Але при цьому варто врахувати, що тривалість температурного впливу на тканину, тобто в сутності час застосування ЛВ, також обумовлює ефект на тканині.
Н а малюнку це показано на прикладі необорного руйнування тканини. Так при короткочасному нагріві (1 секунда) до 700С біотканина руйнується точно так само як і при нагріванні протягом 10 секунд до температури 580С.
Далі варто враховувати, що оптичні, механічні і термічні властивості тканин змінюються під час ЛВ і нагрівання. Це окремо показано у відношенні різних термічних ефектів:
так наприклад, обвуглювання має велике значення для параметра поглинання, тому, що при цьому настає підвищення поглинання ЛВ і в результаті швидко досягаються високі температури. Те ж саме досягається при зневоднюванні тканини, оскільки сильно послаблюється теплопровідність і утвориться нагромадження тепла.
Різні теплові впливи ЛВ на тканину ніколи не спостерігаються по окремості, а як , наприклад при розсіченості, всі одночасно.
Коли випромінювання попадає на гомогенну біотканину, воно проникає при ослабленні потужності в глибину тканини і частково поглинається і розсіюється.