5. Дирекційний кут

Візьмемо лінію РQ і побудуємо в точках К і В її азимути. Для цього проведемо меридіани КПн і ВПн які перетнуться на полюсі.

На рисунку азимут лінії PQ, в точці К буде зображений кутом ПнКQ=A, а в точці В – кутом ПнВQ=А₁.

К ут утворений даною лінією з напрямом паралельним осьовому меридіану, називається дирикційним кутом. Дирекційний кут відраховують від північного напряму осьового меридіана або лінії паралельної до осьового меридіана, за ходом годинникової стрілки від 0 до 360.

Для зони земної поверхні за довготою 6 або 3 видно, що на осьовому меридіані дирекційний кут лінії збігається з її азимутом, тобто А=. В точці В дирекційний кут відрізняється від азимута П_НВQ, рівного “А₁” на кут П_НВП_Н1,=. Кут , який є різницю між азимутом лінії в якій-небудь точці і дирикційним кутом цієї лінії, називається зближанням меридіанів.

=-; =-; =+

З допомогою зближення меридіанів можна переходити від азимутів до дирекційних кутів і навпаки.

Дирекційний кут лінії МN називається прямим, а лінії NМ – оберненими.

З рисунка випливає, що прямий дирекційний кут відрізняється від оберненого на 180.

Якщо відомі дирекційні кути двох суміжних ліній то можна вирахувати кут =_ОД-_ОВ, а також: _ОВ=_ОД-; _ОД=_ОВ+

Азимути і дерекційні кути можуть мати значення від 0 до 360, то при обчисленнях, коли вони більші за 90, необхідно приводити їх до гострих кутів (до кутів в першій чверті), тому в геодезії часто саме орієнтування ліній проводиться тільки гострими кутами. Це досягається тим, що кути орієнтування відраховують не обов’язково від північного напряму меридіана, а від будь-якого найближчого його напряму і збільшення їх приймається, як за годинниковою стрілкою, так і проти неї. Кут, утворений даною лінією з найближчим напрямом осьового меридіана, називається румбом.

Назва напряму лінії, яка проходить в середині якої-небудь чверті складаються з назв двох напрямів, які відділяють цю чверть, при цьому, першим називається назва відповідного напряму меридіана (Північ або Південь), а потім лінії Схід-Захід.

I. Північний схід ...... ПнСх

II. Південний схід ..... ПдСх

III. Південний захід ... ПдЗд

IV. Північний захід .... ПнЗх

Величина румба обов’язково повинна супроводжуватись назвою відповідного напряму. Назва румба і його величина пишуться разом.

Наприклад: r=ПнСх: 2130

Румби бувають прямі і обернені. Прямий і обернений румби рівні за величиною, але протилежні за напрямом. Румб більше 90 не буває.

Зв’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами можна установити користуючись рисунком

N і назва чверті	за дирикційним кутом румб	за румбом дирикційний кут
I ПнСх II ПдСх III ПдЗх IV ПнЗх	r= r=180- r=+180 r=360-	=r =180-r =r+180 =360-r

6. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карт 1:1000000

В основі номенклатур топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу 1:1000000 її називають Міжнародною картою світу.

Поверхню землі, поділяють меридіанами на смуги, які проводяться за довготою через 6. Ці смуги називають колонами. Початок відліку колон-меридіан з довготою 180 і нумерація їх збільшується з заходу на схід від 1 до 60. Крім цього поверхню Землі поділяють на ряди паралелями через 4 за широтою, починаючи від екватора, в обидві сторони. Кожний ряд позначають великою літерою латинської азбуки від А до V.

Номенклатура окремих аркушів складається з літери ряду і номера колони. Наприклад N-37. Це означає, що даний аркуш карти знаходиться в ряду N і в 37 колоні. Система позначення окремих аркушів карт називається номенклатурою карт, а поділ аркуша карти одного масштабу на аркуші карти більш великого масштабу називається розграфленням топографічних карт.

При переході до аркушів карт більш великих масштабів поділ аркуша карти масштабу 1:1000000 здійснюється в такій послідовності:

Аркуш карти масштабу 1:500000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:1000000 на 4 частини і кожна частина позначається великими літерами А, Б, В, Г. Розміри аркуша карти 2 за широтою і 3 за довготою. Номенклатура аркуша карти складається з номенклатури аркуша карти 1:1000000 і літери аркуша карти масштабу 1:5000000. N-37-А.

Аркуш карти масштабу 1:200000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:1000000 на 36 частин, кожна частина позначається римськими цифрами від I до ХХХVІ. Номенклатура аркуша складається з номенклатури аркуша карти 1:1000000 і номера аркуша карти масштабу 1:2000000 N-37-IX. Розміри аркуша карти за широтою 040 і довготою 1.

Аркуш карти масштабу 1:100000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:1000000 на 144 частини. Кожна частина нумерується порядковим номером від 1 до 144. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:100000 складається з номенклатури аркуша масштабу 1:1000000 і номера аркуша карти 1:1000000 N-37-2. Розміри аркуша карти за широтою 20 і за довготою 30.

Аркуш карти масштабу 1:50000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:100000 на 4 частини. Кожна частина позначається великими літерами А, Б, В, Г. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:50000 складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1:100000 і літери аркуша карти масштабу 1:50000 N-37-2-Б. Розміри аркуша карти за широтою 10 і за довготою 15.

Аркуш карти масштабу 1:25000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:50000 на 4 частини. Кожна частина позначається літерами а, б, в, г. Номенклатура аркуша карти масштабу 1:25000 складається з номенклатури карти масштабу 1:50000 і літери аркуша карти масштабу 1:25000 N-37-2-Б-а. Розміри аркуша карти за широтою 5 і за довготою 730.

Аркуш карти масштабу 1:10000 одержують діленням аркуша карти масштабу 1:25000 на 4 частини. Кожна частина нумерується порядковим номером 1, 2, 3, 4. номенклатура аркуша карти масштабу 1:10000 складається складається з номенклатури аркуша карти масштабу 1:25000 і відповідного номера аркуша карти масштабу 1:10000. N-37-2-Б-а-4. Розміри аркуша карти за широтою 230 і за довготою 345.