- •Мета та зміст виявлення та оцінювання обстановки у районі надзвичайної ситуації
- •Розв’язання задач. Провести аварійне прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки на об’єкті господарювання після аварії на аес
- •Мета і зміст прогнозування та оцінювання хімічної обстановки
- •Розв’язання задач. Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися у разі аварійного руйнування бака з небезпечною хімічною речовиною
- •Оцінювання інженерної обстановки
- •Оцінювання пожежної обстановки
Оцінювання пожежної обстановки
Пожежну обстановку визначають за характером пожеж (окремі, суцільні, тління в завалах), ймовірністю виникнення і поширення пожеж на об’єкті, ступенем задимлення території, наявністю шкідливих речовин та їх джерел тощо.
Ймовірність виникнення і поширення пожежі залежить від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, категорії небезпеки виробництва, щільності забудови, погодних умов та інших факторів.
Із наведеної залежності випливає, що за щільності забудови до 7 % пожежі фактично не поширюються, тому що між будинками великі відстані і сусідні будинки не загоряються внаслідок теплового випромінювання від будинків, які горять. За щільності забудови від 7 до 20 % можуть поширюватися окремі пожежі, а за щільності понад 20 % можливе виникнення суцільних пожеж.
Пожежі в осередку ядерного ураження як за характером, так і за розвитком мають свої особливості і виникають від світлового випромінювання і вторинних уражальних чинників, викликаних впливом УХ. Руйнування будинків і споруд від ударної хвилі сприяють поширенню пожеж. Вогонь дуже швидко поширюється під час руйнування будинків внаслідок вільного доступу повітря до осередків загоряння. Руйнування підприємств, особливо нафтової і хімічної промисловості, де багато трубопроводів, резервуарів і установок із займистими рідинами і газами під великим тиском, створює додаткові осередки пожеж.
Прогнозування та оцінювання пожежної обстановки у разі вибуху вуглеводневого продукту (пропану, бутану та ін.) ґрунтується на таких вихідних даних:
– маса продукту Q, т;
– місцезнаходження продукту (можливого центру вибуху);
– ступінь вогнестійкості будівель;
– категорії виробництва за пожежною небезпекою;
– щільність забудови.
Оцінювання можливої пожежної обстановки проводять у такій послідовності:
1. Визначають зону можливих пожеж на об’єкті.
До зони пожеж, перш за все, входять область детонаційної хвилі (зона І) і вся область розльоту продукту вибуху (зона ІІ), де велика ймовірність загоряння матеріалів і виникнення пожеж від високої температури горіння продукту вибуху.
Пожежі виникатимуть також у разі повного і навіть сильного руйнування тих будівель і споруд, де є пожежонебезпечні речовини і технології, і особливо виробництва категорії А і Б.
Отже, ймовірна зона пожеж за вибуху вуглеводневого продукту збігається із зоною повних руйнувань (?Рф > 50 кПа), радіус якої можна визначити розрахунком або за графіком. Але треба мати на увазі, що за відповідних умов пожежі можуть поширюватись за межі цієї зони і фактична зона пожеж буде більшою.
2. Позначають зону пожеж на плані об’єкта і визначають будівлі і споруди, що опинились у зоні можливих пожеж.
3. Визначають (якщо не задані) ступені вогнестійкості будівель у зоні пожеж і на прилеглій території залежно від характеристик будівель.
4. Визначають (якщо не задані) категорію виробництва за пожежо-вибуховою небезпекою в кожній будівлі.
5. Розраховують щільність забудов у зоні пожеж і на прилеглій території по плану об’єкта:
6. За графіком або табл. 24 знаходять ймовірність поширення пожеж, утворення суцільних пожеж на об’єкті.
7. Результати розрахунків аналізують і роблять висновки, у яких зазначають найбільш імовірні небезпечні щодо пожеж місця, зони су-
цільних і окремих пожеж, заходи щодо зниження ймовірності виникнення пожеж на об’єкті і негативних наслідків, сили і засоби для гасіння пожеж у разі їх виникнення, протипожежні заходи, які слід провести заздалегідь.
За результатами розрахунків для наочності на плані об’єкта відо-бражають умовними позначками інженерну і пожежну обстановку, що може скластися на об’єкті в НС.
Таблиця 24. Можлива пожежна обстановка після вибуху
Характер забудови та категорія пожежної небезпеки виробництва |
Ступінь вогнестій-кості будівель |
Рф, кПа |
Очікувана обстановка |
|
Упродовж перших 30 хв |
Через 1–2 години після вибуху |
|||
Міська забудова або виробництво В, Г, Д категорій пожежної небезпеки |
|
|
|
Суцільні пожежі за щільності забудови, %: |
IV, V |
10–20 |
|
Щ > 10 |
|
III |
Менше 20 |
Окремі пожежі |
Щ > 20 |
|
I, II |
20–50 |
|
Щ > 30 |
|
Виробництво А і Б категорій пожеж-ної небезпеки |
– |
10–50 |
Окремі пожежі, що швидко перетворю-ються в суцільні і супроводжуються вибухами та руйнуванням виробничого устаткування |