4 Липня 2005 р. Був виданий Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» [14], в якому зокрема постановлено:

«Кабінету Міністрів України опрацювати і забезпечити реалізацію заходів щодо:

докорінного поліпшення виховної роботи з дітьми, учнівською та студентською молоддю на основі традицій і звичаїв українського народу…;

удосконалення наукового супроводження розвитку освіти, збільшення обсягів фінансування наукових досліджень у цій сфері;

створення національної системи моніторингу якості освіти на основі критеріїв держав-членів Європейського Союзу та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних обстеженнях якості освіти…;

здійснення низки заходів, спрямованих на реалізацію в Україні положень Болонської декларації, зокрема розробити та затвердити нові переліки напрямів (спеціальностей), за якими здійснюватиметься підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, державні стандарти вищої освіти, вирішити питання щодо вдосконалення мережі вищих навчальних закладів, їхнє підпорядкування та створення в установленому порядку укрупнених регіональних університетів, утворити міжвідомчу комісію з підтримки Болонського процесу в Україні».

 

Структура освіти України

 

Впровадження неперервної ступеневої освіти і введення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” та “магістр” надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їхнього соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у світове освітянське співтовариство. Введення ступеневої освіти в освітню галузь України значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить підписана у 1999 р. Україною у Лісабоні, на спільній конференції Ради Європи та ЮНЕСКО, Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти у Європейському регіоні.

Важливим кроком на шляху удосконалення вищої освіти в Україні є затвердження Постановою Кабінету Міністрів України «Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями». У даному Переліку вперше відображені освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України, внесені принципові зміни з урахуванням усталених ринкових відносин, введено багато нових спеціальностей, з одночасним їх узагальненням, що збільшує можливості фахівців до самовиявлення їхніх особистісних якостей та формування активної позиції.

На даний час в Україні ведеться підготовка за 70 напрямами, які включать більше ніж 500 спеціальностей. Напрями підготовки можна умовно поділити на три групи: група гуманітарних напрямів; група напрямів природничої підготовки; група напрямів технічної підготовки. Сьогодні система підготовки фахівців з вищою світою в Україні має, в середньому таку структуру прийому на окремі напрями підготовки (у відсотках): освіта ─ 9,9; культура і мистецтво ─ 1,9; гуманітарні науки ─ 7,1; соціальні науки ─ 1,9; економіка, комерція, підприємництво ─ 28,4; право ─ 9; природничі науки ─ 4,3; інженерія ─ 22,2; медицина ─ 3,4.

У травні 2005 р. Україна приєдналася до Європейського співтовариства у галузі вищої освіти (так званого Болонського процесу). У «Програмі дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України» основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів у вітчизняних освіті, науці і техніці, а також поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС. Особливо важливим є здійснення спільних наукових, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм і наукових досліджень.

У концепції гуманітарної освіти України визначаються як головні такі організаційні форми виховної роботи: національно-патріотичне, правове, трудове, екологічне, фізичне виховання; наголошується, що всі вони пов’язані з моральним вихованням і за своєю сутністю є похідними. Для виконання масштабної виховної роботи у навчальних закладах України створена належна матеріально-технічна база (музеї, приміщення для клубної, гурткової, спортивної роботи тощо). Завдання освіти ─ допомогти молодій людині знайти відповіді на етичні, релігійні, культурні, історичні, соціально-політичні, правові, національні, державні питання, дати їй надійну ціннісну орієнтацію в повсякденному житті. Для початку цікавим і корисним стане осмислене засвоєння «Кодексу вартостей сучасного українського виховання»

Підсумовуючи вищесказане, серед основних напрямів подальшого розвитку вищої освіти і підвищення її якості необхідно виділити такі:

 – подальша трансформація мережі вищих навчальних закладів на задоволення потреб особистості і регіонів відповідно до вимог ринкової економіки. Це дасть можливість зменшити міграційні потоки молоді у регіони з високим освітнім потенціалом, зняти соціальну напругу, що склалася у сфері працевлаштування молоді;

 – реалізація принципів універсального підходу до розвитку вищої освіти. Універсальність освіти забезпечує для молоді, яка має необхідні здібності, мотивацію та адекватну підготовку до всіх етапів життєвого шляху;

 – формування демократичних відносин між викладачами і студентами на принципах рівності здібностей і взаємної поваги. Це створить умови для формування майбутнього громадянина, здатного до професійної діяльності у соціально орієнтованій економіці;

– адаптація змісту вищої освіти через Державні стандарти освіти до потреб суспільства. Це дозволить виробити на базі підготовки фахівців широкого профілю механізм пристосування випускників до умов ринкової економіки, забезпечити готовність до постійного оновлення знань і професійних навиків;

– вирішення проблем працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Це дасть змогу пом’якшити соціальну напругу у суспільстві;

– створення ефективної системи соціального захисту працівників вищої освіти та мотивація їхньої педагогічної, навчально-методичної, науково-дослідної діяльності .

Доповідь

на тему

«Освіта незалежної України»

Учениці 11 класу

Гончаренко Вікторії