Розвиток вітчизняного дизайну

20-ті роки

XX ст.

• ВХУТЕМАС - ВХУТЕІН.

• Художники-"виробничники" (експозиції виставок, роботи дія театру, графіка, реклама, одяг, тканини).

• Праці Б.І. Арвантова (1896-1940) та інших ідеологів пролеткульту і виробничого мистецтва

30-ті роки

XX ст.

• Інженерне конструювання з елементами дизайнерського підходу (авіація, залізничний та міський транспорт)

50-ті роки

XX ст.

• Початок підготовки художників для промисловості в ЛВХПУ та МВХПУ (проф. І. Вакс, З. Биков та ін.)

Початок -середина 60-х років XX ст.

• Створення державної системи художнього конструювання (1962):

ВНІІТЕ (Ю. Соловйов) та його філії, СХКБ, підрозділи у промисловості;

професійна підготовка фахівців у вищих навчальних закладах тощо.

• Осмислення теоретичних проблем, технічна естетика як наука про художнє конструювання.

• Інформаційна, пропагандистська та організаційна діяльність (бюлетень, виставки, конференції, семінари).

• Розробка науково-методичних матеріалів, проектна практика.

• Діяльність Навчально-експериментальної студії Спілки художників на Сенеже з 1963 р. (Е. Розенблюм, К. Кантор та ін.)

Кінець 60-х - сере­дина 70-х років XX ст.

• Формування теоретичної бази художнього конструювання -"аксіоморфологічної концепції".

• Ергономічні дослідження та рекомендації щодо обліку "людського фактора" при проектуванні.

• Гуманістична соціальна орієнтація художнього конструювання

Кінець 70-х - поча­ток 80-х років XX ст.

• Усвідомлення недоліків функціоналізму в формоутворенні промислової продукції, який переходить у техніцизм через перебільшення науково-експериментального підходу, у тому числі формального використання ергономіки, зневаги до художньо-почуттєвих моментів у проектуванні.

• "Відірваність" проектних робіт студії художнього проектування Спілки художників від реальної виробничої бази, перевага паперовою проектування оформлення експозицій музеїв, виставок

80-ті роки

XX ст.

• Обґрунтування теоретичної концепції "системного дизайну": проектування цілісних-структурних об'єктів у сукупності предметно-просторових систем і процесів діяльності, що відбуваються в них.

• Розробка методики і засобів дизайн-проектування (праці ВПІТЕ "Методика художнього конструювання. Дизайн-програма" і "Засоби дизайн-програмування" під ред. Л. Кузьмичева та ін., 1987).

• Розширення сфери дизайн-проектування, вузівська підготовка за новими спеціальностями (архітектори-дизайнери та ін.).

• Установа Спілки дизайнерів СРСР (1987), спілки дизайнерів республік, великих міст. Дизайн-студії Спілки як альтернатива державним службам, розширення міжнародних зв'язків, залучення у творчий союз широкого кола "промисловців" та ін.

Початок

90-х років

• Зміна сфер діяльності дизайнерів, нові організаційно-економічні умови їхньої діяльності.

• Заперечення соціально-гуманістичних пріоритетів дизайну.

• "Розвал" державної системи дизайну