- •До лабораторної роботи № 4
- •6.050102 “Комп’ютерна інженерія”
- •1. Мета роботи
- •2. Теоретичні відомості
- •2.1. Задача сортування
- •2.2. Класифікація методів сортування
- •2. 3. Бульбашкове сортування
- •2.4. Сортування вибором
- •2.5. Сортування простими вставками
- •2.6. Ефективні алгоритми сортування. Сортування злиттям
- •2.7. Пірамідальне сортування
- •2.8. Швидке сортування
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Завдання на лабораторну роботу
- •4.1. Вибір варіанта індивідуального завдання
- •4.2. Варіанти завдань
- •5. Вимоги до оформлення звіту
- •Мета роботи.
- •6. Контрольні завдання
- •Список літератури
2.2. Класифікація методів сортування
Методи впорядкування розділяються на внутрішні (які обробляють масиви) і зовнішні (що працюють тільки з файлами). Ми будемо розглядати тільки внутрішні методи сортування. Їхня важлива особливість полягає в тому, що ці алгоритми не вимагають додаткової пам'яті: вся робота з впорядкування виконується всередині того самого масиву.
-
Методи.
сортування
-
Внутрішнє
сортування
Зовнішнє
сортування
Прості методи |
|
Покращені методи |
|
Просте злиття |
|
Природнє злиття |
|
Збалансо-ване злиття |
|
Багато-фазне сор-тування |
Метод простої вставки |
|
Метод простого вибору |
|
Метод простого обміну |
|
Сортування Шелла.
|
|
Пірамідальне сортування.
|
|
Швидке сортування .
|
|
Шейкер- сортування |
|
Метод бінарного включення |
рис.1. Класифікація методів сортування
2. 3. Бульбашкове сортування
Розглянемо найпростіший (і найгірший з точки зору витрат часу) спосіб сортування масиву. Нехай A[1], A[2], . , A[n] – масив із довільними значеннями елементів. Порівняємо A[1] і A[2]: якщо A[1]>A[2], то поміняємо їхні значення місцями. Потім порівняємо A[2] і A[3] та за необхідності обміняємо їхні значення. В результаті A[3] має найбільше значення серед A[1], A[2], A[3]. Продовжимо такі порівняння та обміни до кінця масиву: для всіх i від 1 до n-1 виконати якщо A[i]>A[i+1], то значення A[i] та A[i+1] обмінюються.
Якщо значення елементів розглядати як розміри бульбашок, то ці порівняння та обміни схожі на те, як більші бульбашки відтісняють менших униз і спливають нагору. Тому цей метод називається бульбашковим сортуванням. У результаті найбільша бульбашка стає верхньою, тобто останній елемент A[n] має найбільше значення.
Наприклад, послідовність значень <3, 4, 2, 1> перетвориться на <3, 2, 1, 4>. Далі почнемо все спочатку і перемістимо друге за величиною значення до передостаннього елемента A[n-1], перетворивши, наприклад, <3, 2, 1, 4> на <2, 1, 3, 4>. Потім третє за величиною значення перемістимо до A[n-2] тощо. Останній крок складається лише з порівняння A[1]<A[2] (та обміну значень за потреби). Опишемо бульбашкове сортування такою процедурою (bubble – це англійське "бульбашка"): procedure Bubbles1 (var A: ArT; n: Indx); var i, k: Indx; begin for k := n downto 2 do { k – права границя в черговому проході } for i := 1 to k - 1 do if A[i] > A[i+1] then swap (A[i], A[i+1]) end Тут і далі процедура swap задає обмін значень своїх параметрів. Як бачимо, разом виконується (n-1)+(n-2)+…+1= n× (n-1)/2 порівнянь.
Очевидно, що найбільше можливе число елементарних дій за цим способом прямо пропорційне кількості порівнянь. Тому час сортування масиву з n елементів у такий спосіб прямо пропорційний n× (n-1). Якщо при черговому виконанні циклу із заголовком for i:=1 to k-1 do процедури Bubbles1 не було жодного обміну, то масив уже відсортовано. Тому подальші проходи масивом зайві. Переробити процедуру сортування так, щоб її виконання закінчувалося за відсортованого масиву.