Оцінювання інженерної обстановки

Інженерна обстанaовка на об’єкті виникає внаслідок руйнувань у результаті аварії або застосування зброї. Вона характеризується ступенем руйнувань будівель і споруд, комунальних і технологічних мереж, і, як результат цього, утворенням завалів сховищ, проїздів (проходів), затопленням території та іншими негативними наслідками.

Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки проводять для отримання необхідної інформації щоб прийняти рішення щодо планування й організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також відновлювальних робіт на об’єкті господарювання.

Для прогнозування інженерної обстановки потрібні такі вихідні дані:

– місцезнаходження (координати) центру вибуху (місце аварії);

– очікувана потужність вибуху (маса вибухової речовини Q, т);

– характеристики будівель і споруд на об’єкті (тип, висота або поверховість, ступінь засклення та ін.) та щільність забудови, %;

– характеристика комунальних і технологічних мереж (підземні, наземні, на естакаді; вид і кількість вибухових речовин у мережах тощо).

Оцінювання інженерної обстановки відбувається у такій послідовності:

1.   На плані об’єкта позначають ЦВ і за масштабом плану визначають відстань від ЦВ до кожної будівлі і споруди (до її середини).

2.   За графіком визначають надмірний тиск УХ ?Р_ф у місці розташування кожної будівлі. За ядерного вибуху ?Р_ф визначають залежно від потужності вибуху і відстані.

3.   Визначають ступінь руйнувань кожної будівлі і комунально-технологічних мереж (залежно від характеристик і очікуваного надмірного тиску ударної хвилі ?Р_ф).

4.   Визначають характер, місце і параметри завалів залежно від ступеня руйнувань, типу і висоти будівель, щільності забудови. За високої щільності забудови варто очікувати суцільні завали, якщо ударна хвиля має надмірний тиск ?Р_ф > 30 кПа. Об’єм завалу для малоповерхових промислових будинків може становити 10–20 % і для багатоповерхових – житлових – 30–50 % будівельного об’єму будинків. Висоту суцільних завалів залежно від поверховості, конструкції будинків і щільності забудови можна визначити за табл. 23.

Довжина окремого завалу в середньому буде відповідати розмірам будівлі в плані, ширина – висоті цієї будівлі.

Таблиця23. Висота суцільних завалів залежно від кількості поверхів, конструкції будинків і щільності забудови

Призначення (типи) будинків	Поверховість	Щільність забудови, %	Висота суцільних завалів, м
Промислові будинки       Житлові будинки	1 1 2–3 4–5 4–6	20–30 40–50 30–40 30–40 30–40	0,5–1 0,8–1,5 1,5–2,5 2,5–4 2–3,5

5.   Визначають ступінь завалу входів (виходів) захисних споруд. Основні входи вбудованого сховища у разі руйнування будівлі будуть завжди завалені. Оголовок аварійного виходу або окремо розташоване сховище будуть завалені, якщо вони знаходяться на відстані, меншій ніж висота повністю зруйнованої будівлі.

6.   Визначають можливість і місця затоплення (зараження) території об’єкта залежно від характеристики технологічних мереж, виду і кількості речовини, що виливається із зруйнованої мережі, і характеру місцевості. На рівнинній місцевості рідина розливається на певну площу шаром (глибиною) h = 0,05 м. В іншому випадку рідина стікає по ухилу і скопичується в низинах.

7.   Аналізують результати прогнозу і роблять висновки щодо підвищення стійкості об’єкта, об’єму аварійних і відновлювальних робіт, потрібних для цього сил і засобів.