2.1.3. Здійснення операцій з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків

Відповідно до п. 8.1 глави 8 Інструкції № 502 у касах банків (фінансових установ, крім національного оператора поштового зв'язку) приймаються на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів:

а) банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження та/або значні ознаки зношення, або є сумнів у їх платіжності, у тому числі:

- розірвані на шматки та склеєні;

- ті, що не зберегли деяких ознак платіжності (наявні зміни у портреті, немає захисної стрічки, є написи, які заважають визначенню ознак платіжності банкнот тощо);

- із зміненим первісним кольором;

- обпалені або пропалені;

- залиті повністю або значною мірою фарбою, чорнилом, жиром тощо;

- мають явні друкарські недоліки;

б) банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної центральним банком - емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).

Операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав виконуються в порядку, установленому для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, викладеному в главах 4-6 «Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України», затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2000 р. № 520 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343.

Порядок виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо міститься у главах 4-6 «Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України».

2.2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України

Відкриття та ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України регулюється «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.

Банківські рахунки клієнтів в іноземній валюті поділяються на:

- поточні;

- депозитні (вкладні).

Відповідно до п. 5.2 глави 5 Інструкції № 492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією НБУ на здійснення валютних операцій.

Для всіх рахунків в іноземній валюті законодавство України встановлює режим використання, який означає фіксацію виключного переліку підстав стосовно зарахування та списання валютних коштів з цих рахунків. Так, у п. 5.3. Інструкції № 492 перелічено підстави зарахування коштів на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів, яке здійснюється через розподільні рахунки або безпосередньо, а у п. 5.4 цієї ж Інструкції № 492 - операції, змістом яких є списання з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів коштів за розпорядженням власника рахунку.

На поточний рахунок відокремленого підрозділу в іноземній валюті, відповідно до п. 5.5 Інструкції № 492, можуть зараховуватися валютні кошти за реалізовану продукцію, виконані роботи і надані послуги у випадках, передбачених законодавством України, а також перераховані юридичною особою, яка створила відокремлений підрозділ, чи придбані на міжбанківському валютному ринку України.

Виторг, одержаний за товари (роботи, послуги) в іноземній валюті після зарахування на поточний рахунок відокремленого підрозділу протягом п’яти робочих днів (уключаючи день зарахування виторгу на поточний рахунок відокремленого підрозділу) перераховується в повному обсязі на поточний рахунок юридичної особи, яка створила відокремлений підрозділ (через розподільний рахунок, відкритий уповноваженим банком для цієї юридичної особи).

Кошти з поточного рахунку відокремленого підрозділу (у межах перерахованих юридичною особою, яка створила цей підрозділ, або придбаних на міжбанківському валютному ринку України) можуть бути використані відокремленими підрозділами для здійснення таких операцій (згідно із затвердженим кошторисом):

- на оплату витрат на службові відрядження за кордон своїх працівників, а також для забезпечення експлуатаційних потреб власних (орендованих, зафрахтованих) транспортних засобів під час їх перебування за межами України;

- на оплату праці працівників - нерезидентів України, які згідно з укладеними трудовими угодами (контрактами) працюють у зазначених відокремлених підрозділах і здійснення оплати праці яких передбачено в іноземній валюті;

- на придбання продукції (меблів, обладнання тощо), призначеної для власного споживання, за контрактами (договорами) з нерезидентами.

Кошти з поточного рахунку в іноземній валюті відокремленого підрозділу юридичної особи, яка отримала генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, можуть бути використані для забезпечення здійснення валютних операцій у межах повноважень, наданих відокремленому підрозділу юридичною особою, яка створила цей підрозділ.

Зарахування коштів на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента, яка є підприємцем, та використання коштів з цього рахунку здійснюється за режимом поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів.

Стосовно режиму використання поточних рахунків в іноземній валюті фізичних осіб – резидентів та нерезидентів, які не є підприємцями, то він встановлюється пунктами 7.10, 7.11, 7.12, 7.13 та іншими пунктами глави 7 Інструкції № 492.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком резидентам (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) та нерезидентам (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на встановлений строк під визначений процент відповідно до умов договору.

Для вкладних (депозитних) рахунків в іноземній валюті також встановлюється режим використання (наприклад, пункти 10.17, 10.18, 10.20, 10.21 регулюють зарахування та списання коштів з вкладних (депозитних) рахунків в іноземній валюті фізичних осіб).

Окремі режими встановлені для рахунків в іноземній валюті установ міжнародних організацій, іноземних представництв, а також для рахунків нерезидентів-інвесторів. Зокрема, згідно з п. 1.1. «Положення про порядок іноземного інвестування в Україну», що затверджене постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 р. № 280 інвестиційний рахунок – це поточний рахунок в іноземній валюті та/або в гривнях, відкритий нерезидентом-інвестором (юридичною або фізичною особою) в уповноваженому банку України відповідно до вимог глави 16 «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493 із змінами, для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні. Такі інвестиційні рахунки використовуються інвесторами-нерезидентами для здійснення та повернення як для прямих, так і портфельних інвестицій.

Слід підкреслити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про режим іноземного інвестування» для іноземного інвестування, в тому числі через інвестиційні рахунки, використовується іноземна валюта, що визнається НБУ вільно конвертованою валютою, а також валюта України.

Питання зупинення операцій, арешту коштів та примусового списання коштів в іноземній валюті на рахунках клієнтів банків регулюється «Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів», затвердженим постановою Правління НБУ від 28 липня 2008 р. № 216.