- •Тема 10. Правове регулювання операцій банків з валютними цінностями
- •1. Загальні засади правового регулювання валютних операцій банків
- •1.1. Для чого у країні впроваджується валютний режим?
- •1.2.Поняття резидента та нерезидента
- •1.3. Поняття валютних цінностей
- •1.3. Поняття валютних операцій
- •1.4. Поняття уповноваженого банку
- •1.5. Види операцій банків з валютними цінностями
- •1.6. Випадки, коли банку слід одержати індивідуальну ліцензію на здійснення валютної операції
- •2. Правове регулювання основних валютних операцій банків
- •2.1. Неторговельні операції банків з валютними цінностями
- •2.1.1. Здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків
- •2.1.2. Здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- •2.1.3. Здійснення операцій з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків
- •2.2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України
- •2.3. Обслуговування банками операцій з використання готівкової іноземної валюти на території України при здійсненні розрахунків
- •2.4. Правове регулювання відкриття та функціонування в уповноважених банках України кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та в гривнях
- •2.4. Міжнародні розрахунки через уповноважені банки
- •2.4.1. Міжнародні розрахунки шляхом інкасо
- •2.4.2. Міжнародні розрахунки чеками
- •2.4.3. Міжнародні розрахунки з використанням акредитивів
- •2.4.4. Міжнародні розрахунки банківськими переказами
- •2.5. Залучення та розміщення іноземної валюти
- •2.5.1. Залучення валютних вкладів (депозитів) резидентів
- •2.5.2. Розміщення коштів в іноземній валюті у вигляді кредитів
- •2.6. Здійснення операцій з іноземною валютою та банківськими металами на міжбанківському валютному ринку
- •2.6.1. Купівля-продаж уповноваженими банками валюти на міжбанківському валютному ринку
- •2.6.2. Правила торгівлі банківськими металами
- •2.6.3. Офіційний курс іноземної валюти та банківських металів
- •2.7. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках
- •2.7.1. Залучення позик і кредитів нерезидентів та їх обслуговування
- •3. Правила здійснення банками валютного контролю
- •3.1. Органи валютного контролю та їх повноваження
- •4. Відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- •4.1. Фінансова відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- •4.2. Адміністративна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства
- •4.3. Кримінальна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства
2.5. Залучення та розміщення іноземної валюти
Банки України можуть залучати іноземну валюту у вигляді кредитів та депозитів згідно з укладеними договорами. Залучення кредитів та депозитів в іноземній валюті від резидентів здійснюється уповноваженими банками у порядку, який встановлений для таких операцій в національній валюті.
2.5.1. Залучення валютних вкладів (депозитів) резидентів
Найчастіше залучення іноземної валюти на національному рівні банки проводять, здійснюючи вкладні (депозитні) операції. Вкладниками у таких операціях можуть виступати фізичні та юридичні особи, а також банки.
Порядок відкриття, використання та закриття вкладних (депозитних) рахунків в іноземній валюті встановлюється «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492 (розділ 9). При залученні депозитних валютних коштів від юридичних осіб в основному застосовуються правила, встановлені для вкладів (депозитів) юридичних осіб в національній валюті (з урахуванням особливостей режиму списання та зарахування коштів на рахунки в іноземній валюті).
2.5.2. Розміщення коштів в іноземній валюті у вигляді кредитів
Навіть у кризовому 2009 р. обсяг кредитів, наданих у валюті, перевищував обсяг кредитів в національній валюті (із 717806 мільйонів гривень, наданих у кредити за 11 місяців 2009 р., 375803 мільйонів гривень, або 52,36 % становили кредити в іноземній валюті)1. При цьому кредитування резидентів в іноземній валюті в той період відбувалося в цілому за правилами, встановленими для розміщення кредитів в національній валюті України.
Зважаючи на те, що валютне кредитування негативно випливає на функціонування національної валюти та посилює кризові явища в економці України, законодавець починаючи з 2009 р. послідовно обмежував можливості для отримання та використання резидентами України кредитів в іноземній валюті. Відповідно до положень п. 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23 червня 2009 р. до 1 січня 2011 р. фінансовим установам, у тому числі банкам, дозволялося надавати кредити в іноземній валюті фізичним особам – резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, виключно для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном шляхом перерахування кредитних коштів за призначенням на рахунок лікувальної установи або закладу освіти без проміжного зарахування іноземної валюти на поточний рахунок фізичної особи – позичальника. У листі від 16 грудня 2009 р. № 13-210/8108-23317 НБУ уточнив механізми проведення операцій із зарахування, використання та погашення кредитів в іноземній валюті, що отримуються позичальниками – фізичними особами.2 У наступному надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України взагалі було заборонене (відповідні зміни внесені до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22 вересня 2011 р.).
Відповідно, валютні кредити надаються лише суб’єктам господарської діяльності, причому або у безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з кредитного рахунку, або шляхом перерахування на рахунок позичальника, якщо інше не передбачено кредитним договором. Дане правило набуло імперативного виразу у зв’язку із набуттям чинності 24 листопада 2009 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи», у п. 7 розділу II «Прикінцеві положення» якого зазначено, що надання (отримання) кредитів, позик в іноземній валюті на території України та погашення (сплата) основного боргу і процентів за кредитами, позиками, наданими після набрання чинності цим Законом, здійснюються в безготівковій формі.
Кредити в іноземній валюті надаються банками за рахунок власних валютних ресурсів чи за умови залучення ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьому допускається часткове або повне конвертування одержаних позичальниками валютних кредитних коштів у гривню на міжбанківському валютному ринку України або в іншу іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних ринках згідно з умовами укладених кредитних договорів.
Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.