11. Призначення і закріплення точок місцевості

Для обчислення координат будь-якої точки земної поверхні необхідно виконати вимірювання кутів і ліній.

Крім цього, необхідність вимірювання ліній виникає і під час побудови плану ділянки місцевості і перенесення на натуру проектів різних споруд.

Кожна, вимірювана лінія в своїх кінцевих точках повинна бути відмічена знаками. Типи і конструкції цих знаків залежать від призначення точок.

Для більш надійного закріплення і збереження точок використовують дерев’яні стовпи, куски металевих труб і т.п.

Для довготривалого збереження точок їх закріплюють спеціально виготовленими залізобетонними центрами.

Щоб закріплені точки можна було побачити здалека, з інших точок, над ними ставлять постійні або переносні (тимчасові) знаки Переносними знаками, при невеликих віддалях, служать віхи. Віха – це кругла жердина висотою 2-3 м, її нижній загострений кінець має залізну окову. Віху часто фарбують в білий і червоний колір.

Віху встановлюють вертикально поза кілком в напрямку лінії візування. Постійні знаки-це піраміди і сигнали, їх встановлюють над постійними точками, закріпленими центрами, щоб забезпечити видимість на великі віддалі.

Довжина лінії може бути виміряна шляхом укладання мірного приладу безпосередньо на поверхні землі. Для вимірювання на поверхні землі, використовують стальні 20-ти метрові стрічки.

На кінцях сталевої стрічки є вирізи і отвори для кріплення ручок стрічки. Напроти вирізів нанесені штрихи, які показують початок і кінець стрічки. Віддаль між штрихами є довжиною стрічки. Така стрічка називається штриховою. Кожний метр стрічки, з обох сторін, відмічається пластинкою з вибитим на ній порядковим номером метра. Кожний метр поділений дірками на дециметри, а кожний п’ятий дециметр відмічають круглою заклепкою. В комплект стрічки додається 11 або 6 шпильок. Шпильками закріпляють кінці стрічки під час вимірювання ліній.

Для підвищення точності вимірювання застосовують стрічки з шкалами на кінцях. Така стрічка називається шкаловою. Для зберігання стрічку намотують на спеціальне кільце. Крім стальних стрічок використовують також стальні рулетки,

Перед вимірюванням ліній необхідно перевірити довжину робочої стрічки. Для перевірки довжини робочої стрічки її порівнюють з другою стрічкою, яку називають взірцевою. Точну довжину взірцевої стрічки визначають в геодезичних лабораторіях на компараторах. Порівнювання довжини робочої стрічки з нормальною називають ком паруванням.

Довжину робочої стрічки визначають на польових компараторах

Знаючи поправку, можна в виміряні довжини ліній, виміряних робочою стрічкою ввести поправку за невірність її довжини.

Довжину лінії Д₀ виправлену за компарування довжини робочої стрічки визначають за формулою: , де

Д – довжина лінії виміряна робочою стрічкою

l – поправка в робочу стрічку за компарування

– поправка на 1 метр робочої стрічки за компарування.

Вимірювання ліній стрічкою виконується двома мірниками (робітниками), один називається переднім, другий заднім.

Порядок роботи:

1. Передній мірник забирає 10 шпильок і один кінець стрічки і іде вперед в створі лінії, а одна шпилька залишається у заднього мірника.

2. Задній мірник вставляє шпильку в виріз стрічки суміщає штрих стрічки з початком лінії, виставляє переднього мірника і всю стрічку в створі лінії.

3. Передній мірник струшує стрічку, натягує її, кладе на землю і запихає в землю шпильку через виріз на кінці стрічки. Після цього задній мірник забирає свою шпильку і обидва ідуть вперед.

4. Дійшовши до шпильки, задній мірник подає команду “стій” надягає виріз стрічки на запхану переднім мірником шпильку, придержує шпильку і знову виставляє стрічку і переднього мірника в створі по лінії і т.д.

5. Використавши всі 10 шпильок передній мірник укладає стрічку одинадцятий раз, задній мірник підходить до останньої запханої шпильки і передає 10 шпильок передньому мірникові, залишаючи одинадцяту шпильку запхненою в землю. Передача кожного десятка шпильок заднім мірником передньому записується в журналі. В кінці лінії передній мірник протягує стрічку за віху на стільки, щоб задній міг надягнутим виріз стрічки на запхану в землю шпильку. Відлік в кінці лінії виконують в такій послідовності:

а). Підраховується кількість передач.

б). Підраховується кількість шпильок у заднього мірника в останнім незакінченім десятку стрічок.

в) На останній натягнутій стрічці по метровій мітці перед кінцем лінії відраховують кількість цілих метрів, дециметрів і “на око” кількість сантиметрів. Відлік метрів, дециметрів і сантиметрів називається доміром. По закінченні вимірювання обчисляють довжину лінії за формулою:

Д=200К+20(n-1)+а, де

К – кількість передач

n – кількість шпильок у заднього мірника

а – домір

Лінію вимірюють двічі – вперед і назад.